Етичний римейк

або Чи припадуть українським суддям до смаку заокеанські та європейські правила поведінки?

Норми поведінки українських служителів Феміди, прийняті ще 10 років тому, втратили актуальність. Деякі з них не узгоджуються з положеннями закону «Про судоустрій і статус суддів» і не відповідають міжнародним стандартам. Судді хочуть, аби новий кодекс етики дозволив їм спілкуватися в соцмережах та обмежив відвідування розважальних закладів. А що ж пропонує проект цього документа?

Старий кодекс на новий лад

У жовтні минуло 10 років з часу затвердження V з’їздом суддів Кодексу професійної етики судді. Володарі мантій уже давно зрозуміли, що у 12 статтях цього документа не можна знайти відповіді на всі запитання. До того ж у 2010 р. був прийнятий акт «Про судоустрій і статус суддів», яким передбачено: такого роду питання визначаються Кодексом суддівської етики. Тобто виникла необхідність змінити назву документа.

Також у чинному кодексі записано, що порушення норм, які в ньому містяться, не може бути підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Однак в ст.83 згаданого закону визначено, що систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики є підставою для притягнення законника до дисциплінарної відповідальності.

На Х з’їзді суддів, який відбувся у вересні 2010 р., Раді суддів України доручили розробити новий кодекс. 23 березня 2012-го РСУ видала проект Кодексу суддівської етики, і документ «помандрував» Україною: його положення обговорювалися суддівською спільнотою в Одесі, Івано-Франківську, Львові, Севастополі, Чернігові, Харкові та Донецьку. Своє слово про документ сказали й міжнародні експерти.

А нещодавно було проведено міжнародну конференцію «Суддівська етика: плекання громадської довіри та впевненості», на якій українські та міжнародні експерти, представники суддівської спільноти обговорили результати дискусій у регіонах та розробили рекомендації щодо вдосконалення проекту кодексу.

Копія для оригіналу

Та спочатку — про сам проект. Він, звичайно, детальніше, ніж Кодекс професійної етики судді, роз’яснює володарям мантій правила поведінки. Однак у ньому трапляються дивні (непритаманні для використання вітчизняними юристами, законодавцями) слова та словосполучення.

Наприклад, у кодексі зазначається, що суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, надавати пріоритет судовій функції над усіма іншими видами діяльності. Слух ріжуть сполучення слів «професійна функція», «судова функція», адже в нас частіше вживаються поняття «професійні обов’язки», «судова діяльність», «здійснення правосуддя». Як же у віт­чизняний проект кодексу потрапили ці словосполучення? Виявляється, їх запозичили з іншого документа про морально-етичні правила для служителів Феміди — бангалорських принципів поведінки суддів. Ще одна незрозуміла фраза в акті: суддя не повинен застосовувати ворожі слова. А як можна визначити, які слова є ворожими, і чи взагалі вони можуть такими бути?

Є в проекті українського кодексу й норми інших документів, наприклад, кодексу поведінки суддів США. Міжнародні експерти нічого поганого в такому копіюванні не бачать. «Проект значною мірою запозичує організаційну структуру й багато концепцій із бангалорських принципів поведінки суддів та інших міжнародних кодексів суддівської етики, забезпечуючи врахування важливих міжнародних принципів етики», — йдеться у висновку консультанта проекту USAID «Справедливе правосуддя» Мерилін Голмс.

Про Facebook і розваги

А от чи припадуть українським суддям до смаку заокеанські та європейські етичні правила? Адже в наших законників зовсім інший світогляд, менталітет, розуміння етичності та моральності.

Судді мали деякі зауваження до проекту кодексу. Під час дискусій у регіонах володарі мантій знаходили в документі зайві норми й пропонували доповнити його положеннями, яких у кодексі не вистачає.

Так, судді хочуть, аби кодекс дозволяв їм спілкуватись у Facebook та інших соціальних мережах, інтернет-форумах. «Присутність у соцмережах є допустимою для судді, але з певними обмеженнями щодо інформації, яку він може поширювати та коментувати», — учасники обговорення кодексу пропонують записати в ньому таку норму.

Дехто вважає, що в зібранні етичних правил потрібно закріпити обов’язок судді з повагою ставитися до представників ЗМІ, не уникати спілкування з журналістами, у випадку поставлення запитань — відповідати чітко та зрозуміло, а в разі необхідності — пояснити недопустимість будь-яких коментарів, з огляду на особливості процесу.

Також, на думку суддівської спільноти, у проекті потрібно визначити, за які саме порушення етичних принципів законника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності та звільнити.

А от після проведення круглого столу з обговорення «етичного документа» в Донецьку з’явилася така рекомендація: передбачити обов’язок судді обмежити відвіду­вання розважальних закладів та недопущення розголошення такої інформації. Мабуть, законникам доводилося стикатись і з такими проблемами…

Посилити Кримінальним кодексом

Якого ж висновку дійшли міжнародні експерти, які ретельно вивчали проект кодексу? Так, на думку голови Регіонального апеляційного суду м.Кельна (Німеччина) Йоганнеса Ріделя, деякі статті документа нечіткі, розмиті та слабкі. Наприклад, експерту не зрозуміла фраза: «Суддя має реагувати в рамках наданих йому повноважень та процедури на прояви неповаги до суду». Він рекомендує виключити це речення та записати: «Судді не повинні демонструвати поведінку, яка могла б зашкодити репутації судової влади та знизити довіру громадськості до неї».

Також Й.Ріделю не імпонує фраза «Суддя має уникати недоброчесних зв’язків». «Необхідно уникнути використання слова «недоброчесний». Судді повинні уникати будь-яких зв’язків, які можуть вплинути на їх незалежність та неупередженість», — зазначається у висновку експерта.

Крім цього, він рекомендує посилити статті кодексу посиланням на законодавство. Так, на його думку, у кодексі потрібно не просто записати, що чесність і непідкупність судді є основоположними принципами справедливого судочинства, а посилити цей пункт реченням: «Згадані принципи застосовуються незалежно від ст.368 Кримінального кодексу».

Подарункам — зась

Експерт М.Голмс торкнулася ще одного важливого питання — подарунків. Так, у проекті кодексу зазначається: «Суддя не повинен приймати подарунки, заповіти, позики або послуги, якщо такі дії, на розсуд поміркованої, розумної, законослухняної та поінформованої людини, можуть створити враження впливу на рішення у справі, яка перебуває на розгляді судді».

«У кодексі бракує двох важливих аспектів, які є в бангалорських принципах поведінки судді: крім заборони приймати, заборона вимагати подарунки та поширення заборони на членів сім’ї судді, працівників суду тощо», — звертає увагу М.Голмс.

У той же час вона не проти, аби українські володарі мантій могли приймати пам’ятні подарунки, якщо ті «зроблені без наміру якимось чином вплинути на виконання суддею своїх обов’язків і не мають корисливих намірів».

Й.Рідель рекомендує записати, що служитель Феміди повинен чітко розуміти й оцінювати обставини, які можуть бути розцінені як переваги, отримані у зв’язку з його посадою (наприклад знижки, пільги тощо) та має уникати подібних ситуацій.

Експерти висловили ще чимало пропозицій. Сподіватимемося, робоча група РСУ врахує ті, які зроблять Кодекс суддівської етики більш зрозумілим і чітким.

Етика — під контролем

Міжнародна конференція, яка нещодавно відбулася в Києві, стала завершальним етапом в обговоренні проекту документа. Було висловлено багато пропозицій, зауважень, рекомендацій. Не забули учасники конференції згадати і про те, що наявність правил — це добре, але потрібно ж іще, аби хтось конт­ролював дотримання суддями морально-етичних принципів.

«Для того щоб кодекс став дієвим документом, обов’язковим для виконання кожним суддею, необхідно було б створити при радах суддів спеціальний орган з питань етики, моральної поведінки суддів, завданням якого було б упровадження положень кодексу в практичну діяльність і контроль за його виконанням. Такі органи (комісії) створені в органах суддівського самоврядування Російської Федерації, Казахстану та інших держав», — зазначив голова Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко.

І це правильно. Адже гріш ціна тим правилам, за дотриманням яких ніхто не слідкує.

***

У робочої групи РСУ є ще три місяці, щоб добре подумати над усіма пропозиціями, удосконалити проект кодексу. А останнє слово скаже ХІ з’їзд суддів: саме на цьому зібранні мають затвердити документ. Сподіватимемося, що положення нового кодексу не будуть чужими для вітчизняної Феміди, їх адаптують до українських судових реалій і цей документ зміцнить віру суспільства в справедливий суд. Адже час для змін давно настав. Сучасним законникам потрібний модернізований кодекс етики. Звичайно, він повинен відповідати міжнародним стандартам. Та головне — не переборщити із запозиченням норм з міжнародних документів. А якщо й запозичувати, то обов’язково адаптувати до наших реалій.

Пряма мова

— Ми осучаснюємо Кодекс суддівської етики, приводимо його у відповідність із реаліями й вимогами нового закону. Кодекс міститиме стандарти поведінки, яких повинні дотримуватися всі судді. Завданням РСУ є розроблення певних критеріїв і рамок використання документа визначеними законом органами — ВККС та ВРЮ — при вирішенні питань дисциплінарної відповідальності суддів. Крім того, варто створити при РСУ як дорадчий орган комітет з питань етики, до складу якого ввійдуть судді та науковці. Цей комітет забезпечуватиме тлумачення положень кодексу та роз’яснюватиме, яка поведінка є етичною.

— Розроблення кодексу — складна й кропітка робота, він має стати не лише моральним та етичним орієнтиром для суддів, норми кодексу будуть безпосередньо застосовуватися державними органами, які уповноважені перевіряти поведінку суддів у межах дисциплінарного провадження. Цей документ має забезпечити баланс між принципом справедливого судочинства, незалежності й самостійності судді та законодавчо визначеним обов’язком судді дотримуватися правил етики. Сподіваюся, що спільними зусиллями вдасться зробити кодекс, який би міг захистити суддю від несправедливої думки суспільства, а кожного громадянина — від неправомірних рішень суддів.

— Кодекс етики має зміцнювати незалежність судді й довіру суспільства до судової влади. Неупередженість і високий професіоналізм суддів є необхідною умовою незалежної судової гілки влади. Судді повинні вирішувати справи, виходячи з фактів і на підставі закону та Конституції, без стороннього впливу, спонукань, погроз впливу з боку учасників процесу чи будь-яких інституцій. Судді повинні бути чесними посередниками та незалежними від сторін у справі. Під суддівською компетенцією слід розуміти не лише безкомпромісну неупередженість, а й високий рівень знань та уважне ставлення до справи. В іншому випадку населення втратить довіру до суддів.