Не позбавляйте законників світла!

Внесення змін до БК захистить гроші Феміди й не залишить її без благ цивілізації

Закон «Про судоустрій і статус суддів», на відміну від Бюджетного кодексу, захищає видатки на утримання судів. Цю неузгодженість хочуть виправити представники органів суддівського самоврядування. Однак вони — не перші, хто намагається вирішити це питання.

Забута ініціатива

1 січня 2011-го набрав чинності новий Бюджетний кодекс. У ст.55 чітко визначено, які видатки загального фонду держбюджету є захищеними (всього 13 позицій). Володарів мантій, та й не лише їх, турбує, що серед цих пунктів не зазначаються видатки на утримання судів.

А от в ст.142 закону «Про судоустрій і статус суддів» записано: бюджетні призначення на утримання судів належать до захищених видатків держбюджету. Тобто їх обсяг не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Суди страждають через таку законодавчу неузгодженість, і в них виникає чимало фінансових проблем. Та до цього повернемося трохи пізніше. Спочатку — про спробу законодавця захистити кошти, передбачені на потреби Феміди.

1 липня 2011 р. у парламенті був зареєстрований проект закону «Про внесення змін до статті 55 Бюджетного кодексу України» (щодо доповнення переліку захищених видатків держбюджету)» (№8730). Пропонувалось узгодити положення БК та закону «Про судоустрій і статус суддів» — віднести видатки на утримання судів до захищених статей держбюджету.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило думку, що законопроект може бути прийнятий за основу. Комітет ВР з питань правосуддя також підтримав цей документ. З ними не погодилися, зокрема, Мінфін та Комітет ВР з питань бюджету.

Так, останній у своєму висновку до законопроекту вказав, що відповідно до ч.2 ст.4 БК бюджетна система й держ­бюджет установлюються виключно цим кодексом та законом про держбюджет. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у БК, застосовуються відповідні норми кодексу.

«У ст.55 БК захищені видатки загального фонду держбюджету визначаються, виходячи з економічної сутності, тобто за економічною класифікацією видатків, а не на утримання тих чи інших установ», — зазначається у висновку Комітету ВР з питань бюджету.

На думку його представників, відповідно до переліку захищених статей переважна більшість видатків на здійснення правосуддя (близько 90%) визначається захищеними, а саме: у частині оплати праці, нарахувань на заробітну плату, оплати комунальних послуг та енергоносіїв, поточних трансфертів населенню тощо.

«Тобто відповідно до положень чинного БК переважна більшість видатків на здійснення правосуддя вже є захищеними і не можуть бути скорочені. Отже, порушені в законопроекті питання, за своєю сутністю, в певній мірі вже врегульовані чинною редакцією БК. Крім того, поняття «утримання судів» не вживається в бюджетній термінології, і його застосування може призвести до неоднозначного трактування змісту», — робить висновок Комітет ВР з питань бюджету і навіть підготував проект постанови про відхилення документа.

6 вересня 2012 р. проект закону був уключений до порядку денного 11-ї сесії ВР VI скликання, однак парламент так його і не розглянув — був зайнятий виборчими проблемами.

Поради від ради

Ініціативу щодо вирішення питання захисту суддівських коштів узяла у свої руки Рада суддів адміністративних судів. Так, за словами голови РСАС Миколи Кобилянського, до них та до Вищого адміністративного суду надходять численні звернення очільників апеляційних та окружних адмінсудів щодо необхідності внесення змін до БК.

«Стаття 55 БК потребує приведення її у відповідність із ст.142 закону «Про судоустрій і статус суддів». Мінфін і Державна казначейська служба іншої думки. Вони вважають: оскільки БК прийнято пізніше, ніж закон «Про судоустрій і статус суддів», необхідно керуватися ст.55 БК, а тому фінансування судової гілки влади не належать до захищених видатків», — наголосив М.Кобилянський.

За його словами, нині склалася ситуація, коли на реєстраційних рахунках у відділеннях Державної казначейської служби кошти є, однак оплата рахунків (платіжних доручень) не здійснюється, оскільки забезпечуються виключно захищені статті видатків.

«Незважаючи на те що в бюджеті на здійснення правосуддя передбачається лише 50% коштів від потреби, так і ці мізерні видатки суди не можуть використати своєчасно і в повному обся­зі, — підкреслив очільник РСАС і додав: — Лише після законодавчого врегулювання, як кажуть фінансисти, встановлення балансу між положеннями ст.55 БК і ст.142 закону «Про судоустрій і статус суддів» може покращитися фінансове і матеріально-технічне забезпечення судів».

На думку РСАС, потребує термінового вирішення й питання видатків, які здійснюються за рахунок спеціального фонду (судового збору). Так, ст.48 БК передбачено, що «розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спецфонду бюджету».

Таким чином, за рахунок судового збору забезпечуються майже всі видатки на здійснення судочинства, а у 2012 р. — ще й 50% заробітної плати. Проектом бюджету на 2013 р. передбачено, що виплата заробітної плати здійснюватиметься за рахунок коштів загального фонду, а решта видатків — за рахунок коштів спецфонду.

«Як наслідок, суди позбавлені мож­ливості навіть у межах кошторисних призначень планувати свою фінансово-господарську діяльність, оскільки підписати акт виконаних робіт, послуг можливо лише за наявності коштів на рахунку суду. Тобто навіть створити кредиторську заборгованість у такій ситуації неможливо», — зауважив М.Кобилянський.

Він пояснив, що це означає для судів. Наприклад, одному із судів кошторисом на проведення капітального ремонту передбачено 2 млн грн. зі спецфонду. Після проведення тендерних процедур, виконання всіх робіт з’ясовується, що гроші від судового збору не надійшли і суд не може взяти фінансові зобов’язання на сплату всіх робіт, тобто підписати акт виконаних робіт.

«Аналогічна ситуація з оплатою комунальних послуг. Наприклад, суд спожив електроенергії на 5 тис. грн., а кош­тів від судового збору надійшло тільки 2—3 тис. грн. У цьому випадку рахунок неможливо зареєструвати в казначействі. Як наслідок, суди можуть бути відключені від електро-, тепло- та водопостачання», — підкреслив голова ради суддів.

РСАС розробила проект закону, який би усунув усі неузгодженості. Пропонується внести такі зміни до БК: ч.8 ст.13 після слів «спеціального фонду бюджету» доповнити словами «(крім судового збору)»; абз.1 ч.2 ст.48 після слів «спеціальним фондом бюджету» доповнити словами «(крім судового збору)»; ч.2 ст.55 доповнити новим абзацом такого змісту: «утримання судів».

Оскільки всі ці проблеми стосуються судів кожної юрисдикції, РСАС звернулася до Ради суддів України з пропозицією розглянути це питання та вжити заходів для ініціювання внесення змін до БК щодо фінансування судової влади.

Сподіватимемося, що органам суддівського самоврядування вдасться підштовхнути законодавців до реалізації тих задумів, до яких в останніх руки не доходять.