Нюанси відмови

До вирішення заяви про відвід суддя не може вчиняти будь-яких інших дій, пов’язаних із її подальшим рухом. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №800/368/16, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

31 травня 2017 року                       м.Київ                                №800/368/16

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — ВОЛКОВА О.Ф.,
суддів: ГРИЦІВА М.І., КРИВЕНДИ О.В., ПРОКОПЕНКА О.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 5, Особи 6 до Верховної Ради, Президента про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями,

ВСТАНОВИЛА:

Особа 5, Особа 6 звернулися до суду з позовною заявою про стягнення в солідарному порядку з відповідачів на їхню користь 1 грн. відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями ВР та Президента Порошенка П.О. щодо подання проекту закону, прийняття та підписання незаконного (протиправного) закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2.06.2016 №1401-VIII, яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, що відповідно до гарантій ст.11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та ст.20 Загальної декларації прав людини суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію.

Суддя Вищого адміністративного суду ухвалою від 7.07.2016 позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Підставою для постановлення цієї ухвали була невідповідність позовної заяви вимогам чч.2 та 3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства з урахуванням положень його ст.171¹, оскільки позивачі не зазначили змісту позовних вимог згідно із чч.4 і 5 ст.105 КАС, не вказали обставин, які свідчили б про порушення їхніх (позивачів) законних прав, свобод та інтересів, допущені відповідачами при здійсненні ними владних управлінських функцій, не обґрунтували своїх вимог щодо солідарної відповідальності. На підтвердження вказаних обставин доказів не надали і причини неможливості подання таких доказів не зазначили. Крім того, не надали документа про сплату судового збору чи документа, який підтверджував би наявність пільг щодо сплати цього збору.

Копії ухвали судді ВАС від 7.07.2016 скаржники отримали 19.07 та 20.07.2016 відповідно, що підтверджено зворотними повідомленнями про вручення.

Проте станом на день винесення оскаржуваної ухвали, на думку судді, недоліки зазначеної позовної заяви не усунуті.

Суддя ВАС ухвалою від 7.09.2016 на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС позовну заяву повернув у зв’язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та відмовив у задоволенні заяви про відвід судді у зв’язку з відсутністю підстав для його відводу.

Не погоджуючись із ухвалою судді ВАС від 7.09.2016, Особа 5, Особа 6 звернулись із заявою про її перегляд до ВСУ з підстави, установленої п.4 ч.1 ст.237 КАС, у якій просять скасувати зазначену ухвалу та направити справу на розгляд до ВАС.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наведених нижче підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 4.07.2016 позивачі подали до суду зазначений позов, а 1.08.2016— заяву про відвід судді, якому ця заява була передана.

Обставини, за яких суддя може бути відведений від розгляду справи, визначені ст.27 КАС.

Статтею 31 КАС установлено порядок вирішення питання про відвід (самовідвід), у ч.2 цієї статті зазначено, що питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адмінсправа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому цим кодексом (ч.1 ст.32 КАС).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов’язаних із подальшим рухом заяви.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.31, ч.5 ст.160 КАС ухвала за наслідками розгляду питання про відвід викладається окремим документом.

Зазначені вимоги законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано не було.

За таких обставин ухвала судді ВАС від 7.09.2016 підлягає скасуванню, а матеріали за заявою — направленню до цього ж суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Керуючись п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VІІІ, стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Особи 5 та Особи 6 задовольнити частково.

Ухвалу судді ВАС від 7.09.2016 скасувати, а матеріали за заявою направити до цього ж суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.