Моральна підтримка у вигляді премії миру, яка повинна допомогти ЄС подолати кризу
Норвезький Нобелівський комітет присудив премію миру Європейському союзу. Організатори підкреслили, що об’єднання дозволило встановити в Європі мир, який не порушується ось уже 60 років. Тим часом, крім церемоніального значення, присудження ЄС премії має й практичну мету: надати Брюсселю моральну підтримку в боротьбі з борговою кризою, що загрожує дезінтеграцією союзу.
Нинішнє рішення Нобелівського комітету можна назвати безпрецедентним. Звичайно, премію великим організаціям присуджували й раніше, проте з ЄС таке поняття, як організація, не є співзвучним. Швидше за все, мова йде про структуру набагато більшого масштабу — наднаціональне об’єднання, що координує політику багатьох держав.
На прес-конференції голова Нобелівського комітету Турб’єр Ягланд особливо підкреслив роль ЄС у примиренні найвпливовіших європейських держав — Франції й Німеччини. Дійсно, історія протистояння цих держав налічує не одне століття, причому Німеччина, яка довгий час являла собою «розсип» розрізнених князівств, об’єдналася саме в процесі війни з Францією.
Роль ЄС як механізму підтримки миру в регіоні ще раз проявилася після падіння «залізної завіси», коли стала можливого інтеграція в об’єднання країн колишньої СЕВ. З них на цей час до ЄС входять Угорщина, Польща, Словаччина, Чехія, а також колишні радянські республіки Литва, Латвія та Естонія. Крім того, до ЄС прийняли Словенію, що раніше входила до складу дружної СРСР Югославії.
У Брюсселі й Берліні рішення Нобелівського комітету сприйняли з великим ентузіазмом, вважаючи вручення премії великою честю для всіх європейських країн. Проте позитивно на новину відреагували не всі. Показово, що критика на адресу організаторів лунала перш за все в тих країнах, де зараз найяскравіше проявляються відцентрові тенденції. Так, негативно до вручення премії поставилися деякі депутати з Об’єднаного Королівства: там все частіше говорять про необхідність переглянути відносини з Євросоюзом. Зокрема, британців не влаштовує ступінь залежності від ЄС, що передбачає, зокрема, певну частину відповідальності за слабкіші країни. У результаті в Лондоні починають лунати заклики провести референдум про доцільність збереження членства в ЄС. І хоча консерватори не зважуються на такий крок, вони все ж натякають, що подібний розвиток подій цілком можливий.
Несправедливим рішення комітету визнали й у Греції, яка через величезну заборгованість перебуває на межі дефолту й виключення з єврозони. Суперечності між Афінами й Брюсселем посилює той факт, що грекам обговорювати надання фінансової допомоги доводиться, зокрема, з центральними європейськими структурами — Єврокомісією і ЄЦБ. Через екстренні заходи економії, введені на їх вимогу, в країні дуже погіршилась економічна й соціальна ситуація. При цьому однією з фігур, на яку греки покладають відповідальність за свої біди, є Ангела Меркель, яка представляє головного європейського донора.
Втім, Греція — не єдина країна, через яку цілісність ЄС перебуває під загрозою. Серйозні кризові явища також спостерігаються в Іспанії, Італії, Португалії. Правда, покладати відповідальність за можливу дезінтеграцію Євросоюзу тільки на ці країни не зовсім коректно. Швидше мова йде про сукупну відповідальність усього об’єднання в цілому: механізми регулювання економічних процесів у ньому явно вимагають подальших «налаштувань».
Те, що премія вручається не в найкращі часи для ЄС, визнав і сам Т.Ягланд. Проте, за його словами, рішення комітету стало своєрідним сигналом ЄС про те, що він повинен докласти всіх зусиль для збереження досягнутого. «Ми хочемо підкреслити досягнення Європи в справі підтримання миру й прагнення до нього. Ми також хочемо нагадати, що може статися, якщо ми допустимо дезінтеграцію Європи та її повернення до екстремізму й націоналізму», — пояснив керівник комітету.
Отримавши премію миру, ЄС, по суті, одержав моральну підтримку, яка, як припускають у Нобелівському комітеті, повинна допомогти подолати кризу. Проте водночас цю саму підтримку можна розглядати й під іншим кутом — як зобов’язання не допустити розпаду єдиної Європи.
Раніше Нобелівський комітет уже ухвалював схожі рішення. Серед недавніх — вручення у 2009 році премії миру президентові США Бараку Обамі. Вердикт комітету тоді багатьох відверто спантеличив, зокрема й самого лауреата. За словами організаторів, нагороду американському лідерові присудили за «зусилля в зміцненні міжнародної дипломатії й співпрацю між народами». Тим часом Б.Обама на той час іще не встиг зробити нічого з перерахованого. Вручення йому нагороди тоді також визнали своєрідним авансом, який президент повинен буде відпрацювати. Проте в результаті Б.Обама далеко не завжди діяв відповідно до ідеалів Альфреда Нобеля.
Ще одним випадком, коли лауреат явно не виправдав покладених на нього очікувань, стало вручення премії миру в 2001 році Організації Об’єднаних Націй. І якщо загалом мета ООН, створеної в післявоєнний час для підтримання миру й стабільності, відповідала духу премії, її діяльність останніми роками викликає все більше питань і нарікань, а необхідність самого її існування ставиться під сумнів.
І хоча рішення комітету нагородити ЄС можна назвати несподіваним, навряд чи воно таке вже невиправдане: досягнення європейської інтеграції дійсно вражають. Інше питання — наскільки вдало був вибраний момент і чи не стане премія запізнілою.
За 7 років канцлерства Ангела Меркель доклала куди більше зусиль для збереження ЄС, ніж новоспечений президент Франції Франсуа Олланд.
Матеріали за темою
В Італії мотивують не викидати їжу
в„–39 (1545), 25.09—01.10.2021
Німцям запропонували знайомитися з котам і собаками онлайн
в„–34 (1540), 14.08—24.08.2021
Розпочинається формування Реєстру волонтерів
08.12.2014
В Україні хочуть святкувати День доброти
30.09.2013
Юристи вказали на штучні обмеження для діяльності благодійних організацій
в„–37 (1127), 14.09—20.09.2013
Пожертвування більше $100 доведеться засвідчувати в нотаріуса
в„–25 (1115), 22.06—28.06.2013
Один день у КС
в„–1 (1040), 06.01—13.01.2012
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!