Проблемою №1 у всьому світі є прозорість фінансування політичних партій
Іноземні аналітики вважають, що в Україні гарна правова база, яка могла б забезпечити вжиття антикорупційних заходів. Однак рівень фактичної реалізації законодавства в цій сфері залишається дуже низьким.
Такими є результати оцінювання антикорупційних механізмів і рівня доброчесності в Україні, проведеного Global Integrity.
Загалом, за висновками експертів, в Україні погано регулюються питання фінансування політичної діяльності: бракує норм щодо прозорого фінансування політичних партій, недостатнім є правозастосування щодо фінансування виборчих кампаній конкретних кандидатів. Як відзначив під час прес-конференції в ІА Regionews керівник проектів міжнародної неурядової організації Global Integrity Марко Томічич, найбільш кричущим недоліком України є відсутність належного захисту тих, хто повідомляє про корупційні прояви.
Він додав, що, оцінюючи роботу урядових органів у країні, організація враховує положення національного законодавства і його втілення в життя. «Гарна новина в тому, що рейтинг України, який стосується законодавчої бази, дуже високий у частині законодавства щодо боротьби з корупцією… Якщо говорити про законодавчу базу, то Україна — одна з передових країн», — сказав експерт. «Однак ситуація з імплементацією законодавства дуже погана», — додав він.
М.Томічич відзначив, що це може бути пов’язане не тільки з питаннями діяльності державних органів, але й із традиціями й культурою суспільства. Він пояснив, що в підготовці звіту брала участь команда національних експертів. Інформацію, яку вони надали, узагальнила Global Integrity. Ситуація з корупцією й боротьба з нею оцінювалася за відповідями на 325 питань, які задавалися в ході дослідження журналістам, викладачам вищих навчальних закладів, представникам громадянського суспільства.
Проте з цією думкою не погоджується заступник міністра юстиції Дмитро Ворона. За його словами, закордонні аналітики під час підготовки звіту не враховували об’єктивних даних і посилалися на жовту пресу, на якісь чутки. «У звіті зафіксовані неточності й помилки. Немає жодних доказів того, про що йде мова у звіті. Видно, що упорядники звіту не знають української реальності», — відзначив заступник міністра. При цьому Д.Ворона підкреслив, що Міністерство юстиції готове працювати з будь-якими міжнародними організаціями для підготовки й складання подібних звітів і може надавати всю інформацію, яка їх цікавить, для того, щоб подібні матеріали готувалися об’єктивно.
Натомість М.Томічич заперечує подібні контраргументи й переконує, що звіт — не ідеальний, проте має на меті висвітлити об’єктивні дані щодо корупційних дій за минулий 2011 рік. Крім того, голова правління громадського об’єднання «Антикорупційна рада України» Богдан Якимюк поінформував, що Міністерство юстиції мало змогу ознайомитися зі звітом і висловити зауваження ще кілька місяців тому, однак не зробило цього.
Як зазначено у звіті, проблемою №1 у сфері протидії корупції в усьому світі й в Україні є фінансування політичних партій. Нездатність забезпечити обмеження на розмір внесків в поєднанні з непрозорістю джерел їх надходження, а також відсутність аудиту спричиняє масову корупцію в політичній системі. Прозорість такого фінансування іноземні експерти оцінили у 32 бали із 100, тобто як дуже низьку.
«Корупція присутня в будь-якій країні: США, Хорватії тощо. Це не провина виключно урядів. Це пов’язано з традиціями та історією кожної країни», — зауважив М.Томічич.
Нагадаємо: організація Transparency International у доповіді за 2011 рік також відзначала, що в Україні рівень корупції залишається дуже високим. Зокрема, через непрозору приватизацію шахт, енергетичних та газових компаній, а також корумпований закон про тендерні закупівлі. Як наслідок, у рейтингу цієї організації Україна зайняла 152-е місце з показником у 2,3 бала, хоча у 2010 році посідала 134-е.
Щоправда, Прем’єр-міністр Микола Азаров, коментуючи ці дані, зауважив, що не вірить в об’єктивність цієї організації. «Я знаю реальний рівень корупції в багатьох країнах світу. Реальний, тому що мені доводиться стикатися з інтересами наших бізнесових компаній у різних країнах. Тому давайте не будемо перебільшувати», — наголосив голова Уряду.
Звісно, будь-яке опитування є суб’єктивним за своєю природою. І, напевне, громадяни, зокрема й журналісти, інших країн не були б настільки критичними до власної держави, як українці. Адже чи не гарним тоном стало стверджувати на кожному кроці про хабарництво у владних структурах. Натомість жоден з нас, на відміну від європейців, не знехтує можливістю прискорити вирішення власного питання за допомогою «віддяки». То, може, проблема дійсно не в законах, і не в їх реалізації, а в традиціях, які вже стали ознакою нашої самобутності? Як казав Михайло Жванецький: «Може, щось у консерваторії підправити?»
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!