Гарячі «верховні крісла»

Чи вистачить володарям мантій з найвищої судової інстанції місць у новому ВС

Реформаторський бліцкриг застав представників Верховного Суду зненацька. Вони до останнього сподівалися, що законотворець не прийматиме нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів», принаймні відразу в першому та другому читаннях. Та очікування виявилися марними: парламент блискавично проголосував за судову реформу. Аби працювати в перейменованій установі, нинішнім «верховникам» доведеться йти на конкурс, який для них може перетворитися на відому гру «Гарячі стільці».

Без «кадрового імунітету»

ВС в особі його очільника впродовж останніх років ревно відстоював ідею триланкової судової системи і, відповідно, ліквідацію «зайвих» інституцій — вищих спеціалізованих судів. Долею законників із цих установ, яким довелося б шукати нове місце роботи, ніхто з «верховних» колег особливо не переймався. Можливо, тому, що з деякими спеціалізованими судами у ВС склалися непрості відносини у частині тлумачення законодавчих норм. Водночас як аксіому представники ВС бачили таку перебудову судової системи, яка не торкнеться їхніх крісел.

Утім, напевно, жодний «верховник» не очікував, що реалізація ідеї стосовно триланковості обернеться проти них самих і реформатори все ж постукають у двері ВС. Розробники нової версії закону «Про судоустрій і статус суддів» фактично використали зміну назви «Верховний Суд України» на «Верховний Суд» для повного кадрового «переформатування» старої установи. Що, власне, було секретом полішинеля. Адже у Конституційному Суді застерігали, що зміна назви ВС «створює правові передумови для реорганізації найвищого судового органу зі зміною його складу та повноважень» (див. окрему думку судді КС Миколи Мельника до висновку №1-в/2016 від 20.01.2016).

Залишалося тільки імплементувати цю конституційну ідею в законодавчі положення. Так, відповідно до норм оновленого акта автоматично до ВС ніхто не перейде: потрапити туди можна буде тільки на конкурентних засадах, тобто в разі участі й перемоги в конкурсі. «Кадровий імунітет» нинішні «верховники» так і не отримали.

«Оскільки конституційний статус ВС залишається без суттєвих змін, то положення, з яких випливає ліквідація суду та припинення повноважень усіх суддів з поступовим формуванням нового складу Верховного Суду шляхом проведення конкурсу, є неприйнятними», — відреагували представники найвищого судового органу на реформаторські зміни. Але законодавці ні цих, ні інших застережень або не почули, або не сприйняли.Разом з тим навіть у такий складний для Феміди час «верховники» здебільшого переймаються своїм майбутнім. «Організаційна форма ВС не змінюється, на відміну від суддів, які пропонується ввести до складу Верховного Суду», — таку думку вони висловили у висновку до законопроекту.

На думку експертів, попри таку обережну фразу, фактично установа погодилася з тим, що представники вищих спеціалізованих судів повинні проходити конкурс. Цю думку вже більш відкрито підтвердив і Голова ВС Ярослав Романюк на останньому засіданні Пленуму. «Пропонується піддати критиці таку модель переходу до триланкової судової системи та побудови нового ВС. Натомість існує такий варіант: визнати, що відбувається не що інше як реорганізація ВС, у процесі якої судді ВС, котрі на сьогодні такими є, повинні ними залишитися й надалі в новому ВС. На ті вакансії, які утворяться (адже нині в трудових відносинах з ВС перебувають 39 суддів, здійснюють правосуддя лише 35 осіб) — мінімум 165, можна оголосити конкурс і добрати кваліфікованих фахівців», — зазначив керманич ВС.

Як засвідчило обговорення проекту №4734 та голосування 2 червня, в сесійній залі, навпаки, переважала позиція: «ВС зробив свою справу, ВС може йти». Тож Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка теж навряд чи буде втягуватися в суперечки щодо доцільності повного оновлення складу ВС, не пізніше листопада має розпочати безпрецедентний для незалежної України конкурс на посади в найвищому судовому органі.

Щоправда, у самому ВС обіцяють до останнього боротися за пільгові умови для себе. «Якщо законодавець не дослухається до запропонованої нами реорганізації ВС зі збереженням нинішнього кадрового потенціалу Суду, в нас буде реальна можливість оспорювати конституційність такого закону. А суддям, які в такий спосіб будуть позбавлені можливості продовжувати свою роботу у ВС, фактично відкривається дорога для звернення до Європейського суду з прав людини», — попередив Я.Романюк.

При цьому він натякнув, на чиєму боці, швидше за все, буде європейська інституція, згадавши про рішення у справі «Андраш Бака проти Угорщини». Нагадаємо: ЄСПЛ визнав часткове порушення прав голови ВС Угорщини А.Баки, якого внаслідок проведеної конституційної реформи достроково звільнили з посади.

Втім, це рішення якщо і може слугувати прецедентом для захисту, то хіба що самого очільника ВС. Довести, що всі «верховники» позбавлені привілею в збереженні своїх посад з політичних міркувань, буде вкрай складно. Адже, за словами авторів української судової реформи, згадане рішення ЄСПЛ обгрунтоване політичними мотивами ліквідації ВС, а в нашій країні ситуація геть інакша: нічого особистого, просто перебудова.

Конкурс у ВС, але не до ВС

Незважаючи на попередження «верховників», як тільки Президент підпише новий закон, розпочнуться підготовчі роботи для реалізації його положень, зокрема й проведення конкурсу до ВС. ВККС ще не розробила правила відбору «верховників», та експерти вже прогнозують: без труднощів провести процедуру не вдасться. Крім цього, дехто з них попереджає: у зв’язку з пертурбацією системи можлива зупинка касаційного перегляду рішень. Адже навіть із початком роботи реорганізованого ВС, який налічуватиме 65 суддів, необхідно буде розглядати ту кількість справ, яку нині слухають 4 установи в складі майже 300 володарів мантій.

Як визначено в законі, у складі нового ВС діятимуть чотири касаційні суди (адміністративний, господарський, кримінальний та цивільний) і Велика палата. «Конкурс на зайняття вакантної посади судді ВС проводиться щодо вакантної посади у відповідному касаційному суді», — передбачено в новій редакції профільного закону. В багатьох експертів така норма викликає здивування: по суті, виходить, що 4 «підрозділи» ВС є самостійними інституціями, і ВККС може «благословити» на зайняття посади, наприклад, у Касаційному адміністративному суді ВС. Але ж раніше «кваліфікаційники» ніколи не рекомендували володарів мантій до, скажімо, Судової палати у цивільних справах ВС, а тільки — до ВС.

Тож, припускають фахівці, очевидно, ВС як такого більше не буде, фактично ліквідують його, а не вищі спеціалізовані установи: під вивіскою найвищого судового органу працюватимуть 4 автономні касаційні суди. Чи допускається така структура та до яких наслідків призведе визнання «верховних підрозділів» окремими інституціями? Це тема вже іншої розмови.

Скільки вакансій?

Повернімося до відбору «верховників». ВККС має розпочати проведення конкурсу «на посади суддів ВС у відповідних касаційних судах» не пізніше двох місяців з дня набрання чинності новою редакцією закону. Але ж скільки вакансій у кожному з 4-х підрозділів? Законодавець дав доволі розмиту відповідь тільки в «Прикінцевих та перехідних положеннях» акта: «Кількість посад у кожному з касаційних судів визначається з урахуванням вимог щодо палат, які обов’язково створюються у касаційному суді, порядку формування Великої палати ВС».

Та найголовніша проблема полягає в тому, що не встановлено, який саме орган формуватиме кількісний та персональний склад касаційних «підрозділів». Можливо, ВККС на власний розсуд доведеться визначати хоча б мінімальну кількість «криміналістів», «цивілістів», «господарників» та «адміністративників», яких потрібно дібрати, аби новий ВС почав працювати. Хоча це і не віднесено до її повноважень. Інший варіант: кількісний склад судів у ВС установить Президент в указі про створення Суду, який не може з’явитися раніше набуття чинності законом.

Не виключено, що труднощі виникнуть і на етапі кваліфікаційного оцінювання претендентів на «верховні» мантії. Адже серед них можуть бути не тільки судді, а й адвокати та науковці. Досить складно буде порівнювати досьє та попередні досягнення осіб з різних професійних сфер. І хоча в комісії, напевне, вже знають, як це правильно зробити, та суперечок і словесних баталій довкола такого конкурсу не уникнути.

Шанс проти можливостей

У свою чергу «ЗіБ» поцікавився, які кадри мають прийти до «переформатованої» інституції. Значна кількість респондентів (42%) проголосувала за те, аби склад ВС повністю оновився і до нього прийшли представники місцевих та апеляційних судів. Прикметно, що більше від половини респондентів з групи «Судді України» у Фейсбуку віддали свої голоси за цю позицію. Натомість 2/3 правників з групи «Рада адвокатів України» вважають, що вершити правосуддя у ВС повинні універсали, тобто ті, хто спробував себе в різних правничих іпостасях.

Ще одна особливість: в адвокатській спільноті ніхто не хоче бачити в оновленому суді «старі кадри» з вищих інстанцій. Натомість у суддівській групі принаймні кожен третій довірив би «верховне крісло» представникам Верховного та вищих спеціалізованих судів. Одностайні обидві групи в тому, що «чистим» науковцям не варто довіряти право вершити правосуддя на такому рівні.

Опитування показало: не тільки у суспільстві, а й у самій судовій системі є запит на оновлення ВС. Та й не всі «верховники» готові змагатися за посаду в інституції. Так, у серпні цього року граничного віку перебування на суддівській посаді досягне Володимир Пивовар, у січні 2017-го — Леонід Глос. А в червні наступного року 65-річчя святкуватиме Юрій Тітов. Швидше за все, вони не претендуватимуть на нові крісла. До речі, всі «верховники» мають право на відставку. Тому передбачити, скільки законників подасться на конкурс, доволі важко, хоча у коридорах самого ВС прогнозують, що повісити мантії у шафі можуть усі представники деяких палат.

Поки що під великим знаком питання залишається й те, чи є шанс у володарів мантій, які нині працюють у ВС і все ж виявлять бажання продовжити кар’єру, перейти до оновленої установи? Як уважають експерти, можливість, звичайно, є, але більшості з них може просто не вистачити посад.

Подейкують, що реформатори вирішили об’єднати 4 інституції в одну з єдиною метою: провести кадрову ротацію, позбувшись неугодних законників. Тож з «верховниками» можуть учинити так, як у дитячій грі «Гарячі стільці»: виключаючи музику (підбиваючи підсумки окремих етапів конкурсу) в непідходящий для суддів ВС момент, тим самим не даючи їм змоги зайняти вільне місце. А потім забиратимуть по одному кріслу доти, доки не залишиться жодної вакансії…