Правники переймаються тим, як не отримати після реформи органи влади замість самоврядування
Проект закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підготовлений у межах компетенції Ради з питань судової реформи, передбачає скорочення терміну повноважень керівного складу органів адвокатського самоврядування з 5 до 2-х років, запровадження таємного та рейтингового голосування для обрання голів та членів регіональних рад адвокатів, вагомі зміни у забезпеченні фінансування органів самоврядування та скликання з’їзду.
Обома руками за бюлетені
Перебувати на одній і тій самій посаді керівники органів адвокатського самоврядування зможуть не більш як 2 терміни поспіль. Аби уникнути тиску, голосувати адвокатам пропонують таємно, а не відкрито, а результат визначати за рейтинговим принципом.
Чи зможе таке голосування забезпечити ефективну ротацію? У цьому впевнені далеко не всі. Адже в минулому членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури вже обирали шляхом таємного голосування, однак до просування молодих кадрів це не привело.
За словами керуючого партнера АО «Мельник, Кухнюк і партнери» Дмитра Кухнюка, спостерігається ця тенденція і в столичному регіоні. «У Київській області відбувається так: коли головуючий на зборах сидить у президії, то піднімає руку першим, і організована частина залу піднімають руки за ним, — зауважив адвокат під час обговорення законопроекту. — При цьому ніхто із цих людей не сміє проголосувати інакше».
Зрештою, вибір способу голосування можна віддати на відкуп з’їзду. Однак більшість адвокатів все ж схиляються до бюлетенів. А щоб результат не виявився «таким, як рахують», механізм підрахунку прагнуть удосконалити.
Дискусійним стало й питання тривалості повноважень керівного складу органів адвокатського самоврядування. Хоча правники погоджуються, що 5 років — це забагато, дворічну каденцію вважають недостатньою. Оптимальним називають строк 3 роки: рік — на ознайомлення, рік — на побудову планів і рік — на їх реалізацію та підбиття підсумків.
«Скорочення терміну повноважень — це не ротація, — підкреслила голова ради адвокатів м.Києва Інна Рафальська. — Якщо це робиться для того, щоб більше людей брали участь в адвокатському самоврядуванні, то в презентованому проекті це не прописано. Два роки заступником, два роки головою, потім членом ради — ротація в цьому проекті не забезпечена жодним чином».
Адвокати солідарні в тому, що самоуправління не повинно перетворюватися на вид діяльності. Найбільше правники бояться отримати орган виконавчої влади замість самоуправління.
Уособлення професії
Якщо раніше для того, щоб зібрати колег, регіональна рада адвокатів змушена була звертатись до Ради адвокатів України для затвердження відповідної квоти, то тепер не РАУ керує регіонами, а адвокати, які зібралися на конференцію. Однак для того, щоб це спрацювало як слід, ліпше було б визначити компетенцію кожного органу.
Крім такої невизначеності, пересічного адвоката турбує розрив між роботою РАУ і регіональних рад, оскільки останні в РАУ або не представлені, або їхні представники займають пасивну позицію. Запропонована реорганізація передбачає автоматичне формування РАУ з голів регіональних рад (на з’їзді обиратимуть лише очільника та його заступників). З одного боку, це дійсно дасть можливість регіону представляти свої інтереси, з другого — адвокати воліють обирати представника на рівні конференції і не хочуть, щоб голова регіональної ради адвокатів уособлював собою адвокатуру в регіоні, несучи подвійне навантаження. Зрештою, це суперечить як меті ротації, так і сутності самоуправління.
Надійшло — витратили
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не раз заявляла, що фінанси стали одним з інструментів тиску на неї: РАУ і НААУ штучно допускали ситуацію недофінансування, дефіциту бюджету, пояснюючи це неправильною роботою комісії. Тож адвокатська спільнота дійшла висновку про необхідність побудови «китайської стіни» між цими органами. Ця ідея знайшла своє відображення в обговорюваному проекті: раз на рік в усіх органах самоврядування пропонується затверджувати бюджет. Для регіональних рад — на рівні конференцій, для центру — з’їздом. Обов’язок обгрунтування витрат покладається, відповідно, на голів ВКДКА та Вищої ревізійної комісії адвокатури. Після затвердження бюджетів органи самоврядування отримуватимуть кошти в автономному режимі. Для цього на центральному рівні працюватиме казначей, який відповідатиме за розподіл коштів між РАУ, ВКДКА та ВРКА.
Водночас незрозуміло, як розвиватиметься ситуація, якщо бюджет не затвердять? Адже ревізійна комісія постійно констатує відсутність кошторисів суб’єктів самоврядування. За словами керуючого партнера АО «Василь Кісіль і партнери» Андрія Стельмащука, оцінити, чи розумно витрачалися гроші, за таких умов неможливо. Тобто питання легітимності видатків тримається на довірі. «Взагалі, кошти не можуть розподілятися за принципом «скільки надійшло, стільки витратили», — підкреслив А.Стельмащук. — Це суперечить принципам фінансового планування. А без кошторису будь-які витрати незаконні».
Гроші — найслабше місце проекту, який, окрім дисциплінарної відповідальності адвоката, вводить поняття «фінансова відповідальність». При цьому законотворці явно не врахували нюанси оподаткування пропонованих штрафів, на що колегам указала І.Рафальська. «У мене таке враження, що насправді ми вже три роки займаємося не роботою, не формуванням самоуправління, не допомогою адвокатам, а збором коштів», — зауважила вона.
Крім фінансової відповідальності, проект закону передбачає звільнення адвоката за порушення присяги. Причому трактувати таке порушення можна дуже широко, так само як і «зловживання правом», яке також фігурує в документі. Адвокати пропонують виключити такі оціночні поняття, однак, як би не вирішались їх доля в подальшому, зрозуміло одне: документ потрібно доопрацювати.
Пряма мова
Зоя ЯРОШ, керуючий партнер АК «Маршаллєр і партнери»:
— Потрібно не відштовхуватися від негативного досвіду регіонів, а зосередитися на тому, що хочемо бачити в кінцевому підсумку. Слід показати країні, що монополія на заняття адвокатською діяльністю вводиться невипадково і адвокати здатні обрати органи самоврядування, які відповідатимуть запитам професії. Ми хочемо побудувати самоврядування, яке буде відкритим, зрозумілим і доступним для всіх адвокатів. Якщо робота органів самоврядування буде саме такою, то вчитися працювати в них не доведеться. Адвокати бачитимуть, як це відбувається, тому що ці органи працюватимуть для них.
Ритіс ЙОКУБАУСКАС, експерт проекту «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні»:
— Треба створити таку систему, яка б виключала необхідність витрати часу на посвяту. Це і є прозорість. Так, в Європі головами органів самоврядування згодом стають заступники. Тобто реальна боротьба ведеться за позицію заступника, бо він у результаті стає головою, хоча це ніде не прописано. Це шлях традиції.
Взагалі, мене насторожує практика України: не можна всі питання вирішувати в законі. Такого ніде немає і ніколи не було. Закон повинен говорити про головні принципи, а деталі мають тлумачити регламентами та статутами.
Розглядаючи порівняльну таблицю до нового законопроекту, Інна Рафальська вказувала на його численні недоліки.
Матеріали за темою
Тепер у адвокатської спільноти є спікер
07.11.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!