Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес № 11-12 (1361–1362). 24–30 березня 2018 року.
Натхненники судової реформи запевняли, що вона покликана змінити філософію національного судочинства. Але поки що зміни торкнулися тільки його форми. При цьому не всі новації є позитивними, про це говорять як фахові юристи, так і пересічні громадяни. Про опанування нових кодексів, кваліфікацію володарів мантій, економію на зверненні до суду, проблемах, обумовлених реорганізацією судів тощо, «ЗіБ» поспілкувався з президентом Асоціації адвокатів України, керуючим партнером «Маршаллєр та партнери» Зоєю Ярош.
Судді Верховного Суду ладні змінити не лише зміст, а й форму рішень, узявши за приклад вердикти Європейського суду з прав людини. А щоб уникнути розбіжностей у практиці, правники очікують запровадження «електронного суду». І доки одні критикують недоліки реформи, інші закликають учитись і підлаштовуватися під неї. Докладніше читайте в публікації «Чи є життя після реформи?».
Усі попередні спроби отримати роз’яснення щодо застосування ст.375 Кримінального кодексу зазнали невдачі. Це дозволяє силовим органам і надалі застосовувати її за першої-ліпшої нагоди, аби натиснути на суддів. Чому ні заклики Вищої ради правосуддя, ні здоровий глузд їх не зупиняє, дізнайтеся з матеріалу «Одна стаття на всі випадки».
Як відомо, в останній день роботи ХV з’їзду суддів у делегатів вистачило сил тільки на те, щоб ухвалити рішення. З огляду на критичні виступи і у ЗМІ, і на самому форумі можна було очікувати якогось резонансного документа. Проте він виявився доволі дипломатичним. Які 19 больових точок тотальної перебудови визначили делегати з’їзду суддів? Про це читайте в статті «Доручення в повітря».
В Україні вільними залишаються близько чверті суддівських крісел. Сісти в них сподіваються помічники суддів та правники, які готові пройти фахове навчання. Але їх непокоїть і строк навчання, і збереження на цей час робочого місця, і сумніви щодо майбутнього працевлаштування. Адже Державна судова адміністрація хоче скоротити вакансії після розроблення нового штатного розпису. Які відповіді отримали кандидати від ВККС, дізнайтеся з публікації «І хочеться, і колеться».
Майже одночасно з проведенням ХV з’їзду суддів до господарських судів надійшов проект розрахунку кількості суддів, яких буде достатньо для здійснення правосуддя в судах. Спираючись на дані 2017 року, Державна судова адміністрація вирахувала так зване модельне навантаження і, відповідно, модельні штати. Проте не врахувала новел процесуальної реформи. Детальніше – у матеріалі «Скорочення під модель».
Процесуальна реформа запровадила новий для адміністративного судочинства інститут — зразкові справи. За задумом авторів, зазначена процедура зменшить навантаження на суддів, забезпечить єдність правозастосовної практики та сприятиме швидкому розгляду значної кількості однотипних справ. Чи виправдані такі очікування? Відповідь на це та інші питання – у статті «Рішення під копірку».
Процедура встановлення особи свідка, щодо якого вжито заходів гарантування безпеки, може бути проведена не кожним суддею. Уникнути порушення процесуальних строків та урівняти доступ суддів до державної таємниці допоможуть зміни в законодавстві. Які саме? Про це дізнайтеся з публікації «Під грифом «Цілком таємно»».
Напередодні набрання чинності низкою змін, унесених до Кримінального процесуального кодексу, від представників правоохоронних органів та окремих політиків лунало чимало застережень про шкідливість, а подекуди й катастрофічність таких новел. Найгіршим є те, що частково ці суб’єкти мають рацію. То в чому ж криються переваги та недоліки процесуальних змін стосовно строків досудового розслідування, які почали діяти з 16 березня цього року? Відповідь на це питання – у матеріалі «Строки на два боки».
Здавалося б, арешт активів компанії без рішення суду — справа нереальна. Проте для українських податківці немає нічого неможливого! Щоправда, називають вони це «зупиненням депозитарного обліку цінних паперів». За роки свавілля податківців сотням постраждалих компаній так і не вдавалося поновити справедливість у законний спосіб. Та нещодавно адвокатам АБ «Павла Шершньова» вперше довели у суді, що зупинення обліку цінних паперів — це фактично арешт майна. Цей прецедент вселяє оптимізм, але, на жаль, поки що не зупиняє загальної тенденції. Докладніше читайте у статті «Арешт майна на розсуд слідчого».
Одним із нововведень у процесуальному законодавстві, яке з нетерпінням очікувала більшість адвокатів-процесуалістів, стало запровадження «електронного суду». За електронним судочинством майбутнє, але коли воно настане? Про це розмірковували експерти в публікації «Революція в документообігу».
Інтерв’ювання клієнта – це перший крок до надання якісних юридичних послуг. Це фундамент роботи адвоката з клієнтом, на якому ґрунтується вся комунікація. Проте не завжди вдається побудувати плідні відносини з людьми, які приходять до адвоката по правову допомогу. Які правила ефективного інтерв’ювання клієнта потрібно знати адвокату, дізнайтеся з матеріалу «Контакт? Буде контакт!».
Закон і Бізнес N 11-12 (1361–1362)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!