Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 4 (1354). 27 січня – 2 лютого 2018 року.
Після того як на початку 2015 року Верховна Рада забезпечила пересічним українцям право на справедливий суд, реформатори вирішили взятися за вдосконалення процесуального законодавства та інституту адвокатури. Тоді в Адміністрації Президента навіть пообіцяли невідкладно внести відповідні законопроекти. Цієї осені нарешті набули чинності зміни до кодексів. І, судячи з кількості зламаних останнім часом списів у дискусіях довкола нового закону про адвокатуру, на вул. Банковій налаштовані вельми рішуче щодо виконання обіцяного три роки тому. Про реальні та удавані проблеми реформування галузі, перспективи доступу до професії та притягнення захисників до дисциплінарної відповідальності «Закон і Бізнес» говорив з головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, першим проректором Вищої школи адвокатури, президентом Спілки адвокатів України, кандидатом юридичних наук Олександром Дроздовим.
Закон дає можливість адвокату бути присутнім під час обшуку та зобов’язує правоохоронців проводити відеофіксацію слідчої дії. Однак практика показує, що законодавчі приписи буде непросто виконати. Чому припис про обов’язкову відеофіксацію слідчої дії може себе не виправдати, дізнайтеся з публікації «Усміхайтесь, вас обшукують!».
Для утворення Верховного Суду мав бути виданий відповідний указ Президента. Без нього неможливо здійснити державну реєстрацію нової установи. Такі аргументи наводить позивач, який поставив під сумнів законність появи й подальшої діяльності ВС. Докладніше – в матеріалі «Реєстрацію — під сумнів».
До реєстру Вищої ради правосуддя на кінець 2017 року внесено 330 повідомлень про втручання в діяльність суддів. Найбільше випадків тиску, погроз і блокування роботи зареєстровано в столиці, на Дніпропетровщині та Одещині. Чи можна виправити таку статистику і як? Про це дізнайтеся зі статті «Статистика тиску».
Якщо суддя санкціонував узяття під варту пересічних громадян, а не протестувальників, це може вплинути на суворість санкції за дисциплінарною справою. Принаймні такий суб’єктивний підхід члени Вищої ради правосуддя застосували під час розгляду однієї з дисциплінарних справ. Детальніше читайте в публікації «Суб’єктивний чинник».
Малі об’єкти приватизації продаватимуться на електронних торгах, великі — із залученням іноземних радників. А спори, що виникатимуть у таких правовідносинах, вирішуватимуться в арбітражі Лондона. Втім, щойно прийнятий закон містить колізії, створює корупційні ризики, а норма про арбітраж не працюватиме. Чому норма про міжнародний арбітраж у приватизаційних спорах не сприятиме залученню інвесторів? Відповідь на це та інші питання – у матеріалі «Лондон не допоможе».
Грюкання дверима, бійка з адвокатом, панібратство з володарем мантії та образливі висловлювання на його адресу, зайняття крісла прокурора, прибуття на засідання напідпитку — за це й не тільки суди притягували громадян до адміністративної відповідальності в минулому році. Скільки громадянам у 2017-му коштували прояви неповаги до суду, дізнайтеся зі статті «Розплата за нечемність».
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову в кредитних спорах, суддям слід звертати увагу на належну мотивацію вердикту, принцип сумірності та дотримання інтересів третіх осіб. Невідповідність ухвали зазначеним критеріям є підставою для її скасування. Детальніше – у публікації «Вимоги — під контролем».
Прийняття нового цивільно-процесуального законодавства зумовило багато дискусій та труднощів у правозастосуванні. Сьогодні залишається більше запитань, ніж відповідей при реалізації його положень. Не оминула ця проблема й структури рішення суду, щодо якої немає єдиної точки зору. Докладніше читайте в матеріалі «Відходження від старих «шаблонів»».
Серія матеріалів про реформи в українській адвокатурі, які з’явились у соцмережах, змусили спробувати розібратись у подіях. З огляду на вектор дискусії на сторінках професійних груп та окремих адвокатів пропоную подивитися на проблему з позиції поки що маловживаної технології аналізу — наноглобалології. Тож що має зробити адвокатура для захисту своєї незалежності та самоврядності? Відповідь на це питання – у статті «Реформа хаосом відлунить…».
У 2011 році закон «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI спростив дозвільні процедури в будівництві шляхом запровадження декларативного принципу будівництва залежно від категорій складності. Недобросовісні забудовники стали маніпулювати категоріями, уникаючи перевірок. Органи державного архітектурно-будівельного контролю були позбавлені можливості попередити самочинне будівництво. Виправити ситуацію вирішили автори закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» №1817-VIII. Про те, чи вдалося реалізувати задумане, розповів «ЗіБ» партнер юридичної фірми «Totum», керівник практик «Будівництво & капітальні інвестиції» та «Безпека бізнесу & персонального капіталу», адвокат Юрій Хапко.
Закон і Бізнес N 4 (1354)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!