З початку 2016 року жоден банк не внесений в Реєстр гарантій, незважаючи на численні звернення в Державну фіскальну службу. Хоча Цивільний і Митний кодекси не забороняють банкам виступати гарантами, отримати відповідний статус їм не вдається.
Про це розповіли у Незалежній асоціації банків України (НАБУ), передає видання «Закон і Бізнес».
Відповідно до Митного кодексу, одним із способів забезпечення сплати митних платежів є фінансові гарантії. Гарантами можуть виступати банки, страхові компанії та юридичні особи - незалежні фінансові посередники, які відповідають встановленим критеріям.
Випуск гарантій для забезпечення будь-якого виду зобов'язань клієнтів на користь їх контрагентів, у тому числі держорганів, є одним з основних видів діяльності банків в усьому світі. Банківські гарантії в Україні - одні з найбільш законодавчо врегульованих, детальні вимоги до них викладені в Положенні про порядок здійснення банками операцій за гарантіями. Однак, щоб отримати право видавати митні гарантії на умовах вільної конкуренції, банк повинен бути внесений в Реєстр гарантій.
Станом на жовтень 2016 року, згідно з Реєстром гарантій на сайті ГФС, статус гаранта і право видавати митні гарантії мають тільки три компанії: державний «Укргазбанк», «Велта П. М. С. Р. «Гарант-Сервіс» і КО «Бізнес Гарант» (ПП «ВІП БІЗНЕС» і компанія). Відповідність банків критеріям доступу до ринку митних гарантій контролює Державна фіскальна служба України, хоча це компетенція Національного банку. Діюча в ДФС процедура надання статусу гаранта непрозора, вважають в НАБУ. Вона не тільки не відповідає ТК, але і взагалі не виконується. Адже згідно з пунктами 5 і 6 ст. 314 ТК, рішення про включення до Реєстру гарантів повинно прийматися протягом 30 днів з моменту подання пакета документів, що підтверджують відповідність гаранта встановленим критеріям. У разі порушення зазначеного строку особа, яка подається на отримання статусу гаранта, повинна бути включена в Реєстр навіть при відсутності рішення ГФС.
Порушувати норми закону, на переконання представників банків, дозволяють непрозоро виписані в ТК вимоги. Один з критеріїв вказує, що гарант повинен мати електронну систему накопичення і обміну інформацією з органами доходів і зборів. Однак ГФС не надає відповідне програмне забезпечення або перелік вимог до форматів електронних повідомлень та регламенту обміну даними. Досі залишається незрозумілим, куди направляти, звідки отримувати та обробляти необхідну інформацію, що дозволило б банкам відповідати даним критерієм. Більш того, на думку експертів НАБУ і банківських працівників, необхідно затвердити публічний порядок обміну інформацією. Тому ДФС має можливість штучно впливати на систему митних гарантій і маніпулювати процедурою надання статусу гаранта.
Враховуючи ситуацію, що склалася, і численні звернення банків, НАБУ звернулася по допомогу в Міністерство фінансів, яке направило офіційний лист ДФС. У відповідь НАБУ отримала формальну відписку від ДФС, яка не пояснює причин такого обмеженого переліку уповноважених надавати гарантії.
Найближчі дії банкірів: направити офіційне звернення до голови АМКУ, щоб перевірити наявність антиконкурентних дій з боку ДФС: звернутися НБУ з проханням підтримати пропозиції банків щодо зміни процедури акредитації банків; офіційно звернутися до Мінфіну з проханням розібратися в даній ситуації та прийняти відповідні рішення.
Матеріали за темою
Відсьогодні Нацбанк пом’якшує низку обмежень
29.12.2023
Банки заробили удвічі більше у 2023 році
07.12.2023
НБУ встановив облікову ставку на рівні 16%
27.10.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!