Київ шукає в старій організації новий економічний потенціал
Нещодавно в Москві відбувся саміт держав — членів Співдружності Незалежних Держав. Присутній на ньому Президент Віктор Янукович заявив про «активізацію участі» Києва в цій організації.
Разом з тим сама СНД поступово втрачає своє значення на пострадянському просторі, перетворюючись із союзу пострадянських держав в організацію, головною метою якої є обслуговування Митного союзу та Єдиного економічного простору.
Повернення блудної держави
Україна — одна з трьох країн, котрі причетні до створення СНД. Саме глави УРСР, БРСР і РРФСР 8 грудня 1991 року в Біловезькій Пущі підписали угоду про створення СНД. З цього дня СРСР офіційно перестав існувати. Почалася ера СНД. До нової органі¬зації увійшли всі колишні республіки Союзу за винятком прибалтійських, які були рішуче налаштовані на розрив з радянським минулим.
Проте в самій Співдружності опинилися дві країни, які так і не стали її членами. Це Туркменистан і… одна із засновниць СНД — Україна. Такий парадокс став можливий «завдяки» тому, що свого часу Україна не ратифікувала статут Співдружності. А отже, відповідно до його положень де-юре так і не стала частиною цієї організації.
Минали роки. Між членами СНД виникали конфлікти. Після російсько-грузинської війни влітку 2008 року Тбілісі заявив про вихід зі складу СНД. На думку Грузії, Співдружність як інструмент міжнародної політики вичерпала себе, перетворившись на орган, не здатний вирішити проблем і владнати конфлікти між її членами.
Дійсно, Рада глав держав — учасниць СНД не має ніяких важелів впливу на жодного зі своїх членів. Цікаво, що свого часу цей орган очолював український Президент Леонід Кучма, чия країна де-юре не була членом Співдружності. З часом СНД перетворилася на клуб за інтересами, де головувала Росія.
Коли до влади прийшов Віктор Ющенко, наша країна почала замислюватися про вихід зі складу Співдружності. За словами українського Президента, його прогнози відносно членства в Співдружності та й самої СНД в цілому були песимістичними.
Проте нинішній україн¬ський гарант іншої думки. Почавши «перезавантаження» взаємин з Росією, В.Янукович не міг не переглянути формат участі України в СНД. 10 грудня наш Президент відвідав розширене засідання Ради глав держав — учасниць СНД, на якому заявив про «активізацію участі Києва в Співдружності». На відміну від свого попередника, В.Янукович вважає цю організацію «ефективним форумом, який довів свою діє¬здатність».
За словами нашого гаранта, «нині в Україні триває активна робота з інвентаризації нашої участі в Співдружності, яку ми розглядаємо крізь призму насамперед національних інтересів». Що таке ця «інвентаризація», Віктор Федорович не пояснив, адже потреби в цьому не було — все і так очевидно: Київ збирається брати активну участь у діяльності Співдружності.
Президент уже заявив про приєднання до гуманітарної й економічної політики, котру проводить СНД. Остання особливо цікавить В.Януковича, що недивно. Адже Співдружність роз¬глядається Росією, яка завжди де-факто була «першою серед рівних», як інструмент захисту своїх зовнішньоекономічних інтересів.
Політика як концентроване вираження економіки
Ленінський постулат про політику як про концентроване вираження економіки відносно СНД є більш ніж справедливим. Адже саме з економічних позицій передусім оцінюють Спів¬дружність її члени, насамперед — Росія.
На зустрічі український Президент приділив багато уваги економічній складовій СНД. «Україна роз¬глядає відносини з пострадянськими країнами як найважливіший напрям реалізації своїх зовнішньополітичних і економічних інтересів», — відзначив В.Янукович у Москві.
Його можна зрозуміти: попри «перезавантаження» взаємин з Росією, Київ усіляко відхрещується від членства в Митному союзі та Єдиному економічному просторі. Що недивно, адже на кону — членство у СОТ, яке Україна може втратити, увійшовши до ЄЕП і МС. Однак і сваритися з Росією ми не хочемо.
Допомогти українському керівництву може зона вільної торгівлі країн СНД. «Що стосується ЗВТ, то її мета набагато приземлені¬ша — забезпечити гарні умови й однакові критерії доступу товарів з країн, які підписуватимуть відповідні документи про зону вільної торгівлі. Це швидше такий перший інтеграційний крок», — сказав глава РФ Дмитро Медведєв.
«Ми беремо найактив¬нішу участь у переговорному процесі стосовно договору про зону вільної торгівлі. Сподіваюся, наступного року будуть прийняті рішення, котрі сприятимуть лібералізації торгового режиму між нашими країнами», — відзначив ¬український гарант.
В.Янукович підписав укази про приєднання до рішень національних координаторів СНД. «Нині виконуються формальні процедури призначення національного координатора від України в Співдружно-
сті», — поінформував очільників держав — членів СНД ¬В.Янукович.
Такі дії не безпідставні. Україні вигідна участь у зоні вільної торгівлі країн Спів¬дружності. З одного боку, це не суперечить вимогам СОТ до своїх членів, з другого — дозволить відновити торгову співпрацю з країнами СНД. В першу чергу — з Росією.
Саміт, який відбувся в Москві, показав: СНД, тобто організація, яка передбачалася для заміни СРСР, зрештою перетворилася на «м’яку версію» Митного союзу і ЄврАзЕс, яка займається ще й питаннями культурної взаємодії. Саме цим і пояснюється інтерес України до СНД.
Борис РУДЬ,
«Подробиці»
Думки політологів
Чи зможе Київ знайти в СНД новий економічний потенціал?
Денис БОГУШ:
— Думаю, що зможе, адже Співдружність — дуже важлива для нас організація. Проте це відбудеться лише в тому випадку, якщо буде створено Єдиний економічний простір. Україна неодноразово порушувала в СНД це питання, але Росія поки що на це не йде.
Володимир КОРНІЛОВ:
— Знаєте, все нове — це добре забуте старе. Ми бачимо, що всередині СНД активно розвиваються проекти, які вже давно опрацьовано в Україні. Без Києва підписують угоди про Єдиний економічний простір. Не варто забувати, що ідея ЄЕП — українсько-казахстанська, ще Леонід Кучма і Нурсултан Назарбаєв пропонували цю ідею РФ. Вони прагнули того, щоб ця ідея реалізувалася. Ми бачимо результат: ідея втілюється в життя, але без участі Києва. Спасибі за це Вікторові Ющенку і його «талановитим» дипломатам, потяг іде без нас. Це не може тішити підприємства, бізнес, які хотіли отримати преференції від співпраці з пострадянськими країнами.
Записала Марина ЗАКАБЛУК
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!