РСУ вказала, до яких наслідків призведе створення нового органу контролю без жодного судді у складі
Лише 2 місяці минуло від початку первинного кваліфікаційного оцінювання суддів, а нардепи вже встигли висловити незгоду з тими механізмами, які застосовуються для перевірки законників. Відповідно до ініціативи парламентарів судді повинні мати менше впливу на перевірку колег, натомість має з’явитися новий орган, що складатиметься з громадських активістів, адвокатів та науковців.
Обмежене самоврядування
Рада суддів на своєму попередньому засіданні обговорила проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів» (№4180). Схоже, причиною підготовки ініціативи стала невдоволеність народних обранців тим, як відбувається процес змін у судовій системі, і вони вирішили його прискорити. Водночас обмеживши можливості суддівського самоврядування.
Зокрема, в проекті пропонується виключити РСУ з процесу прийняття нормативних актів, які стосуються порядку кваліфікаційного оцінювання суддів та ведення їхніх досьє. Разом з тим передбачається розширення підстав для звільнення суддів за порушення присяги та створення нового органу, який контролюватиме дії законників.
Парламентарі роблять ставку на Громадську раду доброчесності, яка «сприятиме у встановленні» відповідності суддів та кандидатів у законники критеріям професійної етики та доброчесності. Цей же орган отримає повноваження на збирання такої інформації.
Планується, що до складу ГРД увійдуть представники правозахисних об’єднань, журналісти, науковці, адвокати. А ось суддям, навіть тим, які вже пішли у відставку, членство у цій структурі заборонятиметься. Так само працювати у громадській раді не зможуть правоохоронці та прокурори. Щоправда, те, чому одній стороні судового процесу дозволятиметься контролювати законників, а іншій ні, нардепи не пояснюють.
Європейська практика
Народні обранці переконані, що їхня ініціатива допоможе посилити контроль суспільства за суддями. Разом з тим, на думку членів РСУ, парламентарі не врахували, що проект суперечить європейським стандартам, які мали б сприяти вдосконаленню правосуддя.
Так, відповідно до основоположних принципів Великої хартії суддів органи третьої гілки влади повинні брати участь у прийнятті всіх рішень, які впливають на судові функції. До того ж Консультативна рада європейських суддів рекомендувала, щоб саме ради законників у співпраці з іншими органами забезпечували відбір та призначення суддів, їх просування по кар’єрних щаблях, а також вирішували дисциплінарні та етичні питання.
Так само у висновках КРЄС указується, що оцінювання законників має проводитися саме їхніми колегами. Адже таким чином забезпечується незалежність. Інші ж органи не повинні впливати на цей процес. Якщо ж і залучати «сторонніх» осіб, то вони, на думку експертів, зобов’язані мати достатній досвід та бути обізнаними щодо окремих питань.
Звісно, проект передбачає, що члени ГРД мають бути «визнаними фахівцями у галузі своєї професійної діяльності». Однак цей критерій надто розмитий, і важко уявити кандидата, який назве себе «визнаним фахівцем». Разом з тим більш чітких вимог на кшталт освіти чи досвіду роботи ініціатива не встановлює. До того ж, як наголошують у РСУ, в проекті говориться лише про права й обов’язки членів новоствореного органу, але жодного слова про будь-яку відповідальність за їх невиконання. Так само не передбачено й механізму захисту законників у тих випадках, якщо члени ГРД працювали неналежно. Та й сам факт розгляду громадськістю діяльності законника може загрожувати його незалежності. Про це йдеться в одному з висновків Венеціанської комісії. Тому члени РСУ переконані, що вплив громадськості має обмежуватися спостереженням за кваліфікаційними процедурами та наданням інформації, але вони в жодному разі не повинні готувати свої висновки.
Якщо ж народні обранці все ж не дослухаються до застережень РСУ і позиції міжнародних органів, то, можливо, їх зупинить досвід власних помилок. Верховна Рада вже намагалася створити допоміжний орган для очищення судової системи. Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції мала опрацювати скарги на законників, які розглядали справи щодо учасників подій на майдані. Однак у неї майже відразу виникли труднощі з кворумом, а охочих працювати в комісії на громадських засадах було обмаль. Як наслідок, за рік ТСК змогла підготувати більш як півсотню висновків. У тих випадках, коли тимчасовий орган указував на порушення присяги, матеріали переглядала Вища рада юстиції, яка не завжди підтримувала позицію. В результаті одні й ті самі матеріали фактично розглядалися двічі.
Не виключено, що така ж доля спіткає й висновки ГРД, які все одно перевірятимуться кваліфкомісією. Тому нардепам слід визначитись, яку вони ставлять перед собою мету: продемонструвати суспільству, що воно може впливати на суддів, чи створити ті механізми, які дійсно працюватимуть.
Матеріали за темою
Коментарі
однак схоже що революції прводять до влади самих неосудних. Всі хочуть контролювати і ніхто - реально працювати.