Парламент збільшує виплати на дітей і на власний відпочинок
Схоже, для Уряду сьогодні важливіша не стільки економія коштів, скільки демонстрація виборцям турботи про їхню соціальну захищеність (на тлі свого безбідного існування).
Принаймні такий висновок напрошується, якщо проаналізувати основні цифри в головному фінансовому документі на 2011 рік, прийнятому 14 грудня в першому читанні. Правляча коаліція називає його «бюджетом оновлення і відро¬дження України», опозиція — невиконуваним і нереальним. Проте очікується, що фінансовий план розвитку країни буде без особливих проблем прийнято в другому читанні 23 чи 24 грудня.
Жорстка економія?
Проект кошторису на 2011 рік підтримали 275 народних депутатів. Зокрема, за бюджетну ініціативу Уряду проголосували 176 «регіоналів», 26 комуністів, 20 литвинівців, 19 «нун¬сівців», 33 позафракційні депутати і 1 бютівець. Що ж сподобалося народним обранцям у головному фінансовому документі країни?
Автори бюджету передбачають зростання доходів порівняно з бюджетом-2010 на 11,4%, витрат — на 5,3%, до 321,95 млрд грн. Крім того, планується і скорочення дефіциту бюджету на 28,2%.
Задуми Уряду захопили депутатів-«регіоналів». Так, перший заступник голови Комітету ВР з питань бю¬джету Владислав Лук’янов заявив, що бюджет-2011 спрямований на відро¬дження України. «Бюджет забезпечує стабільність зростання, він ламає ту тенденцію до руйнування економіки, яку залишила попередня команда, це бюджет оновлення і відродження нашої держави, — сказав нардеп. — Бюджетний дефіцит зберігається на невисокому рівні — 3,08%. Це дуже пристойний дефіцит, а враховуючи фінансову нестабільність у світі, це результат, яким можна пишатися», — відзначив В.Лу¬к’¬янов.
З ним була солідарна представниця фракції ПР Ірина Горіна. «В основі бюджету лежить програма економічних реформ Президента, спрямована на відродження країни, на гармонійний розвиток усіх галузей. У нинішніх економічних умовах від влади вимагається проведення зваженої політики. І в цьому відношенні жорстка економія витратної частини бюджету є однією з її складових», — відзначила вона.
Попри таку жорстку економію, в кошторисі передбачено збільшення соцви¬плат. «Програма Президента й Уряду гарантує підвищення соціальних стандартів. І ці вимоги знайшли відображення в бюджеті 2011 року», — підкреслила І.Горіна.
Якщо ж говорити кон¬кретно, то слід згадати про зростання прожиткового мінімуму і мінімальної зар¬плати до 953 і 1004 грн. від¬повідно. Крім того, збіль¬шать і допомогу на дітей. «За першого малюка батькам дадуть 17,9 тис. грн. Ці ви¬плати протягом року під¬вищуватимуть, і напри¬кін¬ці року вони досягнуть 19,1 тис. грн.», — підкреслив міністр фінансів Федір Ярошенко. Він відзначив, що за другу дитину на початку року виплатять 36,7 тис. наприкінці — 39,2 тис. За третє чадо на початку року передбачено 73,4 тис. грн., наприкінці — 78,3 тис.
Опозиція вже критикує владу за утопічність бюджету. Адже збільшуються не тільки доходи, а й витрати. При цьому велика частина коштів піде на «поліпшення життя вже сьогодні» не стільки пересічних громадян, скільки української влади.
Дорога влада
Незважаючи на такі оптимістичні прогнози з приводу нового фінансового плану розвитку країни, навіть у коаліції визнають: нині в Україні скрутно з коштами. «Ми повинні обслуговувати держборг, котрий сьогодні становить близько 30% ВВП і який став наслідком непродуманих, а деколи й авантюрних рішень попереднього Уряду. У результаті Кабмін Миколи Азарова не має простору для фінансового маневру», — заявила І.Горіна. Попри відсутність «простору для маневру», Кабмін усе ж таки вирішив не забувати про себе, коханого. Та й про Президента, звичайно.
Незважаючи на широко розрекламовану адмінреформу і прогнозоване скорочення чиновницької армії, витрати на владу в новому бюджеті вийшли на докризовий рівень. Утім, про главу держави урядові мужі подумали насамперед. У бюджеті-2011 найбільші витрати передбачено саме на утримання гаранта і його адміністрації — близько 1,34 млрд грн. До цього подібні суми виділялися лише в бюджеті-2008. Та й вони були менші на 100 млн. Нагадаємо: у 2009 році ви¬трати на Президента і Державне управління справами становили 817 млн грн., а в 2010-му — 947 млн. Цікаво, що таке збільшення витрат відбувається одночасно із суттєвим скороченням чисельності АП і консультативних органів при главі держави.
Крім того, більше виді¬лятиметься грошей і на утримання санаторно-курортного комплексу — з 72 млн до 130 млн грн. Зростуть витрати і на візити гаранта і найвищого керівництва країни, порівняно з попереднім роком — на 65 млн грн. «Це в державі, де 70% населення живе на 1000 грн. у місяць», — від¬значив лідер партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк.
Менше від Президента от¬римає Кабмін — 311 млн грн. «Лікування одного члена Уряду обходиться країні в суму, передбачену на лікування 4026 громадян України», — підкреслив опозиціонер. У бюджеті-2011 зменшили тільки витрати Верховної Ради. І то в такій галузі, як «здійснення законодавчої діяльності». На цю роботу парламентарям виділять 417 млн грн. — на 30 млн менше порівняно з поточним роком. Проте відпочинуть нардепи на славу: кошторис передбачає збільшення витрат на забезпечення санаторно-курортного комплексу парламенту на 9 млн грн.
На цьому фоні слова Прем’єра М.Азарова про «напруженість» наступного року звучать як мінімум двозначно: «На жаль, 2011-ий буде напруженим, оскільки цього року доведеться повернути 87,5 млрд грн. боргів, зроблених у попередні роки», — сказав глава Уряду напередодні ухвалення держбюджету.
Критика за стандартами
Головний фінансовий план країни опозиція цілком закономірно назвала провальним. «Це жахливий бюджет, такого ще ніколи не було в Україні за час незалежності. Він приймається без програми соціально-економічного розвитку, без основ грошово-кредитної політики, без макроеконо¬мічних показників, які були б реальними і на котрих базувалося б життя країни, і з соціальними стандартами, які відповідають тим, що мали бути 5 років тому. Показник інфляції, пропонований ними, абсолютно не відповідає реальності», — сказала лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
Проте логіка української опозиції, схоже, зрозуміла тільки їй самій: замість того щоб затягнути паски, Ю.Тимошенко пропонує... збіль¬шити соцвиплати. Заради цього бютівці навіть розробили законопроект, згідно з яким з 2011 року слід увести соціальні стандарти, відповідні обіцянкам Віктора Януковича, даним під час передвиборної кампанії, що буде ще одним ударом по й без того важковиконуваному бюджету.
«Регіонали» відреагували на критику свого дітища теж цілком закономірно, звинувативши в усіх гріхах своїх попередників. «Як кажуть у селі, чия б корова мукала, а ваша — мовчала. Про ті досягнення, які ви отримали в руйнуванні економіки. Якщо порівнювати Україну часів німецької окупації, то наша держава за¬знала менших економічних збитків, ніж від правління вашої команди», — парирував В.Лук’янов.
Поки політики продовжують змагатися в дотепності, рядові українці готуються до несподіванок. З нового року вступають у дію Податковий кодекс і нове пенсійне законодавство. Крім того, парламентарі можуть прийняти Трудовий і Житловий кодекси, які в народі вже назвали, відповідно, «раб¬ським» і «бандитським»...
Крім іншого, бюджет побічно засвідчив: Україна зовсім не президентсько-парламентська республіка. Якщо судити за співвідношенням витрат на органи влади, Україна — суто президентська республіка, де парламент може вже не стільки працювати, скільки відпочивати. На це грошей депутатам вистачить.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!