В.о. голови ВСС С.Міщенко:

«Відповім коротко й відверто: мав би за честь очолити ВСС»

Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ виповнюється 2 роки. Чого вдалося домогтися за цей час, яке місце у вітчизняній правовій системі зайняла молода судова установа? Про це, а також про те, які труднощі можуть виникнути у зв’язку з набранням чинності новим КПК, чому в Україні майже не постановляли виправдувальних вироків, чому Верховний Суд усупереч закону продовжує направляти справи на новий касаційний розгляд, в ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ» розповів в.о голови ВСС Станіслав Міщенко.

«Створення ВСС було виваженим кроком під час реалізації судової реформи»

— ВСС виповнилося два роки. Щодо питання його створення велись активні дискусії. Були й ті, хто сумнівався в доцільності створення нової судової інстанції. Що із задуманого законодавцем за цей час удалося реалізувати повною мірою, а що ні?

— Ви говорите про доцільність існування нової судової інстанції. Однак ВСС не є новою судовою інстанцією, касаційна інстанція залишилася касаційною, а ВСС створений як новий судовий орган, який виконує ці функції. Таке рішення законодавця є, безумовно, правильним, логічним і виправданим з огляду на існування Вищого господарського та Вищого адміністративного судів, спрямоване на приведення судової системи України у відповідність до тих засад, на яких будуються судові системи розвинених країн світу.

Безперечним є і той факт, що будь-які зміни завжди мають своїх прихильників та тих, хто з ними не згідний. Так і з ВСС. Незважаючи на те що його створення було виваженим кроком під час реалізації судової реформи, всі ми знаємо, що тільки практичні результати можуть підтвердити правильність обраного законодавцем напрямку в реформуванні та розвіяти всі сумніви в доцільності створення нового судового органу.

Час летить швидко. І хоча, здається, що суд щойно створено і процес його становлення досі триває, та вже зроблено левову частку роботи. Підбиваючи підсумки цієї роботи, я з упевненістю можу сказати, що за два роки діяльності ВСС виправдав мету свого створення, для чого було докладено значних зусиль кожним суддею та кожним працівником апарату суду. Незважаючи на велике навантаження, напружений графік роботи та високу відповідальність суддів та працівників апарату, за відсутності належних умов, усі ми сповненні сил та енергії до плідної праці задля злагодженої роботи установи та виконання поставлених перед нею суспільством завдань.

— Наскільки ефективно, на вашу думку, працює судова система після появи нового органу — ВСС?

— Про ефективність будь-чиєї ­діяльності, в тому числі й судової системи, свідчить перш за все результативність, належну оцінку якій управі дати лише суспільство. З огляду на це реалізація конституційних засад судочинства для забезпечення захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави, а отже, для формування переконання громадськості в дієвості принципу верховенства права є першочерговим завданням усієї судової системи, виконання якого можливе тільки за умови постановлення судами законних рішень та здійснення судочинства в межах та відповідно до закону.

У свою чергу зазначу, що станом на 22 жовтня 2012 року у ВСС працює 89 суддів (штатна кількість посад становить 120) та 369 державних службовців (460 — за штатом). При цьому за період з 1 листопада 2010 до 30 вересня 2012 року в провадженні ВСС перебувало 190,5 тис. касаційних скарг, справ, заяв та клопотань, із них 142,7 тис. — на розгляді судової палати в цивільних справах, 47,8 тис. — судової палати в кримінальних справах. Прийнято судових рішень у 169,3 тис. справ і матеріалів: 123,9 тис. — у цивільних справах, 45,4 тис. — у кримінальних. Середньомісячне навантаження на кожного суддю ВСС за 9 місяців 2012 року становило майже 100 справ та матеріалів, зокрема на суддю цивільної палати — 126,6 касаційних скарг, справ та заяв, а на суддю кримінальної палати — 62,7.

Крім розгляду справ у касаційному порядку, ВСС аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює практику, дає судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення та надає методичну допомогу з метою однакового і правильного застосування норм матеріального та процесуального права, уникнення неоднозначного тлумачення його норм. Так, за період роботи ВСС:

• проведено 9 узагальнень судової практики в цивільних справах; 4 узагальнення та 2 аналізи судової практики в кримінальних справах (наразі готується ще 2 узагальнення судової практики в цивільних справах та 4 — у кримінальних);

• місцевим та апеляційним загальним судам було надіслано понад 30 інформаційних листів щодо застосування при розгляді цивільних і кримінальних справ окремих норм як чинного законодавства, так і актів, які мають найближчим часом набути чинності;

• у рамках взаємодії з суб’єктами законодавчої ініціативи було внесено на розгляд ВР аргументовані зауваження та пропозиції до понад 50 законопроектів, розроблено 4 законопроекти із пропозиціями щодо внесення змін до чинного законодавства, забезпечено участь представників ВСС у робочих групах і засіданнях профільних комітетів ВР з обговорення законопроектів;

• судді почергово здійснюють виїзди в регіони, проводять заняття в усіх апеляційних судах;

• налагоджено тісну співпрацю з Національною школою суддів; судді ВСС, а також деякі представники апарату є її лекторами, проводять для суддів першої та апеляційної інстанцій та їхніх помічників тематичні семінари;

• для забезпечення єдності судової практики в цивільних та кримінальних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення, що є основним напрямом роботи пленуму ВСС, із червня 2011 до вересня 2012 року було проведено 8 його засідань, на яких прийнято 27 постанов.

Зазначу, що вищенаведене лише в загальних рисах окреслює величезний обсяг роботи, проведеної ВСС. Завдяки професіоналізму, працьовитості, набутому досвіду, оптимізму та бажанню працювати над самовдосконаленням, незважаючи на численні проблеми, які поки що, на жаль є, але, маю надію, будуть вирішені найближчим часом, судді та працівники апарату ВСС належним чином виконують покладені на них обов’язки. Отже, ВСС, на мій погляд, справляється з покладеними на нього повноваженнями.

— Ви тривалий час працювали у Верховному Суді. Після реформи частину його повноважень отримав ВСС. І, по суті, тепер основне завдання ВС — стежити за єдністю судової практики. Наскільки ефективно, на вашу думку, ВС вдається справлятись із цим завданням?

— Верховний Суд очолює цілісну систему судів загальної юрисдикції. Положеннями ст.38 закону «Про судо­устрій і статус суддів» від 7.07.2010 визначено його компетенцію, до якої, крім іншого, віднесено повноваження щодо перегляду справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї й тієї ж норми матеріального права в подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом, та в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення останньою міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Свої повноваження Верховний Суд реалізує шляхом здійснення правосуддя виключно з підстав та в порядку, визначеному процесуальними законами. Висновки ВС, викладені в його рішеннях, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, діяльність яких пов’язана з виконанням відповідної норми закону, та мають преюдиціальне значення для всіх судів загальної юрисдикції. Зокрема, останнє означає, що суд будь-якої інстанції, розглядаючи справу щодо подібних суспільно небезпечних діянь, має застосовувати норму кримінального закону саме таким чином, як зазначено у висновку ВС, вважаючи обставини, викладені в таких висновках, встановленими, істинними й такими, що не потребують нового доведення. Постановлення ж Верховним Судом судового рішення в преюдиціальному порядку має забезпечувати однакове тлумачення й застосування норми матеріального права в усіх судах загальної юрисдикції. Зазначу, що Верховний Суд постановив 27 рішень у справах кримінальної юрисдикції. Багато це чи мало — оцінювати не мені, навіть з позиції колишнього судді ВС із 20-річним стажем роботи в цій установі.

Разом з тим уважаю за потрібне звернути увагу на таке. Відповідно до ст.400²² КПК ВС, установивши, що рішення у справі, яке переглядається з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону стосовно подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від нього та від кримінальної відповідальності), що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень, є незаконним, повинен скасувати його пов­ністю чи частково та прийняти нове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми кримінального закону щодо суспільно небезпечного діяння та обгрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання. Донедавна, до набрання чинності законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» від 20.10.2011, ВС у таких випадках, скасувавши незаконне рішення повністю або частково, мав направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Автори цього закону в пп.2, 3 пояснювальної записки до його проекту, визначивши основним завданням акта вдосконалення порядку розгляду справ Верховним Судом, уважали за необхідне передбачити повноваження ВС за результатами перегляду приймати нове рішення, яке підлягало б обов’язковому опублікуванню. Разом з тим Верховний Суд, як свідчить судова практика (зокрема постанови ВС від 12.04.2012, 19.04.2012, 5.07.2012 тощо), незважаючи на внесені ще у 2011 році зміни (які мали б «покращити його діяльність як найвищого судового органу» й надати право постановляти нове рішення, зразкове для нижчих інстанцій), попри зміни в законодавстві Верховний Суд надалі приймає рішення про направлення справи на новий касаційний розгляд, порушуючи тим самим процесуальний закон. Ми зверталися до ВС по роз’яснення такої позиції органу, який має перебувати на сторожі дотримання принципу законності в судах при прийнятті рішень, але відповіді так і не отримали.

«Позитивною зміною, передбаченою новим КПК, є забезпечення процесуальної рівності сторін»

— Невдовзі набере чинності новий КПК, який експерти називають революційним. Які труднощі можуть виникнути у зв’язку із цим?

— Так, положення нового процесуального закону високо оцінені не тільки вітчизняними експертами, а й міжнародними. З огляду на таку оцінку якнайшвидше набуття ним чинності є вельми доцільним і актуальним. На цьому неодноразово наголошував і ВСС, оскільки, на нашу думку, новий КПК дійсно містить низку норм, які здатні забезпечити позитивну реалізацію конституційних положень, міжнародних стандартів, пов’язаних із захистом прав і законних інтересів осіб, котрі залучаються до кримінального судочинства, процесуальну рівність сторін, змагальність і диспозитивність процесу.

Щодо труднощів, то вони можуть виникнути під час практичної реалізації його норм (новацій), з огляду на наявність у КПК нових, не апробованих вітчизняною практикою та недостатньо досліджених науковою спільнотою, положень. Зауважу, що розуміння потреби ретельної підготовки та професійного підходу всіх учасників кримінального провадження, в тому числі, а напевно, навіть передовсім суду, для уникнення можливих ризиків об’єднало практиків і теоретиків з метою співпраці в комплексному та системному підході до розробки та виконання заходів, спрямованих на забезпечення реалізації в практичній діяльності положень нового процесуального закону. Зокрема, наразі підготовлено більш ніж 5 (один уже представлено на розсуд громадськості) науково-практичних коментарів до нього. Зазначу, що в підготовці двох таких праць як співавтори брали участь і представники ВСС.

Публікуються періодичні видання, присвячені новому процесуальному закону, зокрема, ВСС останній цьогорічний номер науково-практичного юридичного журналу «Часопис цивільного і кримінального судочинства» присвячує введенню в дію нового КПК. На сторінках видання розміщено всі інформаційні листи, опрацьовані ВСС, зразки судових рішень, наукові статті, підготовлені суддями та представниками апарату ВСС, тощо. Проводиться безліч конференцій, семінарів, круглих столів, лекційних занять тощо.

— У зв’язку з набуттям чинності новим КПК ВСС веде роз’яснювальну роботу, відправляє до судів апеляційної та першої інстанцій інформаційні листи. Які новели, на вашу думку, найбільше потребують роз’яснень, на що ви при цьому звертали увагу суддів?

— З моменту прийняття Верховною Радою нового КПК ВСС, не очікуючи появи напрацювань інших правозастосовних органів, виконуючи покладені на нього законом завдання, крок за кроком, можливо, не такими темпами, як того хотілося б, але послідовно та виважено почав здійснювати роботу щодо ефективного впровадження в судову практику положень нового процесуального закону.

Так, з огляду на наявність у КПК нових, не апробованих вітчизняною практикою положень ВСС звернувся до апеляційних судів усіх областей України, мм.Києва та Севастополя з проханням у найкоротші терміни ознайомитися з кодексом, сформувати та надіслати нам питання, які, на думку суддів, потребують роз’яснення. Зазначу, що надіслані питання з огляду на їх зміст та кількість засвідчили необхідність надання ВСС судам першої та апеляційної інстанцій з метою однакового застосування норм КПК фахової методичної допомоги та деталізованих рекомендаційних роз’яснень .

У зв’язку із цим ВСС, виходячи зі ступеня пріоритетності заходів та відповідно до здатності впроваджувати складові кодексу самостійно, розробив та затвердив на нараді суддів судової палати в кримінальних справах план заходів щодо реалізації положень КПК. Зауважу, що переважна частина його складових на сьогодні виконана. Зокрема:

• у процесі вивчення суддями ВСС положень кодексу, їх обговорення на оперативних нарадах палати, які проводяться щотижня, вироблені правові позиції судової палати, що систематично, зокрема під час проведення семінарських занять на місцях, доводяться до відома судів нижчих інстанцій; судді палати в кримінальних справах почергово здійснили 44 виїзди в регіони, провели заняття в усіх апеляційних судах, і ця робота триває;

• власними силами розроблено зразки судових рішень, супровідних листів, повідомлень, пам’яток про права та обов’язки всіх учасників кримінального провадження. Зазначені проекти найближчим часом будуть оприлюднені;

• розроблені, надіслані, а також розміщені на веб-сторінці ВСС два інформаційні листи, присвячені КПК, зокрема щодо порядку здійснення підготовчого судового провадження та судового розгляду в першій інстанції, які були нещодавно опубліковані на сторінках «ЗіБ».

Зауважу, що готуються ще 5 інформаційних та оглядових листів, присвячених питанням кримінального провадження на підставі угод, розгляду справ судом апеляційної інстанції, а також щодо діяльності слідчого судді, заходам забезпечення кримінального провадження, здійснення провадження щодо неповнолітніх. Зазначені листи після затвердження їх судовою палатою в кримінальних справах будуть розіслані судам нижчих інстанцій та знайдуть своє відображення в останньому цьогорічному виданні «Часопису цивільного і кримінального судочинства», присвяченому введенню в дію нового КПК.

Наголошу, що ВСС, здійснюючи роботу з підготовки інформаційних листів, при тлумаченні норм кодексу виходив із загальних засад кримінального провадження, застосовував метод системного аналізу, порівняння та моделювання, широко використовував практику Європейського суду, вітчизняні нормативно-правові акти та міжнародні документи. Ми поставили собі за мету розробити якомога деталізованіші інформаційні листи, які б мали вигляд методичних рекомендацій чи інструкцій, охоплюючи найсуперечливіші питання, а також ті, на які КПК однозначної відповіді не дає, моделюючи всі ситуації, що можуть виникнути на практиці, хоча чудово розуміємо, що їх спрогнозувати наперед практично неможливо.

— Після набуття чинності новим КПК акцент із слідства переноситься на суд, бо саме він досліджуватиме отримані правоохоронними органами докази. При цьому після відміни стадії порушення кримінальної справи, запровадження Єдиного реєстру досудових розслідувань кількість кримінальних справ повинна зрости, відповідно, збільшиться навантаження на суди першої інстанції. Чи готова до цього судова система?

— Позитивними змінами, передбаченими новим КПК, є забезпечення процесуальної рівності сторін, змагальності та диспозитивності процесу. Встановлено нову процедуру збирання сторонами під час досудового розслідування саме фактичних даних, а не доказів, як це передбачено чинним КПК, оскільки визнання цих даних доказами відбуватиметься виключно судом, у присутності та за безпосередньої участі сторін обвинувачення й захисту. При цьому суд, керуючись загальними засадами здійснення кримінального провадження, перед безпосереднім дослідженням доказів зобов’язаний забезпечити змагальність, рівність сторін та свободу в поданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, можливість самостійного обстоювання сторонами обвинувачення та захисту своїх правових позицій, здійснення інших процесуальних прав, зокрема щодо заявлення клопотань про визнан­ня доказів недопустимими.

Сумнівною вважаю тезу, що запровадження новим КПК порядку визнан­ня й дослідження доказів, поряд з відміною інституту додаткового розслідування, призведе до збільшення кількості кримінальних справ. Навпаки, якщо подані стороною фактичні дані будуть визнані судом очевидно недопустимими, то відповідно до ч.2 ст.89 КПК їх дослідження є неможливим (якщо таке дослідження було розпочате, воно має бути припинено), суд не зможе брати їх до уваги при постановленні рішення.

Інше питання — чи готова судова система до запровадження більш тривалого та ускладненого порядку визнання й дослідження доказів, при якому сторони мають довести суду належність та допустимість або недопустимість того чи іншого доказу. На це питання відповідь дасть судова практика та час.

«Кількість виправдувальних вироків з набуттям чинності новим КПК збільшиться, але не беруся прогнозувати їх число»

— Одна з новел КПК — введення інституту слідчих суддів. Як відбувається навчання фахівців цього напряму, хто входить до їх числа?

— Дійсно, кодекс має за мету створити такий механізм здійснення правосуддя, при якому суд не лише займатиме центральне місце як орган судової влади, наділений винятковим правом від імені держави вирішувати в судовому розгляді питання про винність або невинність особи у вчиненні кримінального правопорушення, але й здійснювати контрольні функції на досудовому кримінальному провадженні. Так, запровадження інституту слідчого судді, який здійснюватиме контроль за діяльністю органів досудового розслідування та братиме безпосередню участь у кримінальному провадженні, можливо, хоч і не позбавить, але значно зменшить кількість випадків впливу на учасників кримінального провадження з боку органів досудового розслідування, порушення їхніх прав та свобод, що на сьогодні, як свідчить практика Європейського суду з прав людини, є надто актуальним.

Слідчі судді згідно з положеннями п.18 розд.ХІ «Перехідні положення» нового КПК обираються на зборах суддів протягом 3 місяців з дня опублікування кодексу із числа суддів місцевого загального суду в порядку, передбаченому стст.21, 115 закону «Про судоустрій і статус суддів». Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожної установи зборами її суддів. До обрання цих осіб їхні повноваження мають виконувати найстарші за віком судді. Слід зазначити, що для вирішення питання стосовно збільшення чисельності суддів місцевих загальних судів з метою забезпечення здійснення функцій слідчого судді ВСС листом від 26.06.2012 проінформував Міністерство юстиції про доцільність збільшення кількості посад суддів у місцевих загальних судах на 1180 штатних одиниць.

Зауважу, що відповідно до доручення Президента від 5.07.2012 щодо забезпечення здійснення невідкладних заходів, пов’язаних із прийняттям КПК, на Національну школу суддів та Вищу кваліфікаційну комісію суддів покладено обов’язок здійснення, крім іншого, навчальних заходів для суддів, слідчих суддів, адвокатів, прокурорів, слідчих органів досудового розслідування. При цьому зауважу, що ВСС, тісно співпрацюючи зі згаданими установами в заданому главою держави напрямку, також виконує покладені на нього завдання, передбачені ст.32 закону «Про судоустрій і статус суддів».

Зокрема, судді судової палати в кримінальних справах з моменту прийняття нового КПК вже здійснили 44 виїзди на місця, відвідали кожен апеляційний суд, провели низку лекцій для слідчих суддів. Крім того, нині ВСС закінчує підготовку інформаційного листа щодо діяльності слідчого судді на етапі досудового кримінального провадження.

— Автори закону прогнозували, що після набуття чинності новим КПК кількість виправдувальних вироків різко збільшиться. Глава держави навіть указав на 15% виправдувальних вердиктів у Європі як орієнтир для наших правоохоронців. Ви вважаєте, що цей прогноз справдиться?

— Вважаю, що кількість виправдувальних вироків з набуттям чинності новим КПК дійсно збільшиться, але не беруся прогнозувати їх число. Час покаже. Ймовірність збільшення кількості виправдувальних вироків зумовлена не тільки скасуванням інституту повернення кримінальної справи на додаткове (нове) розслідування, а також розширенням у новому КПК, на відміну від нині чинного процесуального закону, переліку випадків для постановлення таких вироків.

Зокрема, згідно з ст.373 нового КПК в разі, якщо стороною обвинувачення не доведено, що:

• вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа (вчинене нею діяння підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, оскільки, наприклад, не було доведено настання суспільно небезпечних наслідків, які є обов’язковою ознакою інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення та є основою для відмежування кримінального правопорушення від адміністративного);

• кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим (доведено факт учинення кримінального правопорушення, але не доведено вини обвинуваченого в його скоєнні);

• у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (не доведено, що вчинене обвинуваченим діяння має всі обов’язкові ознаки інкримінованого йому кримінального правопорушення), —

суд має ухвалити виправдувальний вирок.

Також виправдувальний вирок ухвалюється при встановленні судом відсутності події кримінального правопорушення або відсутності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення (пп.1, 2 ч.1 ст.284 КПК).

Разом з тим уважаю, що лише практика застосування положень нового КПК дасть повноцінну відповідь на поставлене вами запитання.

— Як гадаєте, з чим пов’язане те, що в Україні ухвалювалося всього 0,2% виправдувальних вироків?

— Уважаю, що невелика кількість виправдувальних вироків пов’язана, по-перше, з особливостями нинішнього кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, суд апеляційної інстанції розглядає скаргу відповідно до положень ст.365 КПК тільки в межах апеляції, а касаційний суд згідно з ч.1 ст.395 КПК перевіряє законність та обгрунтованість судового рішення в тій частині, в якій воно було оскаржене. Разом з тим ці суди вправі вийти за межі вимог апеляції чи касаційної скарги, якщо тим самим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

Крім того, на кількість постановлених виправдувальних вироків, як слушно й неодноразово зазначав радник Президента Андрій Портнов та на чому наголошують міжнародні та вітчизняні експерти, впливає передбачена ст.281 КПК можливість повернення кримінальної справи на нове (додаткове) розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. А ось новий КПК такої можливості не передбачає, що свідчить про підвищення ролі суду та дає впевненість у реалізації конституційного принципу тлумачення всіх сумнівів стосовно доведеності вини особи на її користь, а отже, про необхідність у цих випадках постановлення виправдувального вироку. Тому, на нашу думку, кількість постановлених виправдувальних вироків після набрання чинності новим КПК зросте.

По-друге, гадаю, слід ураховувати й особливості ведення статистичної звітності та говорити не про кількість виправдувальних вироків (як постановлених судових рішень), а про кількість осіб, визнаних у судовому порядку невинними. Тому що 0,2% виправдувальних вироки відображають лише показники статистики судів першої та апеляційної інстанцій. Кількість же закритих кримінальних справ касаційною інстанцією з реабілітуючих обставин, тобто за відсутності в діях особи події чи складу злочину, відображається в судовій статистиці окремо. Тому можемо сміливо сказати, що реальна цифра є дещо більшою.

«Інститут суду присяжних, який запроваджується нині, практично не відрізняється від розробленого ще за радянських часів»

— Крім розгляду справ як суд касаційної інстанції, чи буде ВСС якимсь чином здійснювати контроль за процесом застосування нового КПК?

— ВСС здійснює та й буде здійснювати покладені на нього законом «Про судоустрій і статус суддів» зав­дання. Відповідно до положень ст.32 цього акта наш суд не лише розглядає справи в передбачених процесуальним законом випадках, а й аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику та на основі такого узагальнення й аналізу надає методичну допомогу судам нижчого рівня.

Зокрема, після набуття чинності новим КПК з метою напрацювання однакових підходів до здійснення судового провадження за новим процесуальним законом, виявлення недоліків і труднощів, які виникають при його застосуванні, ВСС протягом 2013 року постійно, з інтервалом в один місяць, планує узагальнювати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення, у тому числі з використанням даних Єдиного державного реєстру судових рішень, а також контролювати процес правильного застосування положень нового КПК, вивчаючи при відвідуванні судів нижчих інстанцій матеріали кримінального провадження, та оперативно, з урахуванням думок практиків і членів НКР ВСС, уносити корективи. Із цією метою відпрацьовуємо механізм спілкування із суддями першої та апеляційної інстанцій за допомогою відеоконференцзв’язку.

— Новий КПК відрізняється від тоталітарної моделі попереднього кодексу. Проте більшість суддів, прокурорів сформувалася в радянській системі. Наскільки вони психологічно готові до цієї перебудови, чи безболісною буде їх адаптація до новацій?

— Дозволю собі не погодитися з вами щодо сформованості більшості суддів у радянській системі, оскільки Україна стала незалежною державою вже понад 20 років тому. За даними Державної судової адміністрації, на сьогодні тільки 121 суддя з 8696 має досвід роботи на посаді судді понад 20 років, що становить 1,4% від усього суддівського корпусу. Законодавство, яке дісталося нашій державі у спадок від Радянського Союзу, з кожним днем становлення та розбудови України як демократичної, правової держави, зорієнтованої на європейські стандарти в усіх сферах соціального життя, все більше зазнавало змін. Згадайте лише судову реформу 2001 року, яка ввійшла в новітню історію як «мала судова реформа». А тому поступова імплементація положень міжнародних документів у вітчизняне законодавство вже ні для кого не була дивиною, навпаки, з розвитком громадянського суспільства потреби в реформуванні правової системи тільки зростали, і судді до цього завжди готові.

Вважаю, що ті заходи, які вживаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Національною школою суддів, Генеральною прокуратурою та іншими правозастосовними органами для забезпечення реалізації положень нового КПК, матиме позитивний ефект. У свою чергу ВСС у межах наданих йому законом повноважень зробить усе залежне для сприяння якнайшвидшій адаптації суддів до новацій, передбачених КПК.

— В Україні планується введення суду присяжних, прототипом якого став суд шефенів, що існує у Франції, Німеччині та інших європейських країнах. Наскільки цей інститут відрізнятиметься від інституту народних засідателів?

— Зазначу, що запровадження суду присяжних є однією з важливих ланок судово-правової реформи та свідчить про те, що правова політика нашої держави спрямована на гарантування та реалізацію демократичних і гуманістичних засад здійснення кримінального судочинства.

У ч.4 ст.124 Конституції зазначено, що народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Тим самим в Україні проголошено дві форми участі народу в реалізації судової влади, що, у свою чергу, дозволить наблизити її до суспільства й певною мірою подолати негативний стереотип, який склався стосовно правосуддя. Цей конституційний принцип знайшов своє відображення в гл.3 «Народні засідателі та присяжні» розд.ІІІ закону «Про судоустрій і статус суддів» та в §2 «Провадження в суді присяжних» гл.30 розд.ІV КПК як один з особливих порядків провадження в суді першої інстанції.

Слід зазначити, що інститут суду присяжних, який запроваджується нині, за своїм змістом практично не відрізняється від розробленого ще за радянських часів правовою доктриною інституту народних засідателів, наближеного, у свою чергу, до інституту присяжних.

— Але чи зможуть присяжні реально впливати на ухвалення судом рішення?

— З огляду на повноваження присяжних, наданих новим процесуальним законом, уважаю, що ці права даватимуть змогу реально впливати на ухвалення рішення, оскільки, за новим КПК, по-перше, до складу суду присяжних уходять три присяжні та лише два професійні судді; по-друге, під час постановлення рішення присяжні мають такі ж повноваження, що й судді, зокрема, перебуваючи в нарадчій кімнаті, беруть участь у спільному обговоренні питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, їх послідовному голосуванні. Зауважу, що всі питання вирішуються простою більшістю голосів.

По-третє, про вплив присяжних на прийняття рішення свідчить і наявна в новому КПК вимога щодо обов’язку головуючого згідно з ч.5 ст.391 цього кодексу надати допомогу присяжним у складенні судового рішення, якщо серед більшості складу суду присяжних, яка ухвалила рішення в цілому, відсутні професійні судді.

«Маємо надію, що найближчим часом питання розміщення ВСС буде знято»

— Як ви ставитеся до змін, які планується внести до Конституції, зокрема до обрання на посади суддів відразу безстроково, збільшення вікового цензу для служителів Феміди, пропозиції формувати ВРЮ переважно з представників суддівського корпусу?

— Ми поділяємо стратегічні плани Президента щодо продовження процесу реформування судової системи України, у тому числі шляхом унесення змін до розд.III «Правосуддя» Основного Закону. Прийняття ВР закону про внесення змін до Конституції щодо формування ВРЮ переважно з представників суддівського корпусу (15 із 20 членів), а також щодо збільшення вікового цензу для суддів, на нашу думку, підвищить рівень довіри громадян України до інститутів влади загалом і до органів та установ, що здійснюють судочинство, зокрема.

Як людина, котра сама одягла мантію у 25, цілком правильною вважаю пропозицію щодо підвищення віку для тих, хто бажає стати суддею, з 25 до 30 років. Життєвий та практичний досвід з огляду на відповідальність, яка покладається на служителів Феміди, є вкрай необхідним. Із цих же причин підтримую позицію стосовно верхньої межі вікового цензу, оскільки знаю, що суддів, які досягли 65-річного віку, з огляду на їхній величезний досвід не готова відпускати судова влада, та й самі вони не дуже хочуть цього.

— Сьогодні на порядку денному судової системи — кадрове питання. У Верховному Суді скоро звільниться місце Голови, вакантна посада керівника й у ВСС. Напевно, це питання обговорюють і самі судді. Чию кандидатуру називають як найбільш імовірну, кого служителі Феміди хотіли б бачити на чолі ВСС?

— Зазначу, що порядок обрання Голови ВС та призначення керівника ВСС різний. Якщо першого обирають судді цього ж Суду, то голову ВСС призначає Вища рада юстиції. Знаю, що достойних кандидатів на місце очільника нашої установи чимало, та впевнений, що ВРЮ виважено підійде до вирішення цього питання. Думаю, для суддів ВСС головне, щоб особа, яка очолить нашу установу, мала не тільки належні професійні якості, значний практичний досвід, а й охоту до роботи, залишалася завжди людяною.

— Ви нині виконуєте обов’язки голови суду. З якими проблемами у зв’язку із цим доводиться стикатися? Коли плануєте переїздити в нову будівлю?

— Складних питань з огляду на те, що ВСС перебуває на етапі свого становлення, а також на реформаторські процеси, що відбуваються нині в державі, досить багато: починаючи від внутрішньо-організаційних питань і закінчуючи здійсненням заходів щодо забезпечення реалізації положень нового КПК. Виконуючи обов’язки голови ВСС, я розумію всю серйозність поставлених перед нашою установою завдань та відповідальність за прийняті мною рішення, а тому підходжу до вирішення кожного питання виважено.

З моменту створення ВСС нас переслідує така проблема, як здійснення судочинства в неналежних для цього умовах. На сьогодні ВСС працює в приміщеннях, в яких свою діяльність провадить і ВС. Це будівлі на вул. П.Орлика, 4 і 4-а. Судді обох палат розміщуються по 2—3 в одному кабінеті, ще в гірших умовах перебувають працівники апарату, але на цьому зупинятися не буду.

Зазначу, що у зв’язку з відсутністю у ВСС власних приміщень та з метою створення належних умов для забезпечення його роботи Кабмін прийняв розпорядження від 6.06.2012 «Про передачу будівель Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ», відповідно до якого, а також згідно з Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, затвердженого постановою КМ від 29.08.2002, та наказу голови ВСС від 6.08.2012 будівлі №№57, 58, і 59 військового містечка №127 на вул. Дегтярівській, 28-а в Шевченківському районі згідно з актом приймання-передачі від 17.09.2012 передано в оперативне управління ВСС.

У свою чергу для забезпечення виконання в поточному році робіт із реконструкції та добудови з пристосуванням цих споруд до специфіки роботи ВСС здійснюються першочергові заходи щодо розроблення проектно-кошторисної документації. Наразі отримано містобудівні умови й обмеження щодо забудови земельної ділянки, проведено конкурсні торги. За прогнозами фахівців, у разі належного фінансування орієнтовний термін виконання відповідних робіт — 2 роки. Отже, маємо надію, що найближчим часом з доброї волі керівництва держави питання розміщення ВСС буде знято.

— Чи немає у вас амбіцій спробувати себе на посаді голови суду, тим паче що нині виконуєте такі обов’язки?

— Я особисто не бачу нічого поганого в наявності амбіцій, куди гірше, коли вони відсутні. Людина, яка ставить перед собою конкретні цілі та йде до них упевнено, не поспішаючи, постійно працює над самовдосконаленням, може викликати, на мою думку, лише повагу.

На запитання, чи хотів би я очолити ВСС, відповім коротко й відверто: мав би за честь.

— І наостанок. Якими будуть ваші побажання читачам нашої газети?

— Спав на думку вислів про те, що здоров’я — це ще не все, але без нього все стає нічим. Тому бажаю всім читачам міцного здоров’я. Бережіть себе, любіть і цінуйте своїх рідних і близьких. Зичу всім добра, сімейного тепла, оптимізму й успіхів у всіх починаннях. Бажаю, щоб кожен знайшов своє місце в житті, був професіоналом у своїй роботі, прагнув самовдосконалення та бажав зробити цей світ кращим і щоб це позитивно сприймалося суспільством.