Закон і Бізнес N 8 (1358). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 8 (1358). 24 лютого – 2 березня 2018 року.

Претенденти до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів пояснили, чому хочуть працювати в цих органах. Одні посилалися на великий професійний досвід, який, на їхню думку, може знадобитися для роботи у ВРП чи ВККС, інших до рішення балотуватися підштовхнули особисті обставини. Дехто з претендентів критикував діяльність органів, а деякі їхні конкуренти були обережні у висловлюваннях. Кому ж з кандидатів віддадуть свої голоси делегати чергового ХІV з’їзду суддів? Докладніше про це читайте в статті «Марафон незгодних і стриманих, або Хто з кандидатів на зайняття вакансій у ВРП чи ВККС переконає з’їзд довірити їм ці посади».

У ст.400-1 Кримінального кодексу визначено, що, заходячи в процес, адвокат повинен підтвердити свої повноваження та не порушувати їх меж, представляючи інтереси клієнта. Адвокати побоюються, що цей припис може бути використаний для тиску на сторону захисту. Чому адвокат навіть може опинитися на лаві підсудних, дізнайтеся з матеріалу «Захист і покарання».

На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду обрано нового керівника установи. Ним став Станіслав Шевчук. Його кандидатуру підтримали 11 із 14 суддів КС. Подробиці – в матеріалі «КС обрав нового Голову».

Якби подібний конфлікт виник у правовій державі, його наслідки були б передбачуваними. Чиновник, який не лише відмовляється від виконання своїх обов’язків, а й прилюдно вимагає від суду певного рішення, не залишився б і дня на посаді. Проте у вітчизняних реаліях закон, перетинаючись із суб’єктивними чинниками, часто дає задній хід. Як ВРП дипломатично відреагувала на обурення МВС, читайте в публікації «Демарш із охороною».

Щоб стати суддею, правники мають пройти тернистий шлях і подолати чимало перепон. Ті, хто в майбутньому хоче служити Феміді, вже сьогодні стикаються зі складними питаннями: житловими, трудовими, фінансовими, конкурсними. Хто і як допоможе їх вирішити? Відповідь на це питання – у статті «Приміряти мантію».

Цього тижня Вища рада правосуддя продовжила розгляд скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Обидві скарги на закриття дисциплінарних проваджень щодо працівників обласних прокуратур стосувалися електронного декларування. Як ВРП попросила не чіплятися до похибок у деклараціях прокурорів, аби не витрачати час на безперспективні суперечки, читайте в матеріалі «А про доходи не сказав…».

Судді та претенденти на посади в місцевих судах конкурують між собою за вільні місця. Так визначив законодавець. Утім, процедури складання іспитів при доборі кандидатів у судді та кваліфікаційного оцінювання дещо різняться. Тому розбіжності можуть викликати побоювання щодо об’єктивності та чесності змагань за вакансію. Як же уніфікувати правила екзамену та конкурсу? Про це докладніше – у публікації «Правила ідентичності».

Тривалий час Вінницький міський суд «ділив» будівлю з місцевим управлінням юстиції та трьома райвідділами державної виконавчої служби. Тож гостро відчувалась потреба у залах судових засідань, нарадчих кімнатах, а особливо у вартовому приміщенні. І ось нарешті цю проблему вирішено. У який спосіб у Вінницькому міськсуді підсудним забезпечили європейські стандарти тримання, дізнайтеся зі статті «І зручно, і безпечно»

Найпоширенішими помилками, яких суди припускаються, розглядаючи кримінальні провадження, є неналежна перевірка складу процесуальних учасників, а також відсутність аудіофіксації засідання. Про те, як технічні несправності записувальних пристроїв можуть слугувати підставою для скасування вироків, читайте в матеріалі «Без віри на слово».

Національна асоціація адвокатів України та Асоціація адміністративних суддів провели в столиці конференцію «Процедура врегулювання спору за участю судді: міжнародний та український досвід». Чому суддів непокоять надто стислі строки, відведені для попереднього врегулювання спору, дізнайтеся з публікації «Віч-на-віч зі сторонами».

Питання щодо припинення в колишнього власника нерухомості статусу орендаря земельної ділянки, на якій вона розміщена, не сходить зі сторінок судового реєстру вже 8 років. Причина — відсутність за весь цей період системного підходу Верховного Суду України до роз’яснення алгоритму дій орендодавця та орендаря після вчинення останнім правочину з нерухомим майном. Деталі – у матеріалі «Трикутник земельних відносин».

Дедалі частіше до органів внутрішніх справ та суду українці звертаються із заявами щодо порушення їхніх прав із використанням Інтернету. Це і шахрайство під час укладання угод про купівлю-продаж, і маніпуляції з банківськими операціями, і поширення недостовірної інформації. Особливо популярною є саме остання категорія. Тож і потерпілим, і слідчим органам, і суду потрібно хоча б мінімально орієнтуватись у сфері ІТ. Кого притягати до відповідальності та як довести вину за порушення прав людини в Інтернеті? Відповіді на ці питання – у статті «Кривдник у «павутині»». 

Закон і Бізнес