Громадяни, старші 30 років, утратять статус молоді й право пільгових кредитів
Уряд планує понизити з 35 до 24 або 29 років вік осіб, котрі мають право на пільги від держави. Кабмін пояснює цей крок бажанням «від¬повідати європейським стандартам».
Однак, очевидно, що даний крок допоможе також зберегти бюджетні гроші. А влада зможе уникнути необхідності виконувати багато передвиборних обіцянок.
Молодість закінчилася
Заступник міністра у справах молоді, спорту і туризму Світлана Толстоухова «обрадувала» молодих українців: незабаром вони різко «постаріють». «У Європі молоддю вважаються люди до 24 років, у нас було 28 років, а потім збільшили, коли стали видавати пільги молодим сім’ям. 28 років було мало, оскільки, за статистикою, більшість батьків народжують дітей не до 28 років, а до 35», — пояснила С.Толстоухова. При цьому, заступник міністра відзначила, що сьогодні власті вирішують, до якого віку знизити «молодіжний поріг» — до 24 чи 29 років.
Здавалося б, бажання відповідати євростандартам, по суті, благородне. Проте в самій Європі немає однозначних і чітких стандартів розуміння «прикордонного віку» молоді. Так, у Данії молодою вважається людина до 35 років. Характерно, що ті самі євростандарти були вирішальним для українських депутатів чинником, який примусив їх підняти «молодіжний» вік з 28 до 35 років лише 7 років тому.
«Законодавством країн Європи й відповідними міжнародними угодами визначено вік молодого громадянина — до 35 років», — відзначала в пояснювальній записці до законопроекту його автор, народний депутат Катерина Самойлик. Тепер же євростандарти, якщо вірити владі, змінилися.
Важкий вік
Насправді 24 роки як «прикордонний вік» для молодої людини визначений Генеральною Асамблеєю ООН. У цьому органі роблять наголос на тому, що вік з 15 до 24 років ООН установлює «без порушення права на визначення країнами-учасницями». Таким чином, якщо в одній з країн вік молоді визначається інакше, то його не слід змінювати на оонівський.
В Європі, у свою чергу, чіткого визначення молоді не існує. Так, якщо «прикордонним» для молоді вважати вік, коли перестає ви¬плачуватися допомога для дітей, то в кожної європейської країни такий вік — свій. Більш того, може продовжуватися в разі навчання. Наприклад, у Люксембурзі допомогу на дитину чоловік може отримувати доти, доки «дитині» не виповниться 27 років. Якщо це «чадо», звичайно, вчиться. Тому відносно ЄС соціологи, але ніяк не офіційні особи Союзу, вважають за краще визначати «при¬кордонний вік» молоді у 29 років.
Офіційно все набагато складніше, адже визначення молоді може залежати і від роду діяльності людини. Так, в Австрії та низці інших членів ЄС молодим фермером уважається навіть 39-річна людина. А в Росії до молоді зараховують особу віком від 14 до 30 років, 35-річний кандидат наук уважатиметься молодим ученим. У будь-якому випадку бар’єр у 24 роки не відповідає європейським нормам. Більш того, таке визначення молоді нетипове і для країн СНД.
Якщо ініціатива Уряду буде підтримана парламентом, Україна «втратить» значну кількість молоді. Що не вдається природі, вдасться народним депутатам, які одним натисненням кнопок істотно «постарять» українське населення. В основі згаданої ініціативи Уряду, як завжди, лежать економічні інтереси — в державній скарбниці не вистачає грошей. У результаті влада вирішила почати зменшувати витрати. Першими під скорочення потрапили «соціальні» статті.
Житлове питання
У бюджеті на поточний рік влада передбачила 20 млн грн. на кредити для молоді на придбання житла. Передусім позики ви¬діляються молодим сім’ям. Поки молодою вважалася сім’я, вік подружжя в якій не перевищував 35 років. Якщо Уряд доб’ється свого, молодою вважатиметься сім’я, вік подружжя якої не перевищуватиме 24 років. Це означає, що кількість молодих сімей, які претендують на урядовий довгостроковий кредит, сильно зменшиться.
Навряд чи це буде новиною для Міністерства у справах молоді, спорту і туризму. Адже сам міністр Равіль Сафіуллін у вересні цього року визнав: за наслідками 2009 р. середній вік реєстрації шлюбу збільшився до 30 років, у жінок — до 27 років. Хоча, відзначив Р.Сафіуллін, в Україні шлюб залишається «молодшим», ніж у біль¬шості європейських країн.
Виходить, в Уряді усвідомлюють той факт, що внаслідок зменшення «прикордонного віку» для молоді різко знизиться кіль¬кість тих, хто претендує на молодіжний кредит. Свіжоспечений 22-річний випускник вузу без дружини, котрий ще не знайшов свого місця в соціумі, вважатиме за краще знімати житло, а не брати довго¬строковий кредит. Тим паче що для цього йому необхідно до 24 років отримувати пристойну зарплату й бути впевненим у завтрашньому дні.
Варто також відзначити, що демографічна крива починаючи з 1990 року неухильно прямувала вниз. Так, якщо в 1990-му на території України народилося близько 650 тис. малюків, то у 2001 році — близько 375 тис. А це означає, що з кожним роком кількість молоді в Україні неухильно зменшуватиметься.
Йдучи на вибори Президента у 2009 році, Віктор Янукович у своїй програмі відзначав: «За 10 років буде побудовано 1 млн квартир для молоді, працівників бюджетної сфери, малозабезпечених сімей, людей з обмеженими фізичними можливостями». У програмі Партії регіонів значиться: «Розширення практики надання пільгових житлових кредитів молодим сім’ям, щоб кожна молода сім’я мала можливість придбати власне житло». Але чи можливе збільшення практики надання пільгових житлових кредитів молодим сім’ям шляхом радикального зменшення кількості молодих сімей?
Втрата довіри
Крім молодих сімей, існують і окремі молоді люди. Втім, їм теж буде несолодко. Адже і їм потрібно буде встигнути й отримати кредит на житло до 24 років. Крім того, скоротиться і кількість молоді, яка може отримати допомогу за цільовими програмами, на які в бюджеті виділяється близько 10 млн грн. Таким чином, плануючи бюджет на майбутній рік, власті суттєво скоротять соціальні ви¬трати. Адже кількість тих, на кого варто витрачати бю¬джетні гроші, втілюючи тим самим у життя свої перед¬виборні обіцянки, значно скоротиться.
А «регіонали» тим часом продовжують дивуватися, чому їхня політика не одержує підтримки. «На жаль, 61% молоді впевнений, що насправді поняття «моло¬діжна політика» в Україні немає. І майже 59% оцінюють діяльність органів влади у вирішенні проблем молоді відносно забезпечення житлом і робочими місцями негативно», — дивувався 23 листопада голова організації «Молоді ре¬гіони», народний депутат Андрій Пінчук.
При таких реаліях вельми двозначно звучить за¬клик Прем’єр-міністра Миколи Азарова про необхідність молодим людям вивчати іноземні мови. «Що заважає вам нині поглиблено вивчити хоч би одну сучасну мову, мову, якою можна спілкуватися, — англійську, китайську, напри¬клад?» — запитав Прем’єр-міністр 21 вересня. І дійсно, що заважає? Адже, вивчивши мову, можна підвищити не тільки шанси на праце¬влаштування, а й на емі¬грацію. Молоді фахівці потрібні скрізь, окрім, судячи з усього, України.
Борис РУДЬ,
«Подробиці»
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!