Останнім часом почастішали напади на журналістів
Чим ближче вибори — тим частіше в новинах звучить інформація про напади на журналістів, причому не обов’язково під час виконання ними професійних обов’язків. Чи то записувально-знімальна братія просто частіше, ніж звичайні люди опиняється в небезпечних місцях або переходить комусь дорогу, чи то просто злочини стосовно медійників мають широкий суспільний резонанс. Робити тут які-небудь висновки складно, тому ми просто наводимо хроніку нападів, що набули розголосу, на представників ЗМІ за останні кілька місяців.
Спостерігається тенденція — злочини щодо журналістів останнім часом почастішали. У новинах раз у раз з’являються сюжети про черговий напад на представника ЗМІ. Звичайно, далеко не всі «лицарі камери і блокнота» постраждали, так би мовити, за професію. Іноді за злочином стоїть звичайна «битовуха». А часом, на думку можновладців, агресію стосовно себе провокують самі журналісти. У будь-якому випадку можна констатувати: за останній час було порушено відразу кілька кримінальних справ, в яких потерпілими були наші колеги.
Покарання за розслідування?
Минулого тижня телеканал «1+1» пообіцяв винагороду в розмірі 1 млн грн. за допомогу в розкритті нападу на журналіста Дмитра Волкова. Кореспондента програми «Гроші» побили 26 вересня близько дев’ятої вечора на бульварі Академіка Вернадського, біля його будинку. Журналіст отримав серйозні пошкодження: в нього струс мозку, перелом щелепи, численні забиття. Злочинців було двоє, потерпілий зміг добре розглянути лише одного. Нападники вимагали, щоб журналіст не їздив до Вишгороду (там він розслідував махінації із землею). «Коли я вийшов з офісу, мені здалося, що за мною стежать. Я вирішив змінити звичний маршрут. Але, підійшовши до свого двору, побачив невідому мені людину, вирішив не ризикувати й вийти з двору на вулицю. Тоді мені шлях перегородила інша людина й зі словами «До Вишгороду ти більше не поїдеш» завдала мені сильного удару по голові. Після цього я знепритомнів», — розповів Дмитро.
Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко взяв під особистий контроль розслідування цього злочину. Нещодавно в Інтернеті з’явилася інформація про те, що Д.Волков упізнав свого кривдника. Переглядаючи відеозапис засідання садового товариства «Глядин», зроблений у ході журналістського розслідування земельних махінацій під Вишгородом, потерпілий упізнав одного з нападників.
Фальшиві листівки
8 жовтня міліція порушила кримінальну справу за фактом нападу на кандидата в депутати в окрузі №120 (Львівська область) журналістку Тетяну Чорновіл і її довірену особу. Справа порушена Городоцьким райвідділом внутрішніх справ ГУ МВС України у Львівській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК («Хуліганство»).
За даними міліції, Т.Чорновіл повідомила, що в с.Мшана Городоцького району вона виявила три автомобілі, з яких невідомі поширювали «агітаційні матеріали з неправдивою інформацією» — простіше кажучи, фальшиві листівки із зверненням від її імені. Під час спроби з’ясувати ситуацію невідомі застосували проти неї силу. До речі, це вже другий випадок нападу на Т.Чорновіл під час передвиборної кампанії: 13 вересня на неї у Львові напав невідомий.
Побиття в Маріуполі
У кінці вересня в Маріуполі постраждав журналіст Микола Рябченко. Напад був вчинений, коли він працював на місці автомобільної аварії. М.Рябченко приїхав на місце ДТП (іномарка в’їхала в річку). Навколо бігали якісь люди в цивільному одязі і просили всіх розійтися, проте М.Рябченко заявив, що він журналіст і працює на місці події, посвідчення висіло в нього на шиї.
«Знімаю з моста, а знизу кричить: «Прибери камеру, знімки видали!» Потім підбігли четверо, вони сюди приїхали на дорогих машинах, вибили з рук фотоапарат, повалили й почали мені руки викручувати. Дуже професійно робили», — розповів потерпілий. За неофіційною інформацією, розміщеною на одному з сайтів, ці люди мали стосунок до міліції. Микола звернувся із заявою в правоохоронні органи, але жодної інформації про ухвалене рішення поки що немає. Побитому журналістові 54 роки, він переніс інфаркт, а після нападу в нього різко погіршився стан здоров’я.
Депутатський наїзд
Днями прокуратура м.Києва заявила, що не бачить підстав для скасування рішення міліції про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом нападу 30 липня на журналіста Мустафу Найєма. Інцидент стався біля Міжнародного виставкового центру, де проходив з’їзд Партії регіонів. Охорона одного з делегатів грубо відштовхнула журналіста, вибила в нього з рук телефон і видалила зняте відео. М.Найєм написав із цього приводу заяву в міліцію. Дніпровське райуправління міліції в порушенні кримінальної справи відмовило. Правда, пізніше прокуратура відмінила цю постанову і зобов’язала МВС провести повторну перевірку заяви журналіста. Історія повторилася, тільки цього разу міліцію підтримало й наглядове відомство. «Встановлено, що за наслідками дослідчої перевірки Дніпровським РУ ГУ МВС у м.Києві 27 вересня 2012 ро-ку ухвалено рішення відмовити в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК у зв’язку з відсутністю ознак злочину, передбаченого ст.296 КК. З указаним рішенням прокуратура м.Києва погодилася, підстав для його скасування немає», — пише прокурор Києва Анатолій Мельник у відповідь на депутатське звернення Юрія Стеця.
Зіткнення з владикою
У кінці вересня на території Лаври стався скандальний інцидент за участю журналістки видання «Корреспондент» Ксенії Карпенко й намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Павла. Ксенія намагалася взяти в нього коментар для статті про матеріальний бік життя церкви. «Під час бесіди він грубо відповідав... потім почав викручувати руки й забрав мобільний телефон», — розповіла К.Карпенко. Напад митрополита на журналістку вдалося зняти фотографові «Корреспондента» Наталії Кравчук. На знімках добре видно, як він забирає в Ксенії телефон й передає в руки юнаку в рясі, який після цього ховається з телефоном у машині митрополита. Журналістка спробувала потрапити до салону автомобіля, щоб повернути телефон, але намісник Києво-Печерської Лаври за допомогою жінки, котра перебувала поряд, силоміць змусив дівчину вийти з машини. Повернути свій телефон журналістці так і не вдалося.
Коментарі
Общественный резонанс и сообщения медийщиков далеко не всегда одно и то же.
Здається, відповідь міститься на початку публікацї. До того ж, журналісти мають можливість повідомити громадськості про все, що з ними трапилося.