Обраний Мельниченку запобіжний захід відбиває ціну інформації, якою він володіє
Навряд чи в когось виникали сумніви, що рано чи пізно співучасник «касетного скандалу» Микола Мельниченко з’явиться на батьківщині. Однак повідомлення про затримання оголошеного в міжнародний розшук колишнього працівника Державної служби охорони в аеропорту «Бориспіль» усе ж стало несподіванкою.
Сухе повідомлення прес-центру Служби безпеки про затримання М.Мельниченка «на підставі постанови Шевченківського районного суду м.Києва» в аеропорту «Бориспіль» не мало ефекту інформаційної бомби. Але змусило замислитися над причинами, що спонукали колишнього охоронця Леоніда Кучми змінити місцезнаходження.
Якби М.Мельниченко був екстрадований з Італії, про що й просила Генеральна прокуратура, усе було б зрозуміло. Проте неапольський суд так і не виніс вердикту із цього приводу, але випустив затриманого на волю після арешту.
Як стверджують деякі ЗМІ, з Апеннінського півострова колишній охоронець повернувся до США. Одначе строк дії американської візи вже добігав кінця, і, не маючи шансів на його подовження, М.Мельниченко був змушений зробити вибір: або чекати на екстрадицію, або спробувати домовитися з українськими правоохоронцями. Адже обвинувачення в розголошенні державної таємниці, підробленні документів та перевищенні службових повноважень важко було б обгрунтувати політичними мотивами.
Натомість, як зазначав «ЗіБ», улітку цього року М.Мельниченко зробив хід конем, заявивши, що має докази проти співучасників убивства народного депутата Євгена Щербаня. Це свого часу підтвердив і перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін, зазначивши, що плівки М.Мельниченка можуть бути використані як доказ проти Юлії Тимошенко. «Речовими доказами в кримінальному процесі є будь-які фактичні дані, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом, який містить вичерпний їх перелік. І плівки Мельниченка за певних умов можуть бути використані як докази», — заявив Р.Кузьмін.
І хоча посадовець зауважив, що в прокуратури й без того достатньо доказів для висунення обвинувачення Ю.Тимошенко в організації та фінансуванні вбивства Є.Щербаня, додаткові підтвердження ніколи не завадять. Тим більше від джерела, на яке колись посилалися й американські спецслужби.
Проте, як відомо, дорога ложка до обіду. І цінність показань М.Мельниченка знижувалася б з кожним днем. Тому, очевидно, він і обрав шлях домовленості зі слідчими ГПУ, аби принаймні розраховувати на м’яке покарання й навіть на умовний строк. Оскільки показання щодо вбивства Є.Щербаня матимуть особливий ефект не тільки напередодні виборів, а й у подальшій інформаційній кампанії в ході судового розгляду справ, порушених проти Ю.Тимошенко, такий розрахунок можливий.
Цивільна дружина М.Мельниченка Наталія Розинська в інтерв’ю журналістам підтвердила, що під час розмов по скайпу чоловік говорив про повернення в Україну. За її словами, точну дату він не називав, але те, що це станеться ще до виборів, вона знала. Тобто М.Мельниченко пов’язував своє повернення саме з виборчою кампанією.
Про наявність певних домовленостей зі слідчими свідчитиме й те, чи залишиться М.Мельниченко на волі. Вдруге обрати обвинуваченому, який утік і переховувався від слідства, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд — неможливий прецедент для української судової системи. А за гратами колишній охоронець буде позбавлений радості спілкування з пресою, що унеможливлюватиме створення нових інформаційних приводів...
Наскільки цінну інформацію має колишній охоронець, дізнаємося вже найближчим часом. Адже перший заступник Генпрокурора пообіцяв дати відповіді «на питання, які останнім часом дуже цікавлять журналістів», на своїй прес-конференції.
Як відомо, Миколу Мельниченка відпустили під заставу і надали охорону.
Пряма мова
Володимир Фесенко:
— Ситуація з Миколою Мельниченком — це наочна ілюстрація внутрішніх конфліктів, внутрішньої конкуренції між різними людьми й різними інститутами. М.Мельниченко, напевно, отримав якісь гарантії від Генпрокуратури, від окремих її керівників.
Одним з найбільш реальних пояснень ситуації з затриманням М.Мельниченка може бути те, що у владі, в правоохоронних структурах, напевно, є люди, які не зацікавлені в поверненні М.Мельниченка й «реанімації» його плівок. Ризикну припустити, що це пов’язано зі «справою Леоніда Кучми».
Віктор Небоженко:
— Думаю, його затримали для того, щоб він не сильно вимагав гарантій. Якщо в людини є гарантії, то їй необов’язково бути затриманою.
Те, що його справу буде використано проти Юлії Тимошенко, не викликає жодних сумнівів. Адже не можна організувати процес тільки на підставі показань співкамерників чи ще якихось інших людей. Водночас виникає інше питання: М.Мельниченка формували як грізну зброю проти Л.Кучми? Тобто цілком можливо, що будуть використані супутні технології, чергові судові претензії до колишнього Президента.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!