Із дня набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом — 20 листопада 2012 року — минуло не так багато часу, як виникло паніки навколо закону. Поки судова влада вправляється в застосуванні новел кодексу, суспільство з острахом сприймає поширену в ЗМІ інформацію про небезпечність нововведення. То де межа між міфами й реальністю?
Найбільше ажіотажу спостерігається навколо інформації про так звану цілодобову обов’язкову наявність паспорта в громадян України, яких міліція згідно з новим КПК начебто може затримувати на вулиці. Проте радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов це спростував. «Новий кодекс містить перелік підстав для обмеження волі громадян, і ніякого свавільного затримання на вулицях він не допускає», — запевнив він. І додав, що в кодексі дійсно передбачені випадки, коли допускається затримання уповноваженою особою без ухвали слідчого судді. «Це виняткові випадки, наприклад, коли громадянина застали під час скоєння злочину, а також для запобігання замаху на скоєння злочину, — пояснив радник глави держави. — Також затримання допускається, коли безпосередньо свідок, включаючи потерпілого, вкаже, що саме цей громадянин скоїв злочин, або ж на місці подій будуть виявлені прямі докази цього».
Спростував А.Портнов і чутки про можливість накладення арешту, проведення огляду та виїмки кореспонденції, а також зняття інформації з телекомунікаційних мереж та електронних систем без дозволу суду. Він наголосив, що «негласні дії без рішення суду неможливі».
Новий КПК, за словами радника Президента, передбачає лише кілька негласних слідчих дій, які не потребують судового дозволу. Це, зокрема, так званий спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину або контроль за поставками чи оперативними закупками, які практикуються, наприклад, при розкритті злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. «Без рішення суду також можуть виконуватися спеціальні завдання щодо розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації або ж укорінення працівником правоохоронних органів у організовану злочинну групу», — зауважив А.Портнов. Такий процес урегульовано законодавчо, й відбувається він з дотриманням суворої таємниці.
До того ж новий КПК передбачає, що особи, права котрих були обмежені рішенням суду, і навіть ті громадяни, які не знали про негласні слідчі дії, що проводилися стосовно них, мають бути повідомлені про таке обмеження їхніх конституційних прав прокурором або за його дорученням слідчим протягом 12 місяців.
«Новий КПК визнаний європейськими експертами як один із найпрогресивніших в Європі, — зауважив А.Портнов. — І хоча в європейських країнах деякі оперативно-розшукові заходи можуть відбуватись і без рішення суду, в Україні всі негласні слідчі дії контролюються тільки судом».
Суспільство налякали міфи не тільки про паспорти й негласні слідчі дії, а й про захисників обвинувачених. Поширилася інформація про те, що їх начебто мають замінити інші адвокати. «Згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом захисники — фахівці в галузі права, адвокати, родичі обвинувачених, підсудних — продовжують здійснювати свої функції без обмежень у часі, — запевнив А.Портнов і додав: — Ніхто не може і не має права замінити адвоката або нав’язати іншого». Проте він нагадав, що з початком функціонування Єдиного реєстру адвокатів України професійні захисники отримають нові повноваження. «КПК передбачає, що тільки професійний адвокат може захищати права людини. Це — пряма рекомендація Ради Європи», — відзначив А.Портнов.
Нагадаємо, що ч.2 ст.45 КПК, яка допускає до ведення захисту в кримінальному процесі виключно осіб, які мають право на заняття адвокатською діяльністю, вводиться в дію через рік після створення реєстру адвокатів. Тож чи не передчасна паніка?
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!