Нерухомість революційного значення

ВРЮ підтримала звільнення законника, який заборонив нардепам «зустрічатися з громадянами» в приміщенні КМДА

Кілька порушень в організації розгляду справи щодо розблокування приміщення Київської міськдержадміністрації виявили члени Вищої ради юстиції в діях судді. Водночас сам законник запевняє: хоча і допустив деякі недоліки, порушенням присяги це називати недоречно. Та й про те, що будівля зайнята учасниками акцій протесту, він, каже, не знав.

Мандат відчиняє двері

Приміщення КМДА стало одним із перших, яке захопили учасники акції протесту на майдані: активісти ввійшли до нього 1 грудня. Водночас тодішні опозиційні політики спробували легалізувати такі дії. Представники 3-х парламентських фракцій звернулись із листом до голови виконавчого органу міськради та повідомили про намір нардепів провести в будівлі зустрічі з виборцями, колективами підприємств, установ та організацій.

Готуючи це звернення, парламентарі посилалися на закон «Про статус народного депутата України». Відповідно до ч.10 ст.17 цього документа нардеп «має право зустрічатися з виборцями, колективами підприємств, установ та організацій, об’єднаннями громадян, у чому йому повинні невідкладно сприяти їх керівники». Також у ст.28 закону йдеться про те, що місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов’язані сприяти організації звітів народних депутатів та їх зустрічей з виборцями, а також безоплатно надати окреме пристосоване приміщення.

Звісно, норма закону не передбачала, що «пристосоване приміщення» нардепи обирають самостійно й займають його, коли заманеться. Не погодилися віддавати народним обранцям своє робоче місце й представники столичної влади.

Вже 3 грудня Київська міська рада звернулася до Шевченківського райсуду з позовом, в якому просила визнати відсутність нардепів права на проведення зустрічей із виборцями в її приміщенні. Пояснювалося це тим, що вказаними діями порушується її право оперативного управління майном, «захищене законом відповідно до положень, установлених для захисту права власності».

Водночас міські чиновники попросили суд забезпечити позов, заборонивши парламентарям «та будь-яким іншим особам, крім Київської міської ради, виконавчого органу міськради та визначених ними осіб», у будь-який спосіб користуватися відповідним приміщенням.

Нічний пошук юрисдикції

Матеріали справи потрапили до судді Дмитра Кравця, який погодився забезпечити позов. Як відзначили у ВРЮ, надто оперативно. Судове засідання розпочалося майже опівночі й завершилось приблизно за 30 хвилин.

Згодом скарга на це рішення дісталась апеляції, яка скасувала ухвалу про забезпечення позову. Мовляв, своїм рішенням законник фактично заборонив користуватися приміщенням невизначеному колу фізичних та юридичних осіб, що не узгоджувалось із заявленими вимогами.

Крім цього, в апеляційній інстанції вказали: забезпечуючи позов, суддя не пересвідчився, що такий захід узгоджується з правами та обов’язками, які мають нардепи. До того ж у другій інстанції дійшли висновку, що ця справа не є спором щодо нерухомого майна. Як наслідок, до спору не можна застосовувати правила виключної підсудності. Також він не повинен розглядатися у Шевченківському райсуді, адже приміщення КМДА розташоване в Печерському районі. Та й спір не цивільний, а адміністративний.

Захист від збитків

Сам суддя під час засідання Ради пояснив: узяв до уваги інформацію про те, що виборці, які перебувають у приміщенні КМДА, вже завдали значних матеріальних збитків. «У зв’язку з цим були всі підстави вважати, що невжиття заходів стосовно забезпечення позову може призвести до ще більшої шкоди», — підкреслив Д.Кравець.

Водночас, як можна було зрозуміти із запитань членів ВРЮ, основним недоліком вони вважали неправильно визначену підсудність. «Як вам вдалося кваліфікувати справу як цивільну, якщо нею пропонувалось заборонити нардепам зустрічатись із виборцями? Ви дійсно вважаєте, що це цивільне право?» — поцікавився в законника член ВРЮ Вадим Беляневич.

Д.Кравець пояснив, що за словами позивача, проведення безстрокових зустрічей нардепів із виборцями обмежило його право оперативного управління майном. Тому позов і було визнано цивільним. Хоча тепер суддя розуміє, що помилився, хоча й підкреслює: це не можна вважати порушенням присяги.

Проте таке трактування закону призвело до дій, які також ставилися в провину, а саме — розгляд матеріалів уночі. Суддя наголошував, що відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу заява про забезпечення позову розглядається у день надходження. Саме тому він вирішив працювати вночі. До того ж, пояснив Д.Кравець, за час роботи він розглянув близько 50 ухвал про забезпечення позову, а кожну десяту з них — у пізній час.

Ще одна причина, яка змусила його не відкладати розгляд матеріалів, — необхідність наступного дня бути черговим слідчим суддею. Д.Кравець зізнався, що «до чергування готувався, як на війну», адже вікна установи виходять у бік Хрещатика, і він чув, що там відбувалось. Тому планував заздалегідь закінчити з усіма матеріалами, які його могли відволікати.

Зважаючи на це, члени Ради поцікавились у законника: чи знав він про те, що в приміщенні КМДА не просто відбуваються «зустрічі з виборцями», а воно зайняте учасниками акцій протесту. Однак Д.Кравець заявив, що про це йому не було відомо, мовляв, багато працював і не мав часу дивитись новини. Хоча й розумів: на Хрещатику щось відбувається.

Виправдання судді членів Ради не задовольнили, і за результатами таємного голосування вони вирішили внести подання про його звільнення за порушення присяги.

Навряд чи суддю вирішили звільнити лише за неправильне розуміння юрисдикції, адже в такому разі за умови «нестабільної» практики розмежування цивільних і адміністративних спорів Раді довелося б позбавити мантій чимало законників. Можливо, ситуацію, в якій опинився служитель Феміди, ускладнила певна невизначеність закону, що не передбачає, яким чином органи місцевої влади мають задовольнити вимогу нардепів про надання приміщення. Водночас зрозуміти, який саме аргумент став для Ради вирішальним, важко. Обговорення, як завжди, відбувалося за зачиненими дверима.