Приватні інвестори відповідатимуть за боргові провали країн ЄС
Глави країн Євросоюзу затвердили новий механізм підтримки обтяжених боргами країн, який набуде чинності влітку 2013 року. Відповідатимуть за провали в борговій політиці не тільки держави, а й приватні інвестори. Суперечка про те, наскільки радикальними мають бути заходи з виведення єврозони з кризи у 2011—2012 роках, триває.
Увійшли в корпорації
Очільники країн ЄС на зустрічі в Брюсселі схвалили план створення нового фонду фінансової підтримки країн єврозони. «Зроблено три важливі справи», — резюмував голова Європейської ради Герман ван Ромпей. Країни домовилися про зміну лісабонського договору.
За словами Г.ван Ромпея, в договір включено дві пропозиції, котрі дозволяють країнам єврозони створювати нові механізми фінансової стабілізації. Загальні риси нового пакту узгодили міністри фінансів Євросоюзу наприкінці листопада, механізм відповідає нормам міжнародної практики й МВФ. Одна зі змін — відповідальність за порятунок країн, котрі перебувають на межі банкрутства, нестиме не тільки бюджет, а й приватні інвестори, які скуповували держоблігації.
«Сьогодні гарний день для Європи, адже, я вважаю, ми зробили необхідне — домовилися про європейський механізм ста¬більності», — підкреслив голова Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу.
Також європейські лідери домовилися додержуватися економічної стратегії, якої Єврорада дотримується з початку 2010 року. «Глави держав і урядів єврозони готові зробити все необхідне, аби забезпечити її стабільність у цілому», — сказав Г.ван Ромпей. «Євро стабільний, це сильна валюта. Є труднощі, є проблеми в деяких держав-членів, ми визнаємо це. Проте ми переконані в силі нашої валюти, є непохитна рішучість усіх держав — членів зони євро, а також європейських інститутів узгоджено і твердо протистояти труднощам», — додав Ж.-М.Баррозу.
Облігації нарізно
Про те, наскільки радикальними мають бути дії щодо виходу з боргової кризи, в якій кілька країн єврозони перебувають більше року, лідери домовитися не змогли. Італія і Люксембург пропонують вивести на ринок нові папери — E-bonds, загальні облігації країн ЄС, однак проти цієї ідеї виступає Німеччина, побоюючись, що їй у результаті доведеться розплачуватися за обтяжені боргами держави.
Спірні питання остаточно не зняті, ринки й досі не вірять, що Європа готова рятувати свою валюту: наступного року борг ЄС досягне $2 трлн, і якщо країни не зможуть домовитися, то ймовірний обвал євро. «Якщо зона євро розвалиться — а є люди, котрі заявляють, що це можливо, — тоді питання в тому, що таке Євросоюз?» — запитує професор європейських досліджень Оксфордського університету Тимоті-Гартон Еш.
Порятунком могла б бути єдина податкова політика. її відсутність — це слабке місце ЄС, уважають економісти. Європейський центробанк визначає загальні параметри грошово-кредитної політики, але кожна з 16 країн єврозони проводить власну боргову полі¬тику.
«В умовах кризи Європа повинна йти до подальшого об’єднання», — за¬явив міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле. Німеччина, Фінляндія, Швеція, Данія та Нідерланди вчергове заявили про необхідність жорсткої економії бюджетних коштів країнами ЄС. «Замість того щоб публічно філософствувати про шляхи виходу з кризи, ми повинні реально покласти їй край», — переконаний прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!