Канцлер-відбувайло

Події в Кельні посилюють міграційну кризу в Європі й можуть привести до відставки Меркель

Напади на жінок у Кельні зміцнюють позиції європейських політиків, котрі виступають проти прийняття біженців. Це означає, що для канцлера ФРН Ангели Меркель настали непрості часи. До подій новорічної ночі в Кельні можливість вироблення єдиної європейської політики щодо біженців видавалася вкрай малоймовірною. Тепер же укладення угоди про раціональний розподіл біженців у ЄС стало неможливим.

Словаччина як головний противник

Реакції на сексуальні домагання в Кельні, особливо в країнах Східної Європи, на жаль, більше не дозволяють сподіватися на розв’язання ситуації. З висловлювань політиків у Польщі, Чехії, Угорщині та Словаччині випливає: біженці, особливо мусульмани, небезпечні, ми завжди про це говорили, але прибічниця політики мультикультуралізму — канцлер А.Меркель — не хотіла нічого чути.

Про свої претензії на те, щоб регулювати переселення й розподіл біженців у Європі не тільки на добровільній основі, а й в довгостроковій перспективі, канцлер ФРН тепер може забути. Голова уряду Словаччини Роберт Фіцо відмовляється приймати мігрантів-мусульман. Він має намір усіма способами боротися проти примусового розподілу біженців і шукачів притулку (між країнами — членами ЄС за квотами. — Прим. ред.) і вже подав позов до Європейського суду. Злочини, скоєні в Кельні, Гамбурзі, Штутгарті й Гельсінкі, надають популістові Р.Фіцо всі необхідні аргументи.

Президент Чехії, новий ультраконсервативний уряд Польщі, прем’єр-міністр Угорщини, інші політики в країнах Східної та Південної Європи готові цілком підтримати Р.Фіцо. І не тільки вони.

Правий популіст з Нідерландів Герт Вілдерс має європейську міграційну політику на чому світ стоїть. Прем’єр-міністр країни Марк Рютте, який є головою Ради ЄС, перебуває під тиском. У багатьох інших країнах складається схожа ситуація: все більший тиск чиниться на уряди в Данії, Швеції, Фінляндії, а також у Німеччині.

Інцидентом у Кельні поспішили скористатися і за межами Європи: кандидат на посаду президента США від Республіканської партії Доналд Трамп використовує ці події в ході своєї виборчої кампанії. «Німеччина піддалася масовому нападу з боку мігрантів, яких сама ж і пустила на свою територію», — написав у своєму мікроблозі Д.Трамп, який хоче закрити кордони США.

Внутрішньополітичний тиск

Правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» й групи демонстрантів з ксенофобськими поглядами, котрі виступають проти ісламізації, мають нині велику популярність. Кількість нападів на гуртожитки для біженців у Німеччині ще ніколи не була такою значною. Отже, на канцлера ФРН чиниться й серйозний внутрішньополітичний тиск. А після подій у Кельні до цього додався й остаточний крах єдиної європейської політики стосовно біженців.

У стратегії щодо контролю за потоком біженців із Сирії, Афганістану, Іраку, Еритреї та північноафриканських країн ключову роль відіграє розподіл мігрантів між усіма країнами — членами ЄС, що входять до Шенгенської зони. За відсутності регламентованого механізму розподілу такі держави первинного прийому, як Греція та Італія, пропускатимуть біженців далі. Жодна країна, через яку проходить балканський маршрут, не має наміру їх затримувати або приймати. Вони й надалі приїжджатимуть до Німеччини.

Істотного скорочення кількості мігрантів, яке А.Меркель пообіцяла своїй норовливій братній партії — Християнсько-соціальному союзу (ХСС), таким чином, досягти не вдасться. Покладатися на європейську солідарність вона більше не може.

У німецькому уряді вже вивчають можливість обмеження у виборі місця проживання для тих, хто вже отримав притулок у Німеччині. Про це 11 січня повідомила Berliner Morgenpost з посиланням на відповідь МВС країни на парламентський запит щодо цієї теми. При цьому має бути проведена «особливо ретельна перевірка на відповідність» європейським нормам, мовиться в документі.

Більшість у ЄС — проти Меркель

Мінімум до березня Р.Фіцо в Словаччині не відійде від своєї жорсткої позиції ні на крок, оскільки саме тоді в країні пройдуть парламентські вибори, за підсумками яких він хоче зберегти за собою посаду прем’єра. В цьому випадку в липні Р.Фіцо (за збігом обставин) навіть займе посаду голови Ради ЄС. У цій ролі він повинен сприяти досягненню компромісу серед країн — членів ЄС у питаннях міграційної політики.

Водночас багато керманичів країн і урядів уважають політику А.Меркель щодо боротьби з міграційною кризою помилковою. Ймовірно, їй доведеться змінити свій курс або ж залишити посаду канцлера.

Скандальні події в Кельні призвели до того, що й без того складне становище в ЄС стало майже безвихідним. Ситуація може стати початком кінця А.Меркель, котра колись мала такий вплив у Європі.