Відкладення справи в довгу шухляду загрожує «дисциплінаркою»
Вища кваліфікаційна комісія суддів у новому складі уже провела 20 засідань, а до кінця року має відбутися ще 4. Постійно діючому органу вдалося завершити майже всі справи, розпочаті попередниками.
«Кваліфікаційники» залишили в минулому практику розгляду «прострочених» матеріалів (коли в людей у мантіях уже давно закінчився строк повноважень, а отримання безстрокових «перепусток» затримувалося). Нині ж «пожиттєві путівки» до обителей Феміди одержують законники, 5-річне «випробування» яких закінчується в січні наступного року. Крім надання рекомендацій, ВККС розглядає «дисциплінарки», які дісталися їй у спадок від ліквідованих законом «Про судоустрій і статус суддів» кваліфкомісій.
Когорта «адміністративників»
Незабаром лави Вищого адмінсуду поповнить ще один законник — Олександр Веденяпін з Житомирського апеляційного господарського суду. Ос¬кільки він хотів працювати в суді іншої юрисдикції, комісія поставила йому кілька запитань. Зокрема, член ВККС Ніна Фадєєва перевірила, чи знає служитель Феміди повноваження касаційної інстанції. Претендент розповів, що остання має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення — без змін; скасувати рішення першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду; змінити рішення другої інстанції, скасувавши рішення першої інстанції. Переконавшись у бездоганних знаннях О.Веденяпіна, комісія дала йому рекомендацію.
Безстрокову «перепуст¬ку» отримав і представ¬ник Окружного адмінсуду м.Києва Анатолій Степанюк, незважаючи навіть на те, що у Вищої ради юстиції до нього є претензії. В разі проходження крізь парламентські «жорна» він працюватиме в Київському апеляційному адмінсуді. Представниця конститу¬ційного органу Валентина Маліновська повідомила про проведення двох перевірок щодо А.Степанюка, результати яких розглядатимуть на найближчому засіданні ВРЮ. Як пояснив кандидат, скарга стосується справи про визнання права власності, яку він слухав у 2006—2007 рр. А в 2009-му касаційна інстанція скасувала його рішення. Вислухавши служителя Феміди, «кваліфікаційники» перейшли до мозкового штурму. Н.Фадєєва попросила розповісти про межі перегляду апеляційною інстанцією. Претендент зазначив, що остання переглядає рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги. Друга інстанція може вийти за межі доводів у разі встановлення під час прова¬дження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. «Чи підлягає касаційному оскарженню рішення, постановлене в порядку скороченого провадження?» — продовжувала екзаменування Н.Фадєєва. «Ні», — коротко відповів А.Степанюк. «Які є види заходів процесуального примусу?» — долучився до опитування член комісії Микола Мельник. Претендент назвав усі 4 види, передбачені ст.269 КАС.
Також до Київського апеляційного адмінсуду ВККС рекомендувала за¬ступника голови Шевчен¬ківського райсуду м.Києва з 20-річним стажем Наталію Бужак. «Кваліфікаційник» Дмитро Сокуренко зауважив, що серед усіх столичних обителей Феміди у Шевченківському райсуді найбільше навантаження. Член комісії Галина Колеснік з цим погодилася, але зауважила, що є скарга і на поведінку Н.Бужак. Начебто остання при роз¬гляді однієї зі справ поводилася зухвало, упереджено, робила необгрунтовані зауваження. «Ви таке допускаєте?» — хотіла переконатися в достовірності «критичних зауважень» Г.Колеснік. «Ні, ніколи», — відповіла служителька Феміди. «Немає питань», — намагався припинити «допит» Д.Сокуренко. «У доповідача є», — зауважив Микола Пінчук, який виконував обов’язки голови, адже Ігор Самсін, побувши на засіданні з півгодини, залишив його. «Так, є. Адже суддя йде в апеляцію», — пояснила Г.Колеснік і поцікавилася в Н.Бужак, коли законник відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Представниця столичного райсуду зазначила, що суддя повертає апеляційну скаргу, подану після закінчення строків оскарження, особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку. «Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо остання не підлягає апеляційному розгляду в порядку адміністративного судочинства», — продовжувала Н.Бужак, але Г.Колеснік зупинила її коротким «досить».
Повернення після перерви
Указом Президента від 30.09.2009 представника Ленінського райсуду м.Кіровограда Олексія Письменного було звільнено у зв’язку із закінченням строку, на який його призначено. У цьому році він звернувся із заявою до ВККС, аби отримати рекомендацію до Апеляційного суду Кіровоградської області. «У зв’язку з чим після закінчення терміну повноважень ви не подали заяву про безстрокове обрання?» — поцікавилася Н.Фадєєва. «Я отримав рекомендацію кваліфкомісії, але Комітет ВР з питань правосуддя мене не пропустив», — пояснив кандидат. «Чому?» — знову запитала Н.Фадєєва. «У зв’язку з тим, що я брав участь у розгляді цивільної справи за позовом кандидата на посаду міського голови м.Кіровограда в складі колегії із трьох суддів. Ми не задовольнили його позов, і він написав скаргу», — пролив світло на ситуацію О.Письменний. «З того часу, як ви не працюєте, законодавство дещо змінилося», — продовжувала розмову Н.Фадєєва. Претендент запевнив, що слідкує за змінами. Тоді член комісії попросила його назвати строки роз¬гляду апеляційної скарги. «Скарга розглядається протягом розумного строку, але в межах 2 місяців», — упевнено зазначив служитель Феміди. «У який термін суддя, котрий отримав скаргу, має вчинити щодо неї дії і які саме?» — не обмежилася одним питанням представниця ВККС. Кандидат розповів, що протягом 3 днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття скарги до розгляду, а потім надсилає копії скарги та долучених до неї матеріалів учасникам процесу. Протягом 10 днів з дня отримання справи законник учиняє підготовчі дії, зо¬крема, з’ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі, та визначає характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
«Чи обмежені повно¬важення апеляційної інстанції «Прикінцевими положеннями» закону «Про судоустрій і статус суддів»?» — не вгавала Н.Фадєєва. «Вона повинна розглядати справу в межах апеляційної скарги, однак при виявленні…» — почав О.Письменний, але член ВККС його зупинила: «Уважно мене послухайте: чи обмежені права апеляції?». Кандидат відповів, що раніше апеляційний суд міг скасувати рішення і направити його на новий розгляд. Тоді Н.Фадєєва поцікавилася, в яких випадках суд все-таки наділений правом скасувати рішення? «Адже є різні види судових рішень», — підказала вона. «Це неповне з’ясування обставин справи першою інстанцією… Я, мабуть, не зрозумів питання», — розгубився О.Письменний. «Ми з вами з’ясували, що суд апеляційної інстанції позбавлений такого повноваження, як скасувати рішення та направити на новий розгляд. Але є виняток», — допомогла член комісії. «Я зрозумів. Мова йде про ухвалу. Суд може скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити останню для продовження розгляду до першої інстанції», — вдалося згадати претенденту.
«Дякую, в мене запитань немає», — сказала Н.Фадєєва, і після наради в закритому режимі «кваліфікаційники» прийняли позитивне для претендента рішення.
«Гальмівним шляхом»
На «десерт» комісія залишила розгляд 11 мате¬ріалів щодо притягнення законників до дисциплінарної відповідальності. В результаті оголошено одну догану, відкрито два провадження, одне подання направлено до ВРЮ («кваліфікаційники» виявили порушення присяги). У задоволенні решти подань було відмовлено.
Як повідомила Г.Колеснік, до ВККС з поданням звернулася нардеп Анжеліка Лабунська щодо притягнення судді Львів¬ського апеляційного адмін¬суду Тараса Онишкевича до дисциплінарної відпо¬відальності. Підстава — «порушення закону при розгляді скарги на рішення у справі за позовом громадянина С. до Управління пенсійного фонду м.Луцька Волинської області». З’ясувалося, що в грудні 2009 р. справа наді¬йшла до Т.Онишкевича, який 17.12.2009 виніс ухвалу про відкриття прова¬дження. Розгляд справи був призначений аж на 2.11.2010. «Я проводила перевірку, голова суду надав відомості щодо надхо¬дження до них великої кількості справ. Місячне навантаження Т.Онишкевича — близько 250 справ. Але завантаженість не ви¬правдовує того, що у 2-місячний строк суддя не призначив справу до розгляду», — наголосила Г.Колеснік. За її словами, громадянин С. — пенсіонер, двічі звертався до суду і просив розглянути справу раніше. Проте у відповідь він чув щось на кшталт: справа буде роз¬глянута в порядку черговості. Також представниця ВККС зауважила, що немає даних про вжиття заходів, які б сприяли призначенню справи до розгляду в установлений законом строк.
«На сьогодні справа вже розглянута. Але я вважаю, що потрібно порушувати дисциплінарне провадження», — резюмувала Г.Колеснік. Тоді Д.Сокуренко поцікавився, як характеризується Т.Онишкевич, скільки років працює, яка якість його роботи? Г.Колеснік зазначила, що характеристика на служителя Феміди позитивна, до дисциплінарної відповідальності раніше не притягувався, більше скарг на нього немає. Врешті-решт «кваліфікаційники» вирішили відкрити дисциплінарне провадження і провести перевірку.
Без радикальних заходів
Член Ради суддів попереднього складу Сергій Прокопчук звернувся із поданням щодо притягнення представниці Богунського райсуду м.Житомира Інни Зіневич до дисциплінарної відповідальності. Підстава — порушення закону стосовно розгляду кримінальної справи за обвинуваченням 8 осіб — працівників рай¬від¬ділу міліції, які зловживали службовим становищем, аби «покращити» розкриття злочинів.
«Справа надійшла до І.Зіневич у 2006 р., і роз¬гляд постійно відкладався через хворобу то одного, то іншого підсудного, неявку адвокатів. Незважаючи на те що прокурор ставив питання про зміну міри запобіжного заходу стосовно деяких підсудних, які перебували на підписці про невиїзд, суддя не вирішувала цього питання. Взагалі справа розглядалася понад 4 роки», — повідомила Г.Колеснік.
І.Зіневич, яка прибула до столиці, пояснила, що в її провадженні перебувала справа, порушена відносно 8 осіб (керівника одного з відділів та його підлеглих). За її словами, потерпілим було заподіяно тілесних ушкоджень, з них вибивали зізнання у скоєнні злочинів, до яких ті не були причетні, аби розкрити так звані глухарі.
«Справа мені дісталася від іншого судді через 4 місяці після того, як я прийшла працювати. Потерпілі і свідки не бажали з’являтися на засідання, до них застосовувалися приводи. Підсудні хворіли, надавали підтверджуючі документи. Адвокати не з’являлися через зайнятість в інших процесах. Тому розгляд справи неодноразово зупинявся», — розповіла І.Зіневич. «До вас надійшло клопотання прокурора про зміну міри запобіжного заходу, щоб прискорити процес. Скільки часу ви його не розглядали?» — поцікавилася Н.Фадєєва. Представниця Богунського райсуду пояснила, що такого клопотання від прокурора не було. «А ви самі могли згідно з КПК вчинити таку процесуальну дію?» — продовжувала член комісії. І.Зіневич сказала, що для цього не було підстав. «Як не було? Ви ж слухаєте 4 ро¬ки справу, а учасники процесу по черзі не ходять на засідання!» — дивувалася Н.Фадєєва. А М.Пін¬чук додав: «Якщо не вживати радикальних заходів, то яка перспектива? Ще 10 років чекати?» «Справа по суті розглянута, у червні винесено обвинувальний вирок. Повірте, я вживала всіх заходів. Важко передати, скільки здоров’я мені коштував розгляд цієї справи. Один із підсудних втрачав свідомість, для нього ви¬кликали «швидку», — розповіла І.Зіневич. «Яких заходів ви вживали для своєчасного і належного роз¬гляду справи?» — запитав член комісії Анатолій Марцинкевич. Законниця пояснила, що писала листи до обласної спілки адвокатів про дії захисників. «А не простіше було б узяти їх усіх під варту? Санкція поставлених їм у вину статей передбачала обмеження волі? Так, передбачала», — дорікнула Н.Фадєєва.
А Г.Колеснік зауважила, що «суддя повинна бути вимогливою до учасників процесу, тоді й останні ставитимуться відповідно». А коли законник потурає учасникам процесу, то, вважає Г.Колеснік, розгляд справи затягуватиметься.
Після обговорення в нарадчій кімнаті комісія, за словами М.Пінчука, «з великою натяжкою» відмовила у відкритті дисциплінарного провадження.
Похибка якості
Також ВККС розглянула подання голови Ради суддів Житомирської області Олени Тов’янської щодо притягнення представника Радомишльського райсуду Житомирської області Леоніда Свінцицького до дисциплінарної відповідальності.
«21 травня 2009 р. на засіданні Ради суддів установлено, що Л.Свінцицький учинив дії, які мають ознаки порушення присяги. Зокрема, із долученого до матеріалів відеозапису вбачалося, що Л.Свінцицький у приміщенні суду вживав нецензурні слова, брудну лайку, допускав некоректні та образливі ви¬слови, паплюжив колег», — зачитав М.Пінчук. За його словами, Рада суддів за¬значає, що статус судді передбачає бездоганну поведінку законника, покладає на нього обов’язок дотримуватися моральних принципів.
Коли слово дали фігуранту скарги, він повідомив, що відео начебто знімали камерою, вмонтованою в авторучку. Нині ніхто не знає, де оригінал цього запису. Сам він відео не бачив.
Після наради комісія відмовила в задоволенні подання, а М.Пінчук попередив суддю: «Не використовуйте ненормативну лексику в присутності людей». «І авторучок», — пожартував член комісії Віктор Шаргало.
ВККС розглянула також подання голови Ради суддів Хмельницької області Олексія Баса щодо притягнення представника Хмельницького міськ¬районного суду Хмельницької області Олега Карплюка до дисциплінарної відповідальності за грубе систематичне порушення присяги та законодавства.
«Згідно зі статистикою за 2009 р. в апеляційному порядку було скасовано 14 рішень та 7 ухвал (стосується цивільних справ), винесених О.Карплюком. Аналіз причин скасувань свідчить про несумлінність судді, що потягло за собою істотні наслідки», — зачитала подання Н.Фадєєва. Також вона повідомила, що відповідно до рішення житомирської окружної ква¬ліфкомісії від 14.05.2010 була проведена перевірка цих обставин, а 25.06.2010 відкрито дисциплінарне провадження. 5.11.2010 матеріали щодо О.Карплюка надійшли до ВККС, адже повноваження окружної комісії були припинені у зв’язку з набранням чинності законом «Про судоустрій і статус суддів». «Постановою ВР від 9.09.2010 О.Карплюк був обраний суддею безстроково. У нього була позитивна характеристика», — додала Н.Фадєєва.
О.Карплюк розповів, що кількість скасованих рішень, наведена перевіряльником, була вказана за 2 роки. «До того ж жодної окремої ухвали щодо мене винесено не було», — резюмував ман¬тієносець.
Тоді В.Шаргало, який мав дані щодо якості роботи всіх представників Хмельницького міськра¬йонного суду Хмельницької області, звернувся до статистики. «У 2009 р. О.Карплюк розглянув 551 цивільну справу, 10 рішень і 8 ухвал скасовано, 1 рі¬шення змінено, всього — 19. Але в суді є й інші «рекордсмени», в яких скасовано 23, 25, 32 документи. Адмінсправ розглянуто 116, 12 постанов і 3 ухвали скасовано, 2 постанови змінено. Є такі судді, в яких всього скасовано і 19, і 26, і 29 документів. Також О.Карплюк розглянув 45 кримінальних справ, 7 вироків і 3 постанови було скасовано, 2 вироки змінено», — зачитав він.
Почувши таку інформацію, Г.Колеснік запитала, чи підвищує О.Карплюк свою кваліфікацію. Він відповів, що вивчає практику. Більше питань до нього не було. Після обговорення в нарадчій кімнаті з’ясувалося, що законнику не вдасться піти із засідання з порожніми руками — ВККС «вручила» йому догану.
Марина ЗАКАБЛУК
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!