Конституційна неквапливість

За останні два роки КС жодного разу не пристав на захист своїх колег

У 2014—2015 роках Конституційний Суд отримав кілька подань від «верховників», які просили перевірити, чи не порушують окремі положення зовсім нових чи трохи оновлених законів гарантій незалежності служителів Феміди. Однак за ці 2 роки КС не висловив позиції щодо «сумнівних» норм. Незважаючи на непоспішність «конституційників», судді очікують на їхні рішення та продовжують звертатися з поданнями до КС.

Питання «безстроковиків»

За тиждень до початку нового року Верховний Суд додав роботи єдиному органу конституційної юрисдикції: направив три подання, два з яких стосуються гарантій суддівської незалежності. Перше — щодо обрання на посаду безстроково, а друге — розміру винагороди.

Так, «ЗіБ» постійно висвітлював проблему тривалого необрання парламентом більш ніж півтисячі володарів мантій на посади безстроково, а також те, до яких наслідків це призвело. Не-
одноразові звернення органів суддівського самоврядування до Верховної Ради не принесли жодного результату, тому законники вирішили залучити «конституційників».

Колективи відразу кількох судів попросили ВС, аби він розглянув питання щодо внесення подання про визнання неконституційними положень ч.10 ст.214 закону «Про Регламент Верховної Ради України» та ч.2 ст.81 закону «Про судоустрій і статус суддів». В обох актах записана ідентична норма: в разі необрання парламентом судді безстроково Вища рада юстиції вносить подання про його звільнення з посади.

Служителі Феміди вважають: якщо керуватися цими нормами, виходить, що, попри рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів, парламент може позбавити володаря мантії посади. Проте ч.5 ст.126 Основного Закону передбачений виключний перелік підстав для звільнення. І серед них, наголошується в поданні «верховників», з яким вони звернулися до КС, «не-
обрання парламентом безстроково» не згадується.

«Норма закону, що дає ВР таке широке поле розсуду, відповідно до якого без обгрунтувань і з незрозумілих причин суддю може бути не обрано безстроково, суперечить гарантіям незалежності, закладеним у ст.126 Конституції та ст.48 закону «Про судоустрій і статус суддів», — зауважили «верховники».

Розраховували на 15 «мінімалок»

Друге подання стосується питання, з яким служителі Феміди чи не найчастіше звертаються до КС, — фінансового забезпечення. Так, «конституційників» просять провести ревізію двох положень ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів»:

•посадовий оклад володаря мантії з місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних зарплат;

•служитель Феміди, який не здійснює правосуддя, не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Нагадаємо: в 2010-му законодавець заклав норму щодо поетапного збільшення розміру посадового окладу: з 6 «мінімалок» (з 1 січня 2011 р.) до 15 (з 1 січня 2015 р.). Однак спочатку підвищення кілька разів відкладалося, а потім у новій редакції закону з’явилася норма щодо 10 «мінімалок». Вона, наголошується в поданні ВС, дала «підстави стверджувати про постійний характер дії положень, якими зменшено рівень суддівської винагороди». А це є порушенням гарантій незалежності служителів Феміди та принципу їхніх правомірних очікувань на більшу винагороду.

Неотримання доплат до окладу теж є «зазіханням» на обіцяне фінансове забезпечення.

Пришвидшити ревізію

Крім цих подань, в конституційній скарбничці перебуває ще кілька, ініційованих ВС не тільки в минулому році, а й у 2014-му. Зокрема, дотепер КС не висловив своєї позиції щодо окремих положень «люстраційного» акта. Тривалий час установа чекала, коли представники влади дотримаються слова, даного європейським експертам, та внесуть відповідні зміни до закону «Про очищення влади». Корективи могли б вирішити всі спірні питання. Однак цього так і не сталося. Тому КС недавно повернувся до «люстраційної справи», але згодом знову відклав її розгляд.

Ще два подання «верховники» направили до КС у липні (щодо звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту володарів мантій у відставці) та листопаді (стосовно відсторонення та звільнення суддів за результатами кваліфікаційного оцінювання) 2015-го. Проте інституція не поспішає з «конституційною перевіркою».

Востаннє КС ставав на захист гарантій незалежності представників Феміди (визнав деякі положення законів неконституційними) ще у 2013-му — в справі щодо зміни умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення від 3.06.2013 №3-рп/2013). Після цього настало конституційне затишшя.

Втім, раніше КС не брав таких тривалих пауз у розгляді подань своїх колег. Так, рішення у справі щодо предмета та змісту закону про державний бюджет від 22.05.2008
№10-рп/2008 з’явилося через 4 місяці після звернення «верховників», про гарантії незалежності суддів від 18.06.2007 №4-рп/2007 — через 5 місяців, щодо рівня пенсії та щомісячного довічного грошового утримання від 11.10.2005 №8-рп/2005 — через півроку. Хоча є і винятки: на офіційне тлумачення окремих положень ст.126 Основного Закону (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) знадобилося кілька років (рішення від 1.12.2004 №19-рп/2004).

Нині ж володарі мантій сподіваються, що «конституційники» пришвидшать ревізію згаданих законів. Адже поки КС працює над одними справами, надходить чимало інших подань. Імовірно, це пов’язано з тим, що останнім часом законодавець при прийнятті будь-яких актів не надто переймається, чи відповідають вони Конституції. Але, мабуть, захист гарантій суддівської незалежності сьогодні не в тренді.

5 подань Верховного Суду, які стосуються гарантій незалежності служителів Феміди, можно переглянути тут.