Чим гірше, тим краще

Попри брак 40% законників, загальні суди прозвітували про поліпшення якості роботи

Попри катастрофічну ситуацію з кадрами, у загальній юрисдикції судочинство покращується. Володарі мантій уже готуються працювати за новими процесуальними кодексами та вивчають «Мірило правосуддя».

Навантаження зростає

Незважаючи на кадрові проблеми, суспільний запит на судовий захист у цілому задовольняється. На цьому наголошувалося під час пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. А проблеми дійсно існують.

Так, у І півріччі 2017 року кількість справ і матеріалів, що надійшли до місцевих загальних судів, сягнула майже 1,4 млн. І замість 4404 суддів їх мали розглянути 2656 служителів Феміди, в яких ще є на це повноваження. Тобто, по суті, не працювали 40%, що значно збільшило середньомісячне навантаження на одного законника.

В апеляційній інстанції ситуація не краща. Адже надходження справ зросло на 17%, а з 1589 суддів за штатом повноваження залишились у 745-ти. Як наслідок, навантаження на працюючих зросло вдвічі.

Половина суддів від штату залишилася й у ВСС. Тому навантаження тут постійно зростає, що впливає на тривалість розгляду справ. Проте на пленумі зазначили: «Усвідомлюючи цю ситуацію, ВСС шукає можливості для розгляду справ у розумні строки».

Водночас спостерігається зменшення кількості скасованих рішень у цивільних справах: торік — 18%, а в І півріччі 2017-го — 11%. Зокрема, відзначалась якість здійснення правосуддя в цивільних справах суддів Миколаївської та Черкаської областей. Трохи покращився відповідний показник і щодо кримінальних проваджень: 32 проти 37%. Однак подекуди він сягає майже 60%, зокрема в Чернівецькій області. Скасовано половину вироків судів Волинської, Харківської, Черкаської областей.

Тому у ВСС наголосили на доцільності ретельного аналізу причин скасування рішень, а голів апеляційних судів закликали звертатись, якщо в певних питаннях «є необхідність зворотного зв’язку».

Також говорилося про необхідність вивчення практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення в справі «Хлебік проти України», прийнятого у зв’язку з особливостями правосуддя, зумовленими антитерористичною операцією. А також рішень у справах «Кривенький проти України» — щодо захисту прав власності у земельних спорах, «Ростовцев проти України» та «М.С. проти України», які стосуються сімейних спорів.

Такого немає в жодній країні

Підсумовуючи роботу судової палати в цивільних справах ВСС, її очільниця Марина Червинська подякувала колегам, котрі в складний час «виявляють стійкість духу перед багатьма проблемами, які неминуче виникають під час ліквідації однієї судової системи і створенні іншої».

Вона підкреслила, що нині в палаті працює менше від половини штатної чисельності суддів і навантаження збільшилось на 12%. Це пов’язано не тільки з недостатньою кількістю суддів, а й з тим, що майже всі справи за скаргами витребуються і розглядаються за повною процедурою.

Проте навіть за такого навантаження судді ВСС надають методичні роз’яснення, інформаційні листи, проводять наради, беруть участь у науково-практичних конференціях тощо. «Зазначу, що роботи було виконано дуже багато», — сказала М.Червинська.

А секретар пленуму ВСС Дмитро Луспеник поцікавився в неї, чи є об’єктивні причини того, що, як очікується, після створення нового Верховного Суду до нього з ВСС буде передано більш як 20 тис. справ. «Щоб почули ЗМІ, почула держава: чи є щось, що від нас залежало, а ми цього не зробили?» — пояснив він своє запитання.

Голова палати ще раз звернула увагу на показники роботи і зазначила, що «такого немає в жодній країні світу»: на суддю касаційної інстанції навантаження втричі більше, ніж на суддю місцевого суду. «На мій погляд, жодної суб’єктивної причини немає. Є об’єктивні причини», — сказала М.Червинська.

Більше наполегливості

Голова судової палати в кримінальних справах ВСС Станіслав Кравченко також наголосив, що, попри складну ситуацію у звітному періоді, здійснення правосуддя було на належному рівні, незважаючи на «прискіпливу увагу з боку громадськості», зокрема до суддів, котрі брали участь у конкурсі до ВС.

Водночас у І півріччі цього року спостерігається тенденція до покращення якості розгляду кримінальних справ. Однак фіксуються численні порушення норм матеріального і процесуального права, «що призводить в окремих випадках до відсутності єдності судової практики та негативно позначається на ефективності здійснення правосуддя».

Зокрема, зверталась увага, що доволі поширеним є порушення принципу безпосереднього дослідження доказів, апеляційні суди повертають скарги на підставі п.2 ч.3 ст.399 Кримінального процесуального кодексу без з’ясування, чи наділена особа, яка подає скаргу, відповідним процесуальним правом на це. Є випадки, коли право особи на ефективний захист не забезпечене через ненадання захисником належної юридичної допомоги.

С.Кравченко зауважив, що подолати негативні явища можна лише спільними зусиллями, «що спонукає всіх нас із ще більшою наполегливістю плідно працювати, професійно виконуючи свої обов’язки».

ВСУ змінює правові позиції

У свою чергу Д.Луспеник припустив, що це останнє засідання пленуму ВСС, бо «конкурс до нового ВС дійшов до завершення». Він підтвердив покращення судочинства в загальних судах, зазначивши, що за цей період Верховний Суд України скасував лише 2 рішення у кримінальних справах. Покращилась відповідна статистика в районних та апеляційних судах.

Трохи гірше в цивільній юрисдикції. Але секретар пленуму пов’язав це, крім іншого, зі зміною правових позицій ВСУ. Наприклад, раніше була презумпція спільності майна подружжя, в 2011 році правова позиція змінилась, а в червні поточного — знову відновлена. «За цей час місцеві й апеляційні суди отримали тисячі скасувань», — сказав Д.Луспеник.

Сьогодні є незрозумілою позиція щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності: за останні півроку було 16 постанов ВСУ, 9 з яких — з однією правовою позицією, решта — з протилежною. Раніше наголошувалося, що пеня в кредитних правовідносинах в іноземній валюті не стягується. Тепер є постанова ВСУ, що це не так. Отже, змінюється й практика ВСС. «Сподіватимемося, що в подальшому цих проблем буде все менше», — припустив Д.Луспеник.

Верховенство права понад усе

Не оминув він увагою й актуальне питання щодо змін до процесуальних кодексів, зазначивши, що проект підготовлено з урахуванням пропозицій ВСС та судів нижчих інстанцій. «Більшість наших зауважень було враховано. Вдячні за це», — сказав суддя ВСС.

Щоправда, погодився, що «там є складні питання», наприклад, дуже багато оціночних суджень. Зокрема, не до кінця зрозуміло, які ж справи має переглядати Велика палата ВС тощо. Проте Д.Луспеник висловив надію, що судді за допомогою науковців знайдуть правильне вирішення цих проблем.

Крім того, він наголосив, що в Конституції та змінах до процесуальних кодексів велике значення приділяється принципу верховенства права, і попросив ретельно вивчити контрольний список питань для оцінки його дотримання, «який одержав назву «Мірило правосуддя».

Також зверталась увага на необхідність формування позитивного іміджу судової системи. Так, судді не повинні закриватися від ЗМІ та громадськості, незважаючи на проблеми. Вони мають показувати високий рівень культури, що підвищуватиме довіру до суду.

Вивчати практику ніколи

У засіданні пленуму брали участь голови апеляційних судів, які також говорили про катастрофічну ситуацію з кадрами, зокрема в Харківській, Дніпропетровській та інших областях. Адже це позначається на якості судочинства та обмежує доступ громадян до суду.

А голова Апеляційного суду Закарпатської області Ганна Фазикош додала, що в середньому на слухання справ суддя має витрачати третину робочого часу. А решту — на дослідження матеріалів, вивчення судової практики. Але фактично все навпаки. І виходить, що ВСС, ВСУ викладають правові позиції, а в суддів просто немає часу їх вивчати.

Колеги з ВСС порадили призначати в судах наукових консультантів, які вивчали б практику й раз на тиждень ознайомлювали з нею суддів. Утім, навряд чи це розв’яже проблему, адже незабаром володарям мантій доведеться працювати за новим механізмом, який передбачає більше дискреційних повноважень. І новому ВС, очевидно, доведеться визначатися з правовими позиціями в багатьох нових питаннях.

Це ще раз свідчить про необхідність негайного вирішення питання кадрового забезпечення судів. Таке прохання до Президента та компетентних органів було включено до постанови пленуму, прийнятої на засіданні. Та чи прислухаються до нього?

З таблицею «Середньомісячне фактичне навантаження на суддю суду загальної юрисдикції (в І півріччі за роками)» можна ознайомитись на нашому сайті.