«Незадовільно» за поведінку

Неприпустимість зловживання процесуальними правами: інструмент є, залишилося навчитися ним користуватись

Кодекс адміністративного судочинства передбачає наслідки за зловживання процесуальними правами. Зокрема, суд може залишити без розгляду завідомо безпідставний позов. Одначе, щоб визнати його таким, треба розглянути справу. Водночас податківці часто безпідставно оскаржують в апеляційному та касаційному порядку судові рішення на користь платників. Це, по суті, зловживання, але фіскали мають таке право.

Формально законно

Про це говорили на ІІ міжнародній конференції «Зловживання правами в податкових правовідносинах», організованій Асоціацією податкових радників спільно зі Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів, Національною асоціацією адвокатів України та платформою TaxLink.

Суддя Вищого адміністративного суду, віце-президент АПР, віце-президент ВААС Наталія Блажівська розповіла, що обрана тема конференції стала результатом дискусій, які точилися в жовтні минулого року у ВАС Польщі. Питання є актуальним для всіх країн. Тож варто обговорити загальні уніфіковані правила та стандарти, які сьогодні розробляються на міжнародному рівні.

Крім того, у рамках АПР створена робоча група для напрацювання критеріїв належної обачності. Н.Блажівська запропонувала міжнародним експертам, у тому числі тим, які брали участь у заході, долучитися до цієї роботи.

Секретар Великої палати Верховного Суду Всеволод Князєв зазначив, що платник завжди зацікавлений у мінімізації податкового тягаря й може використовувати певні законні можливості. Проте тема конференції — саме зловживання правами, а не порушення законодавства. Тобто йдеться про використання певних прав таким чином, щоб це формально відповідало закону, однак фактично такі дії можуть бути недобросовісними.

Крім того, В.Князєв підкреслив, що важливо говорити не лише про зловживання платниками, але й передусім про зловживання повноваженнями органами влади.

У роботі конференції взяли участь серйозні міжнародні експерти, які ділилися  своїм практичним та науковим досвідом. Організатори відзначали, що це надзвичайно важливо для українських суддів, адвокатів, працівників фіскальних органів, які перейматимуть практичний досвід колег із-за кордону.

Зважали на практику

Представниця Касаційного адміністративного суду Валентина Юрченко звернула увагу на новелу КАС — ст.45. Її положення зобов’язують учасників процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами. Наголошено на неприпустимості зловживань ними. При цьому зазначено випадки, в яких визнається зловживання.

«Якщо уважно прочитати текст цієї статті, то вбачається, що законодавець передбачив усі випадки, які були в судовій практиці», — сказала В.Юрченко. Вона зауважила, що є пункт про подання кількох однотипних позовів для маніпуляції з розподілом справ.

Суддя пригадала випадок, коли було навіть відкрито дисциплінарне провадження щодо судді. Підставою стало те, що до одного з окружних судів платник подав кілька позовів з недоліками, які виправив лише в тому, що надійшов на розгляд до певного судді. Останній відкрив провадження та задовольнив вимоги позивача. Тепер за такі виверти позивач понесе відповідальність. Бо це є пряме зловживання процесуальними правами.

Фіктивні операції чи фіктивні акти?

Цей новий інститут також цікавий у контексті практики Європейського суду з прав людини. Стаття 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняє зловживання правами. Щоправда, це стосується тільки прав, визначених у цій міжнародній угоді, а не в національному законодавстві. Разом з тим норми ст.35 конвенції дозволяють суду визнати заяву неприйнятною, якщо вона подана з метою зловживання правами. Утім, чинний КАС не передбачає такої можливості для українських судів.

В.Юрченко акцентувала увагу на зловживанні процесуальними правами не позивачами чи адвокатами, а суб’єктами владних повноважень, зокрема фіскалами. Було багато випадків, коли в акті перевірки податковий орган стверджував про нереальність господарської операції, одночасно зазначаючи, що до перевірки були подані… (перераховуючи майже всі первинні документи, які тільки можуть існувати).

Постає запитання: чому ж операція нереальна? Фіскали наполягають на своєму, мовляв, така їхня позиція. Звичайно, суди задовольняють позов. Одначе податківці оскаржують, справа доходить до касаційної інстанції. «Викликаємо в судове засідання податковий орган — не приходить. Або дає пояснення, що така їхня позиція. На мій погляд, це виключно зловживання своїми процесуальними правами», — розповіла суддя ВС.

Перекручування фактів

У КАС є ст.249, згідно з якою суд наділений правом реагувати на зловживання та виносити окремі ухвали. «Але як написати окрему ухвалу, якщо в касаційній скарзі є посилання на норми матеріального, процесуального права, як довести що це було зловживання? Хоча ми всі розуміємо, що це зловживання», — заявила доповідачка.

Вона вважає, що в кодексі прописаний «не зовсім дієвий механізм». Натомість тут дуже цікава практика ЄСПЛ, який повертає заяви, якщо вони подані з метою зловживання правами. У своїх рішеннях страсбурзький суд тлумачить такі зловживання, як перекручування фактів або умисне неподання інформації, що має значення для розгляду справи.

КАС також дозволяє національним судам залишити заяву без розгляду або повернути, якщо в наявності — зловживання процесуальними правами (п.3 ст.45). Однак такої норми немає в загальних статтях. При цьому законодавець визначив підстави для залишення заяви без розгляду з використанням оціночних суджень: «подання завідомо безпідставного позову», «необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог».

Проте, аби встановити, що позов завідомо безпідставний, треба його розглянути. А після цього вже просто немає потреби повертати заяву чи залишати позов без розгляду. Такі обставини можна лише зазначити в мотивувальній частині як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог. «Законодавець дійсно намагався якось запобігти зловживанням. Але поки що не зовсім удало», — сказала В.Юрченко.

Вона додала, що проаналізувала мотиви, зазначені в касаційних скаргах і рішеннях суду. Справді, суди серед мотивів відмови в задоволенні скарг чітко зазначають, що позов подано з перекручуванням фактів з метою запобігти оподаткуванню. Однак ідеться вже про рішення суду за результатами слухання, а не про відмову в розгляді.

Як порушують фіскали

Також приділялась увага зловживанням процесуальними правами з боку податкових органів. Зокрема, йшлося про численні необґрунтовані клопотання про відводи суддів. А сьогодні КАС передбачає, що питання про необґрунтованість відводу вирішуються іншим складом суду, а провадження припиняється. Таким чином, по-перше, затягується розгляд справи, по-друге, зростає навантаження на суд, бо замість одного засідання треба проводити кілька.

Є ганебна практика порушення податковою міліцією сумнівних кримінальних справ, які розслідуються роками. При цьому платник не може нормально працювати. «На одній конференції я переконувала, що доцільно взагалі декриміналізувати ст.205 Кримінального кодексу («Фіктивне підприємництво». — Прим. ред.), щоб не було таких підстав і платники могли нормально працювати», — сказала В.Юрченко (детально про це див. у «ЗіБ»).

Разом з тим вона вважає, що новий ВС прискіпливіше вивчатиме, коли платники й податкова будуть зловживати своїми процесуальними правами. На жаль, сьогодні величезне навантаження на суддів КАС. І 90% матеріалів — касаційні скарги податкових органів, які необґрунтовані, але в переважній більшості містяться посилання на норми матеріального та процесуального права.

Доходить до того, що просто переписується акт перевірки. Податківці вказують, що встановлено порушення. «Так суди ж уже дали оцінку, невже ця справа має доходити до суду касаційної інстанції?» — запитала доповідач-ка. Це створює значне й невиправдане навантаження на суд.

Важливо бути почутими

На думку В.Юрченко, вже саме закріплення в ст.45 переліку дій, що вважаються зловживанням процесуальними правами, є позитивним. Одначе тепер суддям треба знайти механізми та навчитися користуватися цими інструментами. Вона подякувала організаторам заходу та підкреслила велике значення висвітлення згаданих питань.

Н.Блажівська наголосила, що для АПР сьогодні дуже важливо бути почутою передусім суддями. Тому що остаточну крапку в усіх спорах ставить саме Феміда. Віце-президент ВААС також повідомила, що доповіді українських та іноземних фахівців на конференції будуть надруковані в престижному європейському юридичному виданні.

Проте, як показали не тільки аналіз нового процесуального законодавства, а й застосування його на практиці, у нормах існують певні прогалини. Тож для їх заповнення необхідна активна участь у подібних заходах народних обранців. 

ПРЯМА МОВА

Наталія БЛАЖІВСЬКА,
суддя Вищого адміністративного суду України, віце-президент Асоціації податкових радників:

— Тема сьогоднішньої конференції — зловживання правами в податкових правовідносинах — стала результатом обговорень, які відбувались у жовтні минулого року у Вищому адміністративному суді Польщі. Вона є спільною для всіх країн, дуже важливою та актуальною.

Тому ми детально обговорювали практичні аспекти виявлення цих моментів, у тому числі спираючись на досвід іноземних держав. Для нас украй важливо, щоб ця дискусія відбувалася, виходячи з уніфікованих підходів, які сьогодні закладаються міжнародними організаціями.

Доповіді учасників заходу підготовлені на дуже глибокому, критичному науковому рівні. Сподіваємося, що наша співпраця буде довготривалою, а сьогоднішній захід — лише її початок.

Всеволод КНЯЗЄВ,
секретар Великої палати Верховного Суду:

— Цей захід важливий для всіх: і для суддів, і для юристів, і, беззаперечно, для платників податків. Зокрема, доповідачі звертали увагу на різні підходи Вищого адміністративного суду та Верховного Суду України до вирішення податкових спорів. Це буде робота для Великої палати. Вирішуватимемо, яка практика є правильною, а яка — застарілою.

Головна позиція полягає в тому, що не підприємці створені для держави і судів, а останні створені для захисту прав громадян. Тут важливим є співвідношення принципів фіскальної достатності й соціальної справедливості. Треба знайти баланс між цими двома принципами.

І головне, що будь-який такий захід спрямований на пошук порозуміння між представниками державних органів, суддями, юристами та підприємцями. Думаю, якщо таке порозуміння буде знайдено, головне завдання держави, яке передбачено в Конституції (це соціальна спрямованість), буде виконано.

Валентина ЮРЧЕНКО,
суддя Касаційного адміністративного суду:

— Верховний Суд розпочав роботу 15 грудня минулого року. Я працюю в податковій палаті. Надзвичайно велике навантаження. Тому що касаційний суд розглядає справи як перша, апеляційна, касаційна інстанції, розглядає справи, які надійшли з Верховного Суду України.

Наразі на розгляді в кожного судді — близько 1 тис. справ, і ще стільки ж очікується розподілити до 1 березня. Тобто десь 2 тис. справ будуть у провадженні кожного.

Робочий день майже в усіх суддів триває 12 год., і працюємо майже без вихідних. У такому режимі почав працювати ВС. Але маємо надію, що нас зрозуміють і підтримають, а ми справимось із цим навантаженням. Треба трохи часу.