Правова охорона осіб, що не досягли повноліття, в Україні є посиленою
Про особливості участі захисників та законних представників у справах про злочини, скоєні неповнолітніми особами, піде мова в наступній частині аналізу, проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, над яким, зокрема, працювали суддя ВСС Наталя Квасневська, начальник управління вивчення та узагальнення судової практики і статистики ВСС Єлизавета Чернушенко, головний консультант відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики і статистики ВСС Анна Гридасова.
«Подвійне» представництво
Норма про право обвинуваченого на захист, сформульована в законодавстві, в цілому відповідає світовим стандартам судочинства стосовно неповнолітніх. Можна стверджувати, що чинним законодавством посилено правову охорону осіб, що не досягли повноліття. Це полягає в тому, що для неповнолітніх у КПК передбачено «подвійне» представництво — адвоката й законного представника, правовий статус якого дає змогу здійснювати охоронні функції.
Неповнолітньому, який вчинив суспільно небезпечне діяння і притягнутий до відповідальності, через вікові та психологічні особливості, нестачу життєвого досвіду важко самостійно розібратися в механізмі провадження в кримінальній справі. З урахуванням цього законом передбачено обов’язкову участь захисника в такій категорії справ (п.1.6 ч.1 ст.45 КПК). Захисник, на відміну від законного представника, в усіх випадках керується лише інтересами свого підзахисного. Його основне завдання — за допомогою передбачених чинним законодавством засобів захисту спростувати підозру чи обвинувачення, виявити обставини, які пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого, підсудного), та надати йому необхідну юридичну допомогу.
Відповідно до п.8 ст.32 КПК захисник є учасником процесу. Згідно з чинним законодавством ним може бути адвокат, тобто особа, яка відповідно до ст.2 закону «Про адвокатуру» має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або згідно з міжнародними договорами України — дипломом іншої країни, стаж роботи в галузі права не менше 2 років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла присягу адвоката України.
Частиною 2 ст.44 КПК передбачено допуск до участі у справі як захисників не лише адвокатів, а й інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, проте кримінально-процесуальним законом таких осіб не визначено.
Як захисники допускаються до участі у справі також близькі родичі обвинуваченого (підсудного, засудженого, виправданого). Такими особами є батьки, дружина, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки, а також опікуни або піклувальники у випадках і в порядку, зазначених у КПК. При цьому Пленум Верховного Суду в постанові від 24.10.2003 №8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» звертає увагу на те, що у випадках, коли відповідно до ст.45 КПК участь захисника є обов’язковою, близькі родичі обвинуваченого (підсудного, засудженого, виправданого), його опікуни або піклувальники можуть брати участь у справі як захисники лише одночасно із захисником-адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права (п.4).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 КПК участь захисника у справах про злочини, скоєні неповнолітніми незалежно від того, чи досягли ці особи на момент розслідування або судового розгляду справи 18-річного віку, є обов’язковою, його повноваження підтверджуються документами, визначеними ст.44 КПК. Зазначена вимога закону є однією з найважливіших особливостей проваджень у справах цієї категорії. Захисник бере участь у справі з моменту пред’явлення обвинувачення — оголошення неповнолітньому протоколу про затримання або постанови про застосування запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин із моменту затримання. Стаття 43 КПК визначає, що підозрюваною визнається особа, щодо якої застосовано запобіжній захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченої. Таким чином, у кримінальних справах стосовно осіб, які не досягли 18-річного віку, законодавець передбачив можливість вступу захисника в процес на ранньому етапі, що зумовлено необхідністю оперативного надання кваліфікованої юридичної допомоги підлітку.
У випадку порушення кримінальної справи стосовно конкретного неповнолітнього без застосування до нього запобіжних заходів законодавець позбавив підлітка допомоги захисника на початковому етапі розслідування. З огляду на це, було б доцільним передбачити в КПК норму про вступ захисника неповнолітнього в судовий процес із моменту порушення кримінальної справи. Такий підхід дозволив би забезпечити належний захист прав неповнолітніх обвинувачених.
Як свідчить практика, органи досудового слідства виконують вищезазначені вимоги закону й призначають захисників у порядку ст.47 КПК до участі у справі як на стадії її порушення, так і під час допиту неповнолітніх, оскільки наслідком порушення вимог ст.44 КПК щодо моменту допуску до участі у справі захисника може бути направлення судом останньої прокурору для проведення додаткового досудового слідства, а при постановленні судом вироку — підставою для його скасування.
Прикладом такого порушення є справа стосовно неповнолітнього Б., засудженого вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 7.06.2010 за ч.2 ст.185 КК. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 15.09.2010 скасовано вирок суду першої інстанції у зв’язку з порушенням права неповнолітнього на захист під час досудового слідства. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що затримання Б. працівниками міліції відбулося 22.07.2009. О 10:00 він був доставлений до відділу міліції і допитувався як підозрюваний за відсутності адвоката. Педагог, у присутності якого мало відбутися відібрання явки з повинною, у цей час змушена була піти до лікарні, залишивши Б. з працівниками міліції. Після повернення педагога до відділу міліції допит неповнолітнього уже було завершено. За таких обставин вирок суду скасовано, матеріали справи повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування.
Питання участі законного представника у справах про злочини, скоєні особами, що не досягли 18-річного віку, регламентовано ч.1 ст.438 КПК, зокрема, зазначено, що пред’явлення обвинувачення неповнолітньому та його допит провадяться за правилами, передбаченими стст.140, 141, 142, 143 КПК, в присутності захисника.
Згідно зі ст.21 КПК орган досудового слідства, прокурор, суддя зобов’язані до першого допиту неповнолітнього як підозрюваного (обвинуваченого, підсудного) роз’яснити йому право мати захисника та обов’язково скласти відповідний протокол.
Водночас, розглядаючи справу за обвинуваченням неповнолітнього П., Путильський районний суд Чернівецької області не звернув уваги на ту обставину, що пред’явлення обвинувачення підлітку та вручення йому постанови про притягнення як обвинуваченого було проведено без участі захисника, що є істотним порушенням закону, та постановив вирок, яким засудив неповнолітнього.
У цьому випадку суд порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства, оскільки справу слід було направити прокурору району для організації додаткового розслідування, а не приймати рішення по суті.
Іншим прикладом порушення права на захист особи, що не досягла повноліття, став розгляд Соснівським районним судом м.Черкаси кримінальної справи за обвинуваченням неповнолітнього К. за відсутності захисника. Як встановлено Апеляційним судом Черкаської області, під час перегляду справи в апеляційному порядку призначений органами досудового слідства захисник був відсутній не тільки в судових засіданнях, а й під час досудового слідства. За таких обставин вирок суду першої інстанції від 13.09.2010 скасовано, справу направлено прокурору для проведення додаткового розслідування.
Необхідно зауважити, що таке порушення тягне за собою тривалий розгляд справи й потребує відповідного реагування судами в порядку, передбаченому ст.232 КПК.
Пасивна поведінка захисників
Аналіз матеріалів справ про злочини, скоєні особами, які не досягли 18-річного віку, виявив надзвичайно пасивну поведінку захисників під час досудового слідства в цій категорії справ. Їх діяльність здебільшого зводиться до присутності під час вручення неповнолітньому постанови про притягнення як обвинуваченого, допиту, а також ознайомлення обвинуваченого з матеріалами закінченого досудового слідства. Захисники неповнолітніх скористалися своїм правом клопотати перед слідчим про участь у проведенні слідчих дій лише у 5% випадків. Передбачена КПК можливість захисника збирати відомості про факти, що можуть використовуватись як докази у справі, шляхом одержання документів від громадян та юридичних осіб; одержувати письмові висновки фахівців із питань, що вимагають спеціальних знань, зовсім не використовується. Захисники не витребовують характеристик неповнолітнього обвинуваченого з місця його проживання, навчання, роботи, проведення дозвілля, покладаючись на те, що це зробить слідчий у межах своїх процесуальних обов’язків. Проте при з’ясуванні даних, що характеризують особистість неповнолітнього, слідчі обмежуються лише витребуванням характеристики з одного із вказаних місць, що не дає змоги повною мірою розкрити риси обвинуваченого (підозрюваного, підсудного).
Трапляються випадки, коли захисники не реагують на дії слідчого, які формально не порушують вимог кримінально-процесуального законодавства, однак суперечать природі інституту захисту. Так, на ознайомлення групи неповнолітніх обвинувачених, що складалася з 5 осіб, із матеріалами закінченого досудового слідства у кримінальній справі, загальний обсяг якої становить чотириста сторінок, кожному з підлітків було відведено по 15 хв. Крім цього, ознайомлення почалося о 19:00, коли рівень уваги людини знижений. Адвокат, який здійснював захист усіх обвинувачених, жодним чином не відреагував на такі дії слідчого.
Загалом матеріали узагальнення дають підстави вважати, що при підготовці зазначеної категорії справ до розгляду суди ретельно перевіряли:
• чи було надано допомогу захисника на стадії досудового слідства;
• чи було роз’яснено неповнолітньому підозрюваному (обвинуваченому) право на побачення із захисником до першого допиту;
• чи не був неповнолітній позбавлений цього права, а якщо обвинувачувалося кілька осіб, які не досягли 18-річного віку, чи враховано можливі суперечності щодо їх позицій, ролей у скоєнні злочинів.
Розглядаючи питання захисту, не можна залишати без уваги відмову неповнолітнього від захисника чи його заміну.
Згідно зі стст.21, 43, 431, п.1 ч.1 ст.45, ст.106 КПК неповнолітній підозрюваний або обвинувачений може дати перше пояснення тільки після зустрічі із захисником. Під час допиту такого підозрюваного, підсудного присутність захисника є обов’язковою. Неповнолітній відповідно до вимог ст.46 КПК може відмовитися від конкретного захисника, але не від здійснення його захисту, заміна одного захисника іншим може відбутися лише за клопотанням або за згодою підозрюваного (обвинуваченого, підсудного). Ця безумовна вимога закону підкріплена тим, що для слідчого й суду відмова неповнолітнього від послуг захисника не є обов’язковою (ч.3 ст.46 КПК). Видатки на залучення захисника до участі в кримінальному процесі, як і в усіх випадках обов’язкового його призначення, бере на себе держава.
Як свідчить практика, непоодинокими є випадки порушення судами під час розгляду справ зазначеної категорії права на захист неповнолітнього в частині здійснення захисту кількох підсудних одним адвокатом.
Вироком Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10.11.2009 засуджені, зокрема, брати Ж., 1989 р.н., та Н., 1987 р.н., за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК. 1.03.2010 Апеляційний суд Запорізької області задовольнив апеляцію прокурора, скасував вирок, а справу направив на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, зокрема вимог ст.45 КПК, відповідно до якої участь захисника в кримінальних справах стосовно осіб у віці до 18 років, які підозрюються або обвинувачуються в скоєнні злочинів, є обов’язковою, і здійснення захисту неповнолітнього та дорослого співучасників злочину одним і тим самим захисником не допускається. Із матеріалів справи вбачається, що адвокат Д. здійснював захист обох братів, при цьому Ж. на день скоєння злочинів був неповнолітнім, а Н. — повнолітнім.
Судам під час розгляду справ слід пам’ятати, що відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду від 16.04.2004 №5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» здійснення захисту неповнолітнього та дорослого співучасників злочину одним і тим самим захисником не допускається.
Передбачене законом представництво інтересів осіб, які не досягли повноліття, адвокатом і законним представником відображає підвищений захист таких осіб у кримінальному процесі. Законний представник наділений широкими повноваженнями, які співвідносяться з відповідними правами законних представників неповнолітніх у судах англосаксонської й континентальної моделей.
Розбіжність інтересів
Участь законного представника в кримінальному процесі зумовлена двома обставинами: неповнотою процесуальної дієздатності неповнолітнього й тим, що законні представники (батьки, опікуни, піклувальники) відповідають за виховання та поведінку підлітка.
У КПК, крім ст.32, в якій дається роз’яснення терміна «законні представники», є дві спеціальні статті, що безпосередньо стосуються участі останніх у розслідуванні та судовому розгляді справ стосовно осіб, які не досягли 18-річного віку. У ч.2 ст.440 КПК встановлено, що при оголошенні неповнолітньому обвинуваченому про закінчення слідства і пред’явленні йому для ознайомлення матеріалів справи з дозволу слідчого може бути присутнім законний представник неповнолітнього.
Допускаючи законного представника такої особи до участі в судовому процесі, слід пам’ятати, що його інтереси та інтереси неповнолітнього можуть не збігатися. Суть цих розбіжностей може полягати не лише в обставинах конкретної справи, а й у суперечливому правовому становищі законного представника. Адже він фактично захищає не тільки інтереси неповнолітнього, а й власні, оскільки на нього покладено відповідальність за поведінку, умови життя й виховання підлітка. Тому участь законного представника в кримінальному процесі може бути обмежена.
Статтею 441 КПК передбачено участь законного представника неповнолітнього в судовому розгляді. Перелік прав такого представника досить повний, а їх реалізація має сприяти участі останнього на стороні тієї особи, інтереси якої він представляє.
Щодо правового статусу законного представника в судовому розгляді справи, закон категоричний: законні представники (батьки, опікуни, піклувальники та інші представники) мають бути викликані до суду. Отже, їх слід унести до відповідного списку осіб. Пріоритет такого виклику мають батьки. Зі змісту ст.441 КПК вбачається, що інші особи можуть бути викликані до суду тоді, коли батьків неповнолітнього підсудного з будь-яких причин викликати неможливо. Відповідно до цієї ж статті законні представники мають право брати участь у дослідженні доказів, представляти докази, заявляти клопотання й відведення. Законом також передбачено, що зазначені права мають бути роз’яснено законним представникам у підготовчій частині судового засідання.
Законні представники здійснюють захист прав неповнолітнього дещо в іншій формі, ніж адвокати. Відповідно до своїх прав і обов’язків, визначених не тільки у КПК, а й у СК та ЦК, законний представник бере активну участь у дослідженні доказів. Реалізовуючи надані йому права, представник повідомляє суду повну інформацію про особу неповнолітнього, умови його життя, виховання, а також допомагає з’ясувати обставини, які призвели до скоєння ним злочину.
Якщо проаналізувати зміст деяких норм КПК щодо правового становища законного представника, то тут є спірні моменти. У ч.3 ст.441 КПК зазначено: якщо виникає необхідність допитати батьків або інших законних представників неповнолітнього як свідків, суд заслуховує їх показання. Законні представники надають суду відомості з метою захисту інтересів неповнолітнього.
Звичайно, юридична межа між законним представником і свідком у справі умовна. Виправданим буде сумнів щодо правомірності участі в судовому процесі однієї особи і як законного представника, і як свідка.
У зв’язку з наведеним буде доцільним встановити в кримінально-процесуальному законі заборону щодо здійснення функцій законного представника й свідка однією особою. Правильність цієї тези підтверджується й наявними в чинному КПК суперечностями. У ч.3 ст.441 КПК передбачено, що законні представники вправі бути присутніми в залі судового засідання протягом усього судового розгляду, а відповідно до ст.293 КПК свідок у справі повинен залишити залу судового засідання до надання свідчень у справі.
У КПК передбачено виняткові випадки усунення законного представника від участі в судовому розгляді. Воно може бути частковим або обмеженим, якщо участь представника може зашкодити інтересам неповнолітнього. У таких випадках у судовій практиці усуненого від участі в процесі законного представника заміняють іншим законним представником або навіть представником органу опіки та піклування.
Саме норма про захист інтересів неповнолітніх законним представником потребує законодавчого уточнення. У даній нормі слід передбачити гарантії для неповнолітнього щодо забезпечення його права на захист у випадку розбіжностей між його інтересами та інтересами законного представника. Пріоритет щодо правового захисту інтересів згідно із законом в усіх випадках повинен мати неповнолітній.
Матеріали узагальнення практики розгляду судами справ про злочини, скоєні неповнолітніми, у 2010 році свідчать, що порушення судами права на захист підсудних, які не досягли повноліття, майже не допускається. Судді вживають усіх передбачених законом заходів щодо забезпечення права неповнолітніх підсудних на захист та дотримуються норм КПК та положень постанови Пленуму Верховного Суду від 24.10.2003 №8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві».
Норма про захист інтересів неповнолітніх законним представником потребує уточнення.
Матеріали за темою
На чому заробляють ув’язнені в Німеччині
23.01.2024
Місця несвободи оптимізуватимуть по-новому
12.10.2022
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!