Висновки Єврокомісії «За демократію через право» використають для модернізації правосуддя
Проект під умовною назвою «Реформування Основного Закону» стартував ще в червні. Сьогодні вже розроблені перші пропозиції щодо вдосконалення конституційного регулювання правосуддя. Конституційна асамблея переконана, що всі пропозиції мають відповідати рекомендаціям європейських експертів. Та чи легко запропонувати зміни, які влаштують як українських, так і міжнародних фахівців?
Угамувати пристрасті
Третє засідання асамблеї, як і друге, розпочалося зі з’ясування стосунків. Цей орган мав заслухати доповіді комісії КА з питань правосуддя щодо концептуальних засад конституційно-правової модернізації правосуддя та щодо положень проекту закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» (розроблений робочою групою Адміністрації Президента).
Деякі представники КА говорили, що спочатку потрібно підготувати концепцію внесення змін до Основного Закону й не варто розглядати «фрагментарні проекти». Дехто скаржився, що в діяльність асамблеї постійно втручаються. Пристрасті вгамував голова спецоргану при Президентові Леонід Кравчук.
«АП за дорученням глави держави направляє нам проект закону. Враховуючи гостроту та актуальність цих питань, постійні нагадування міжнародних органів, просить його розглянути. То що ми маємо сказати: не будемо розглядати, бо в нас немає концепції? Ми повинні відповідати на сьогоднішні виклики, а не перетворюватися на політичну структуру», — підкреслив Л.Кравчук, й асамблея взялася за роботу.
Змін не вистачає
Голова комісії КА з питань правосуддя Василь Маляренко представив «програмний документ» — концептуальні засади вдосконалення конституційного регулювання правосуддя. Крім того, він висловив зауваження до законопроекту.
«Комісія прийшла до висновку, що позитивне вдосконалення Конституції можливе тільки шляхом комплексного та системного підходу. Разові зміни можливі лише щодо тих проблем, які не вимагають грунтовних досліджень. Наприклад, щодо зміни вікового цензу, строку правового стажу для кандидатів у судді, складу Вищої ради юстиції, усунення політичних структур від участі в підборі кадрів для судової системи», — наголосив В.Маляренко.
На думку уповноваженої групи осіб, запропонованих у проекті змін недостатньо для забезпечення незалежності суддів та підкорення їх лише закону. «Зокрема, необхідні нейтралізація механізму впливу на суддів, забезпечення фінансової незалежності суддів, визначення статусу Верховного Суду, розвантаження суддів, імплементація в тіло конституції положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», — запропонував очільник комісії.
Дослухатися до Європи
«Проект закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» розроблено з метою вирішення проблем судоустрою, на які неодноразово зверталася увага з боку європейських інституцій та які не могли бути усунуті без удосконалення положень Основного Закону», — представив документ радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов.
За його словами, при розробці проекту враховувалися висновки Європейської комісії «За демократію через право» щодо української системи судоустрою, а також міжнародні стандарти. Після грунтовного доопрацювання документа в КА його відправлять на експертизу до Венеціанської комісії. Потім проект внесуть до Верховної Ради.
«Законопроект не має на меті докорінно змінити закріплену Конституцією модель судочинства та не претендує на розгляд як завершений варіант змін до Основного Закону. Його положення спрямовані на зміцнення існуючих гарантій незалежності суддів відповідно до європейських стандартів», — підкреслив радник Президента.
Недоліки вже знайшли
Довго чекати експертних думок не довелося. Так, законопроектом пропонується позбавити ВР права брати участь в обранні та звільнені суддів. Зазначені зміни дозволять урахувати позицію Венеціанської комісії, викладену у висновку 2007 р. «Парламент, безсумнівно, набагато більше втягнений у політичні ігри, і призначення суддів може перетворитися на політичні торги у Верховній Раді, де кожен депутат, що представляє той чи інший округ, хотів би мати власного суддю. Призначення суддів звичайних (не конституційних) судів не є належним предметом для голосування в парламенті, оскільки є небезпека, що політичні міркування переважатимуть над об’єктивними якостями кандидата. Звичайно, щоб уникнути залучення парламенту до процедури призначення суддів, необхідно змінити ст.128 Конституції», — підкреслив А.Портнов.
Аналогічні за змістом положення щодо необхідності усунути ВР від процедури обрання суддів викладені й у висновках Венеціанської комісії від 16.03.2010, 18.10.2010, 18.10.2011. Тобто експерти неодноразово рекомендували Україні вирішити ці питання. Це й покликаний зробити законопроект: Президент призначає та звільняє суддів на підставі та згідно з поданням ВРЮ.
Та іншої думки дотримуються вітчизняні знавці права. «Комісія визнала неприйнятною запропоновану зміну порядку формування суддівського корпусу, а саме — наділення Президента правом призначати та звільняти суддів. На думку членів комісії, це не сприятиме деполітизації судової влади та зменшенню залежності суддів», — ідеться у висновку комісії КА з питань правосуддя.
Вади законопроекта побачила й віце-президент Венеціанської комісії Ганна Сухоцька. Вона зазначила, що в документі врахована думка євроекспертів, згідно з якою парламент не повинен призначати законників. «Однак спостерігається посилення ролі Президента, — зауважила Г.Сухоцька. — Необхідно чітко прописати: визначальну роль у вирішенні цього питання відіграє ВРЮ». На її думку, норму потрібно викласти так, аби не виникало сумнівів, що Президент виконує лише церемоніальну функцію.
Сподіватимемося, що КА сприйме всі зауваження міжнародних та українських фахівців до проекту і зробить «європейськими» і законопроект, і концепцію внесення змін до Основного Закону, яку планується розробити до березня 2013-го. При цьому КА має пам’ятати: запроваджуючи євростандарти, не варто забувати про національні особливості вітчизняного правосуддя, яке може відторгнути чужі норми життя.
Пряма мова
Василь Маляренко, голова комісії КА з питань правосуддя:
— Україна повинна мати свою модель судової системи. Ту, яка найбільше відповідає її історичним традиціям, правовій системі, адміністративно-територіальному устрою, менталітету, фінансовим можливостям. Запровадження міжнародних стандартів у сфері правосуддя зовсім не означає їх схематичного перенесення в українську дійсність. Їх імплементація вимагає врахування національних особливостей. Головне — використати суть стандарту, а не домагатися відображення його форми. Натомість у багатьох політиків, у тому числі законодавців, панує помилкова думка, що запровадження міжнародного стандарту в національне законодавство передбачає повне калькування.
Ганна Сухоцька, віце-президент Європейської комісії «За демократію через право»:
— Венеціанська комісія дала вже багато рекомендацій щодо вдосконалення судової системи України. Якщо ви хочете створити судову систему, яка б відповідала євростандартам, потрібно змінити деякі положення Конституції. Багато пунктів законопроекту «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» відповідає поглядам Венеціанської комісії. Проте деякі пропозиції потрібно обговорити, уточнити, перевірити, чи дійсно вони гарантують незалежність суддів. Зокрема, ми підтримуємо новелу: питання призначення суддів не повинне вирішуватися парламентом. А 5-річний випробувальний термін для суддів — загроза незалежності. Україні потрібно відмовитися від нього.
Томас Маркерт, секретар Європейської комісії «За демократію через право»:
— Конституція, прийнята в 1996-му, була значним досягненням України, яка тільки починала будувати незалежну державу. За 16 років вона значно розвинулася. Думаю, процес реформування Основного Закону повинен базуватися на плюралістичному обговоренні, яке приведе до досягнення консенсусу. Надзвичайно важливо, щоб у конституційному процесі брали участь представники опозиції. Конституція повинна об’єднувати, а не роз’єднувати країну. Опозиція та парламентська більшість мають спільно працювати над конституційними змінами, щоб у результаті отримати продукт, який би був сприйнятий усім українським суспільством. Це по-перше. А по-друге, внесення поправок до Конституції має відбуватися відповідно до процедури, визначеної в розд.ХІІІ Основного Закону. А щоб судова реформа стала повноцінною та успішною, потрібно провести й реформу прокуратури.
А.Портнов: «При розробленні законопроекту враховувалися висновки Європейської комісії «За демократію через право».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!