Перша пішла…

У КС почали розбиратися зі скаргами громадян на законодавство

Інститут конституційної скарги, про який так довго говорили правники, нарешті почав працювати. 21 травня відбулося перше пленарне засідання, на якому розглядалося подання щодо неконституційності ч.2 ст.2211 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Непробний запуск

Ухвалою першої колегії другого сенату Конституційного Суду було відкрито провадження за конституційною скаргою Євгена Ращенка. 8 суддів відкрили засідання 21.05.2018 о 14:00.

Після виступу доповідача у справі Михайла Запорожця головуючий суддя Олександр Тупицький запропонував представникам сенату поставити запитання. Після чого Наталя Шаптала уточнила, чи є перешкоди для ініціювання безпосереднього розгляду справи. Таких не виявилось, і почалася частина пленарного засідання.

Але слухання було дещо незвичним: заявник був відсутній, оскільки його обов’язкова участь не передбачена законом. Отже, суддям довелося певною мірою виступити в ролі сторін, опонуючи один одному під час засідання.

Покараний за неповагу

Отже, Є.Ращенко вважає неконституційною ч.2 ст.221¹ КпАП в редакції, що діяла до внесення змін законом «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3.10.2107 №2147-VIII. Ця норма унеможливлює будь-яке оскарження постанови суду про призначення покарання за прояв неповаги до служителів Феміди, включаючи КС.

І якщо касаційне оскарження у певних справах дійсно не передбачене, то право на апеляційний перегляд безпосередньо закріплене в Основному Законі. Принаймні так вважає скаржник і доводить, що дана стаття порушує право на судовий захист, нівелює загальні принципи судочинства й опосередковано порушує принцип індивідуалізації юридичної відповідальності особи, передбачений ч.2 ст.61 Конституції.

Суть подання полягає в тому, що постановою судді Одеського окружного адміністративного суду Є.Ращенка (до речі, начальника відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області) притягнуто до адміністративної відповідальності. Йому інкримінували порушення ч.1 ст.185³ КпАП — прояв неповаги до суду під час слухання адміністративної справи №815/1409/17.

Є.Ращенко стверджував, що не був представником ГУНП в Одеській області та не брав участі у розгляді вказаної справи. Однак суддя, за словами скаржника, не встановила особи, винної в невиконанні вимог суду, не з’ясувала обставин вчинення проступку. Крім того, постанову про накладення адміністративного стягнення ухвалила за його відсутності, позбавивши тим самим можливості скористатися передбаченими КпАП правами, зокрема на захист.

Розмір стягнення сягав 340 грн., однак питання принципу виявилося надто вагомим. Але шлях до оскарження заступила несправедлива, на погляд Є.Ращенка, норма. Адже Одеський апеляційний адміністративний суд відмовив йому у відкритті провадження, пославшись на неможливість оскарження такої постанови.

Спроба скасувати відмову у Вищому адміністративному суді також не увінчалась успіхом через те ж вето, закріплене КпАП.

Тому, вичерпавши всі способи захисту, Є.Ращенко вирішив домогтися справедливості шляхом звернення до КС. До речі, паралельно він ще ініціював притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, поскаржившись до Вищої ради правосуддя.

Нетиповий розгляд

Обговорення обставин справи на відкритій частині пленарного засідання не було. Однак члени сенату могли з’ясувати певні факти в судді-доповідача. Зокрема, Віктор Городовенко уточнив, чи складався щодо скаржника протокол про вчинення адмінправопорушення, як це передбачено КпАП. На що М.Запорожець відповів: якщо це питання матиме значення для розгляду справи, він його додатково дослідить.

Також В.Городовенко зауважив, що у матеріалах справи немає згадки про рішення Ради суддів від 4.11.2016 №74, яке стосувалося саме притягнення винних осіб до відповідальності за неповагу до суду. На його думку, позиція органу суддівського самоврядування має значення для розгляду цієї конституційної скарги. Адже в рішенні містяться роз’яснення щодо проявів неповаги до суду.

Його підтримав і суддя-доповідач. Тому О.Тупицький запропонував подати відповідне клопотання про долучення цього рішення до матеріалів справи, але вже на закритій частині засідання, щоб не порушувати вимоги до процедури письмового провадження.

Після цього представники сенату завершили відкриту частину розгляду першої конституційної скарги. Але не відомо, скільки доведеться чекати на винесення рішення.