Поговоріть ще

Народні депутати вирішили обмежити застосування російської мови у органах влади, державних підприємствах, телебаченні, рекламі та ЗМІ. А майже кожний громадянин буде змушений доводити свій рівень володіння державною мовою спеціальній комісії.

У парламенті зареєстровано проект Закону "Про державну мову" №5670, яким пропонується значно розширити і закріпити використання української мови як державної у ЗМІ, виробництві і розповсюдженні фільмів й серіалів, а також у сфері реклами.

Ініціатива передбачає, що «мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах влади та органах місцевого самоврядування, а також на державних і комунальних підприємствах є державна мова», — йдеться у статті 9.

Розділом VІІ законопроекту передбачено створення Національної комісії зі стандартів державної мови. До функцій якої пропонується віднести «встановлення стандартів та методів перевірки рівня володіння державною мовою необхідного для набуття громадянства та зайняття визначених законами України посад». Новий орган також має визначити «вимоги до рівнів володіння державною мовою особами, визначеними в частинах першій та другій статті 7 цього Закону».

В свою чергу зазначеною статтею затверджується коло посадовців:

1) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

2) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

3) державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;

4) особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;

5) особи рядового і начальницького складу органів правопорядку та посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

6) працівники дипломатичної служби;

7) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої Ради Правосуддя;

8) члени Національного агентства з питань запобігання корупції; члени Центральної виборчої комісії; члени Національної комісії зі стандартів державної мови; члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; члени інших державних колегіальних органів;

9) адвокати;

10) нотаріуси;

11) працівники патронатних служб;

12) керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власності; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники навчальних закладів;

13) медичні працівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я;

14) інші посадові та службові особи державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

Тобто, майже кожен громадянин для отримання роботи повинен буде підтвердити свій рівень володіння державною мовою.

Проект також передбачає, що поширення та демонстрування фільмів в Україні  здійснюється державною мовою.

Зміни стосуються і телебачення. Зокрема, передбачено, що телерадіоорганізації незалежно від форми власності та способу розповсюдження здійснюють мовлення українською. А сумарна тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати для загальнонаціональних мовників – 10% від часу добового мовлення, а для регіональних та місцевих – 20% Ця ініціатива стосується також культурних заходів, які мають проводитись державною мовою. Разом з тим приватного спілкування зміни не стосуватимуться.

Порушення ж закону передбачає накладення штрафу у кілька тисяч гривень. А за спроби впровадження офіційної багатомовності автори змін пропонують встановити кримінальну відповідальність.