Оптимізація потребує жертв

Попри рішення ВАС, ВККС повернеться до участі в процедурі позаконкурсного переведення

З історії про відмову п’ятьом володарям мантій у переведенні до недавно створеного Херсонського міського суду Херсонської області кожен орган, причетний до вирішення цього питання, виніс для себе урок. Зокрема, завдяки постанові Вищого адміністративного суду більше ніхто не наважиться відправити законника без його згоди на роботу до іншої установи. Проте, очевидно, з часом ситуація кардинально зміниться: Вища кваліфікаційна комісія суддів знову братиме участь у процедурі позаконкурсного переведення, а якщо служитель Феміди не захоче працювати в «чужій» інституції, його зможуть звільнити. І навіть суд не допоможе.

Двох — на конкурс

«Переформатування» трьох районних судів м.Херсона в один міський стало своєрідною апробацією об’єднання кількох малих установ у велику. На думку деяких експертів, не можна сказати, що цей експеримент з оптимізації пройшов без ускладнень.

Адже, по-перше, нова інституція розпочала діяльність тільки у квітні поточного року (хоча указ Президента про її створення з’явився ще в січні). По-друге, 4,5 місяця цей суд працював у складі 10 законників (при штатній чисельності 46), а станом на 8 вересня у списку — лише 26 суддів.

Зрештою, рішення ВККС про переведення п’ятьох законників з ліквідованого Дніпровського райсуду м.Херсона до інституцій, розташованих за 100—200 км від обласного центру, стали підставою для оскарження до ВАС.

До речі, між різними колегіями суддів спеціалізованої установи не було одностайності в тому, до яких саме храмів Феміди мали б перейти працювати володарі мантій. Так, у двох справах ВАС відмовився скасовувати рекомендацію ВККС щодо переведення двох законників до Новотроїцького районного та Каховського міськрайонного судів Херсонської області.

На думку колегії «адміністративників», позивачі не позбавлені можливості реалізувати своє право на заміщення вакантної посади, подавши відповідну заяву до ВККС про участь у конкурсі.

Врешті-решт указами Президента від 1 та 22.08.2016 цих суддів відправили до смт Новотроїцького та м.Каховки.ВККС виключили

У перших двох випадках, на думку колегії «адміністративників», Положення про порядок переведення судді до іншого суду того самого рівня у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду відповідає регламенту ВККС та закону «Про судоустрій і статус суддів», у яких сказано: «Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення в разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду». Тож володарів мантій, зробили висновок у ВАС, перевели з дотриманням положень цих актів.

Двоє інших служителів Феміди отримали зовсім інші вердикти: ВАС скасував рішення-рекомендації ВККС про переведення до Очаківського міськрайсуду Миколаївської області та Верхньорогачицького райсуду Херсонської області. У цих справах «адміністративники» відзначили: «кваліфікаційники» не врахували бажання законників перевестися до Херсонського міськсуду. Хоча судді й зверталися з таким проханням до комісії. Зокрема, один із володарів мантій навіть надав рішення зборів суддів Дніпровського райсуду від 11.03.2016, в якому таке бажання було зафіксоване.

«Зі змісту протоколу засідання ВККС убачається, що при розгляді питання про надання рекомендації на переведення позивача до іншого суду у зв’язку із ліквідацією Дніпровського районного суду м.Херсона питання про його переведення до Херсонського міського суду, при наявності у ньому 30 вакансій, не обговорювалося, думка позивача з цього приводу не заслуховувалася, хоча він був присутнім на засіданні комісії, що свідчить про те, що ВККС не було забезпечено участь позивача в прийнятті рішення щодо нього», — повідомляється в постанові.

На думку «адміністративників», в обох випадках кваліфкомісія мотивувала своє рішення лише необхідністю забезпечити належну роботу Очаківського міськрайсуду та Верхньорогачицького райсуду. «Будь-яких обгрунтувань щодо неможливості переведення до Херсонського міського суду ВККС не навела», — йдеться у вердиктах.

Колегії «адміністративників» у обох справах дійшли однакового висновку: у процедурі переведення судді у випадку ліквідації установи, в котрій він обіймає посаду, будь-які рекомендації чи подання ВККС не передбачені. Тільки Президент наділений повноваженнями щодо їх переведення. Участь комісії зводиться лише до інформування глави держави про наявність вакантних посад.

Що стосується 5-го законника з ліквідованої інституції, якого ВККС рекомендувала перевести до Генічеського райсуду Херсонської області, то він теж оскаржував рішення до ВАС. Проте нині невідомо, чи прийняли «адміністративники» постанову в цій справі. В Єдиному державному реєстрі судових рішень є тільки одна проміжна ухвала, датована 12.05.2016, про відкриття провадження. Втім, указом Президента від 22.08.2016 володар мантії вже переведений до Генічеська.

За інформацією «ЗіБ», дехто з «примусово» переведених має намір оскаржити указ Президента до ВАС. Тож історія матиме продовження, і, можливо, крапку в ній поставить уже Верховний Суд. Адже відповідно до закону рішення у справах, в яких стороною була ВККС, не оскаржуються. А от вердикти ВАС щодо оспорювання указів Президента підлягають перегляду у ВС.

Тимчасове відречення

У той же час історія оптимізації структур Феміди знайшла своє продовження і в «кваліфікаційному напрямі». Так, ВККС відреагувала на рішення ВАС: голова кваліфкомісії Сергій Козьяков провів робочу нараду щодо наслідків прийняття вердиктів «адміністративників».

Зокрема, він доручив підготувати пропозиції щодо припинення всіх розпочатих процедур, результатом яких мали б стати рекомендації Президенту про переведення без конкурсу суддів із зони АТО та тих, хто бажає перевестися в Херсонський міський суд. Таке рішення С.Козьяков пояснив тим, що, на думку ВАС, у ВККС немає повноважень стосовно позаконкурсного переведення. Крім цього, буде скасоване й положення про переведення у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи установи, в якій працює суддя.

Виходить, ВККС фактично відреклася від участі в перевідних процедурах. Та чи не доведеться їй повернутись у «гру» після набрання чинності новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів»? Адже реформатори не виключили з документа норму про позаконкурсне переведення, а трохи видозмінили її.

То чи буде рекомендація?

В ст.82 згаданого акта йдеться про те, що служитель Феміди може перейти до іншого суду з легкої руки Вищої ради правосуддя. А переведення володаря мантії до іншої інституції здійснюється на підставі та в межах рекомендації ВККС, внесеної за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади.

Також у законі зазначається: у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи установи володар мантії може бути переведений і без конкурсу. Але це стосується тільки переходу до інституції того самого рівня.

Проаналізувавши ці норми ст.82, деякі експерти схиляються до думки, що в разі позаконкурсного переведення рекомендація ВККС не потрібна. Адже «кваліфікаційники» можуть уносити її тільки «за результатами конкурсу». А звідки ж візьметься рекомендація, якщо конкурсу не було?

У той же час у конституційних змінах ідеться про те, що у випадках реорганізації чи ліквідації окремих судів, утворених до 30 вересня 2016 р., їхні представники мають право подати заяву про відставку або про участь у конкурсі на іншу посаду. Експерти бачать суттєві розбіжності між цією нормою та тією, що міститься в законі «Про судоустрій і статус суддів». Окремі ж фахівці вважають: без конкурсу можна перевести володаря мантії до установи того ж рівня. Якщо ж служитель Феміди захоче піднятися на одну інстанцію вище, то повинен позмагатися за крісло в ній.

До речі, в проекті закону «Про Вищу раду правосуддя», розробленого Радою з питань судової реформи, взагалі немає згадки про переведення володарів мантій без конкурсу. У документі є глава «Переведення суддів», але в ній — жодного слова про «пільговий» перехід до іншої установи. Ідеться, зокрема, про дві умови, за яких ВРП може перевести служителя Феміди: або на підставі та в межах рекомендації ВККС, або ж на підставі подання власної дисциплінарної палати про переведення до установи нижчого рівня.

Тобто, виходить, рекомендація комісії все ж таки має бути, й, імовірно, ВККС відіграватиме другорядну роль у позаконкурсній процедурі. А головна перейде до ВРП. Але не відразу: до 30 вересня 2018 р. суддів переводитиме Президент (за поданням ВРП, внесеним на підставі рекомендації ВККС).

У межах допустимого

Однак річ навіть не в тім, за ким — ВККС, ВРП чи главою держави — буде вирішальне слово. Річ у тім, що володаря мантії можуть і не питати, чи хоче він переводитися до іншої інституції. Адже, по-перше, у проекті закону про ВРП зазначено: неявка судді на засідання ради щодо його переведення «незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності». По-друге, у цьому ж документі передбачено, що рішення ВРП може бути не тільки оскаржене, а й скасоване (тобто й «адміністративники» не зможуть вийти за межі встановлених законом підстав) лише в трьох випадках, які на практиці малоймовірні.

Хоча, як планує автор проекту, ці норми наберуть чинності тільки через 2 роки, та вже сьогодні є підстави говорити про відкритий наступ на гарантії суддівської незалежності. Адже, виходить, суд може скасувати вердикт ВРП тільки тоді, коли будуть порушені суто формальні процедурні моменти. У суть справи ніхто вникати не матиме права. Та й узагалі відмовитися від примусового переведення володар мантії апріорі не зможе, бо відповідно до редакції Конституції, яка набере чинності 30 вересня, таке «свавілля» стане підставою для звільнення.

Очевидно, херсонська оптимізація виявила низку недоліків у процедурі позаконкурсного переведення, і вона стала повчальною для реформаторів. Аби уникнути виникнення подібних помилок у майбутньому, мали б чітко виписати правила «пільгового» переходу володарів мантій. Натомість знайшли легший шлях — звузили права суддів: заборонили їм навіть скаржитися на «примусове» переведення, пригрозивши звільненням. Зважаючи на те, що з часом питання реорганізації чи ліквідації торкнеться кожного храму Феміди, експерти припускають: процедура як позаконкурсного, так і конкурсного переведення володарів мантій стане інструментом для позбавлення «неугодних».

Поживемо — побачимо.