Особливості балканського правосуддя,

або Кому в храмах Феміди виділяють скриньки та чому журналісти повинні враховувати не тільки інтерес суспільства до резонансних справ

Начальник відділу інформаційних технологій Господарського суду Луганської області Дмитро Ластовицький під час перебування в м.Зреньянин у Сербії відвідав з ознайомчим візитом місцевий суд. Прес-служба госпсуду попросила колегу поділитися враженнями.

 «У Сербії помічники суддів мають статус державних службовців»

— Дмитре Анатолійовичу, цього літа ви побували в одному із судів Сербії. Розкажіть детальніше про вашу подорож та візит.

— Час від часу із сім’єю приїжджаю до Сербії. Мої родичі живуть в м.Зреньянин у регіоні Воєводина, яке за кількістю населення можна порівняти із Сєвєродонецьком Луганської області.

Прогулюючись містом, ми з дружиною натрапили на старовинну церкву. Поряд нею, як не дивно, стоїть палац правосуддя. Тож уже наступного дня ми завітали до цього суду.

Місцевий адвокат провів нас у будівлю, що є об’єктом історико-культурної спадщини. Як з’ясувалось, у приміщенні розміщуються 3 суди: 2 — загальної юрисдикції (оригінальні назви: Основни суд у Зрењанину, Виши суд у Зрењанину) та комерційний суд першої інстанції (Привредни суд у Зрењанину).

До речі, така система зосередження судів діє у всіх 7 округах Воєводини. Ми переконалися в цьому, переглянувши інтерактивну мапу судових установ на порталі судової влади Республіки Сербія.

Водночас мені, як працівнику українського господарського суду, було приємно відмітити ту важливу роль і місце, які займають комерційні суди у структурному складі судової влади Сербії, функціонуючи як окрема спеціалізована ланка. Більше того, доцільність існування комерційного судочинства підтверджена часом.

— Чи вдалося вам відвідали всі 3 установи? Як там зустрічали колег з України?

— Нас чекав теплий прийом. Злато Анкич, голова загального суду, юрисдикція якого поширюється на територію м.Зреньянин, громад Житиште та Сечань, одразу зголосився провести для нас екскурсію та запросив до себе в кабінет. Згодом до нашої розмови приєдналися представники суддівського корпусу й апарату.

Здебільшого обговорювали робочі моменти, порядок організації та внутрішньої діяльності, певні особливості, притаманні національним судовим системам та багато інших питань. Наприклад, у Сербії помічники суддів мають статус державних службовців. Цей аспект нам пояснили тим, що в судах зацікавлені в збереженні «своїх кваліфікованих кадрів, тому помічники суддів не пов’язані законом лише з конкретним суддею».

Цікаво було також почути, що строк підготовки та відправлення процесуальних документів у загальному суді становить, здається, 10 днів (для порівняння: в українських судах господарської юрисдикції — 3 дні для ухвал та 5 днів для рішень) чи те, що серби використовують спеціалізовану систему розподілу справ — аналог нашої програми «Діловодство».

Крім того, під час розмови З.Анкич підкреслив важливість застосування практики Європейського суду з прав людини. Він запропонував оглянути залу судового засідання та кабінети суддів. Ми також мали можливість відвідати канцелярію, бухгалтерію та кабінети працівників апарату.

— Що найбільше вразило під час екскурсії?

— По-перше, мальовнича місцевість. Поряд — озеро. Біля палацу можна побачити чимало лебедів, качок та навіть сов. Разом з тим біля входу помітили багато велосипедів працівників.

Також привернуло увагу те, що для зручності в будівлі розміщуються відділення банку та пошти, для місцевих адвокатів передбачені окремі полички (власні скриньки) в канцелярії. До того ж громадяни в суді можуть отримати безоплатну правову допомогу.

— Скільки суддів працює в установі, яку ви відвідали?

— Правосуддя здійснюють 24 особи. Згідно з офіційною статистикою, в Сербії налічується 67 загальних судів, утворених на базі міста, одного чи більше муніципалітетів, у яких сукупно працюють 1315 суддів. Загалом у системі судів загальної юрисдикції, яку формують загальні, вищі та апеляційні суди, правосуддя здійснюють приблизно 2000 чоловік.

«Голова суду регулярно звітує про результати роботи в місцевій пресі»

— Які категорії справ розглядаються? Чи цікавилися ви статистичними показниками роботи?

— У суді розглядають цивільні, кримінальні справи та скарги, пов’язані з виконавчим провадженням. Нам повідомили, що за 6 місяців цього року загальним судом у Зреньянині завершено розгляд понад 20 тис. справ. Крім того, голова суду регулярно звітує про результати роботи в місцевій пресі.

Окремо зауважу, що недавно З.Анкича за високі показники в роботі установи та вдосконалення роботи судової системи відзначено престижною нагородою «Капетан Миша Анастасијевић».

— Ви згадали про співпрацю суду з місцевими ЗМІ. Розкажіть, будь ласка, які правила існують у загальних судах Сербії стосовно фото- та відеофіксації процесу.

— Проведення фотозйомки, аудіо- та відеозапису здійснюється за попередньою письмовою згодою голови суду, а також за згодою сторін та учасників процесу й не повинне перешкоджати здійсненню правосуддя. Цьому питанню присвячено окремий розділ на сайті суду.

При цьому, як нам сказали, представники ЗМІ мають ураховувати не тільки зацікавленість громадськості у висвітленні судових процесів, а й поважати конфіденційність розгляду справ і дбати про безпеку учасників провадження.

На завершення зустрічі ми обмінялися робочими контактами, а я ще й пообіцяв, що обов’язково підготую матеріал про візит до сербського суду для ЗМІ та сайту нашого суду. За нагоди з приємністю надішлю газету з публікацією до Сербії. 

Довідка «З&Б»

Дмитро Ластовицький працює в Господарському суду Луганської області з лютого 1998 р. Має повну вищу освіту за спеціальністю «автоматизація технологічних процесів і виробництв». У 2007 р.закінчив магістратуру державного управління Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля за спеціальністю «державна служба».