М.Юненко один з небагатьох суддів, які не залишились в окупованому Криму
Вища рада юстиції вирішила не погоджувати питання звільнення судді апеляційного суду Вінницької області Миколи Юненка, який у 1988–1992 роках проходив військову службу в КДБ. У ВРЮ відзначають бездоганну репутацію судді та відсутність обставин для його люстрації.
До такого висновку ВРЮ дійшла на засіданні 16 червня 2016 р. за результатами розгляду провадження щодо порушення вимог законодавства про несумісність суддею М.Юненком (відповідне провадження було відкрито в лютому цього року).
Так, як пояснили "ЗіБ" у ВРЮ, цей суддя у 1988–1992 роках проходив дійсну військову службу на офіцерській посаді в Управлінні Комітету державної безпеки – Управлінні Служби безпеки України по Рівненській області. Служба в КДБ Законом«Про очищення влади» передбачена як підстава для застосування люстраційних заборон.
Суддя М.Юненко подав заяву на ім’я голови апеляційного суду Вінницької області, в якій зазначив, що до нього застосовуються заборони, визначені частиною четвертою статті 1 Закону «Про очищення влади».
Як відзначив доповідач у справі, член ВРЮ Анатолій Мірошниченко, очищення влади здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади Президентом України В. Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини. Водночас проведеною перевіркою не було виявлено жодних обставин, які вказували б на те, що суддя Юненко здійснював подібні заходи.
«Усі зібрані матеріали свідчать про бездоганну репутацію судді Юненка М.О., він демонструє високі показники у роботі, характеризується виключно позитивно. Особливо відзначу той факт, що суддя Юненко М.О. працював в апеляційному суді міста Севастополя на час аннексії території АРК і був у числі тих небагатьох суддів, які зберегли вірність присязі. Юненко М.О. переїхав на неокуповану територію України і був переведений на роботу до апеляційного суду Вінницької області», - зауважив А.Мірошниченко.
Доповідач також звернув увагу на те, що суддя працював в органах КДБ понад 25 років тому, в період роботи на посаді уповноваженого райвідділу КДБ–УСБУ він займався питаннями захисту конституційного ладу, боротьби з проявами тероризму, диверсій та найманства для участі у збройних конфліктах інших держав, питаннями реабілітації осіб відповідно до Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».
Крім того, А.Мірошниченко нагадав, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі, зокрема, право на повагу до приватного життя, а також забороняє дискримінацію. При цьому Європейським судом з прав людини вироблено усталену практику застосування норм у справах про люстрацію. ЄСПЛ у низці своїх рішень зазначив, що люстраційні заходи за своєю природою мають тимчасовий характер, і потреба у них із часом зменшується. За умови, що особу ніколи не звинувачували прямо чи опосередковано у неправомірній діяльності, яка практикувалася колишнім тоталітарним режимом, у минулому житті особи не було виявлено нічого такого, що вказувало б на її протистояння чи ворожість відновленню демократичного порядку у державі, обмеження прав людини за допомогою люстрацій них заходів не відповідають Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тож за результатами таємного голосування ВРЮ вирішила відмовити у внесенні подання до Верховної Ради України про звільнення Юненка Миколи Олександровича з посади судді апеляційного суду Вінницької області у зв’язку з порушенням вимог щодо несумісності.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!