Судді протестують проти їх звільнення з ініціативи глави ВР

Своє невдоволення пропозицією голови ВР В.Гройсмана щодо звільнення суддів, які очікують на безстрокове обрання, почали висловлювати колективи суддів. Відповідну заяву опублікував Окружний адміністративний суд Києва.

Збори суддів ОАСК вирішили звернутись до Голови Ради суддів України з проханням не допустити прийняття парламентом рішення щодо звільнення кандидатів на посади суддів безстроково.

Нагадаємо, на засіданні Конституційної комісії В.Гройсман запропонував свою схему оновлення судової влади, яка зокрема, передбачає непризначення суддів, які очікують обрання їх на посади безстроково, та проведення конкурсу на ці посади. Глава ВР дав вказівку профільному Комітету Ради опрацювати його пропозицію.

Зауважимо, таку пропозицію глави парламенту вже розкритикувала Асоціація правників України.

Нижче публікуємо текст звернення.

"Шановна Валентино Миколаївно! 

На виконання рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2015 р., керуючись статтею 131 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, звертаємось у зв’язку з останніми подіями, які викликають суттєве занепокоєння у представників судового корпусу та безпосередньо зачіпають інтереси кандидатів на посади суддів Окружного адміністративного суду м. Києва безстроково.

На засіданні Конституційної комісії 30.10.2015 р. Голова Верховної Ради України В. Гройсман висловив публічну ідею щодо оновлення 10% суддівського корпусу за рахунок не голосування депутатами Верховної Ради України за 547 кандидатів на обрання суддів безстроково, матеріали відносно яких перебувають в провадженні Верховної Ради України. Таку позицію обґрунтовано необхідністю відновлення довіри до судової влади.

02.11.2015 р. Голова Верховної Ради України В. Гройсман доручив профільному парламентському комітету опрацювати його ініціативу про оновлення суддівського корпусу і внести відповідні пропозиції щодо її реалізації на законодавчому рівні.

На наше переконання, озвучена ідея Голови Верховної Ради України В. Гройсмана про звільнення 547 суддів не відповідає положенням Конституції України та нормам міжнародних стандартів незалежності суддів.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України передбачено принцип незалежності суддів, одним із елементів якого є незмінюваність судді.

Слід звернути увагу, що положення про незалежність суддів, які закріплені в Конституції України, є логічно-правовим наслідком, від базових принципів, які закріплені в міжнародних документах, таких як: пп. d п. 2 принципу 1 Рекомендації (94) 12 “Незалежність, дієвість та роль суддів”, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників Міністрів 13.10.1994 р.; Європейська хартія законів “Про статус суддів” (Лісабон, від 10.07.1998 р.); Основні принципи незалежності судових органів, що ухвалені Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН №40/32 від 29.11.1985 р. та №40/146 від 13.12.1985 р.; Процедура ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів, що затверджена Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №1989/60 від 24.05.1989 р.; Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р.; Загальна (Універсальна) хартія судді, ухвалена 17.11.1999 р. Центральною Радою Міжнародної асоціації суддів в Тайпеї (Тайвань); Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухвалені Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів.

В п.11 Висновку №190 (1995) ПАРЄ щодо вступу України до Ради Європи передбачено, що незалежність судової влади відповідно до принципів Ради Європи буде забезпечено, в тому числі і стосовно перебування на посаді суддів.

Європейська комісія “За демократію через право” (Венеціанська Комісія) неодноразово звертала увагу на необхідність усунення політичних мотивів під час призначення суддів довічно, зокрема у Висновку №588/2010 від 18.10.2010 р. за результатами аналізу Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, було вказано на невідповідність його положень, що передбачають існування випробувального терміну для суддів, засадам демократичного суспільства, та прямо вказала на необхідність безстрокового обрання судді на посаду по завершенні першого п’ятирічного терміну.

В Доповіді Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанської комісії) щодо призначення суддів (ухвалена на 70‑ому пленарному засіданні, Венеція, 16‑17.03.2007 р.) зафіксовано, що участь парламенту в процесі призначення суддів може спричиняти політизацію призначення суддів. У світлі європейських стандартів добір і кар’єра суддів “повинні базуватись на заслугах, з урахуванням їхньої кваліфікації, чеснот, здібностей та результатів їхньої праці”. Обрання суддів у парламенті має дискреційний характер, і навіть якщо кандидатури суддів пропонуються радою юстиції, не слід виключати, що виборний законодавчий орган зможе не втриматися від відхилення кандидата. Відтак, політичні міркування можуть взяти гору над об’єктивними критеріями.

Принцип забезпечення незалежності суддів закріплено в Європейській хартії про закон “Про статус суддів”, за якими орган, уповноважений приймати рішення щодо обрання та кар’єри суддів, повинен бути незалежним від уряду та адміністративних органів, підлягають виключенню інші ризики політичного впливу на зазначений процес.

Згідно п.44 рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки CM/Rec(2010)12, ухваленого Комітетом міністрів Ради Європи від 17.11.2009 р. на 1098 засіданні заступників ради міністрів також встановлено, що рішення, які стосуються добору та просування суддів по службі, мають ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, попередньо визначених законом чи компетентними органами влади. Під час прийняття таких рішень повинні ураховуватися заслуги, кваліфікація, вміння та потенціал, необхідні для вирішення справ при застосуванні закону. Згідно з п.51 рекомендацій, якщо суддю приймають на посаду на випробувальний або фіксований термін, рішення про підтвердження чи подовження такого призначення має прийматися лише відповідно до п.44, аби забезпечити дотримання принципу незалежності судової системи.

В доповіді Томаса Хаммарберга, Комісара з прав людини Ради Європи, за результатами його візиту в Україну (19-26.11.2011 р.), CommDH(2012)10, 23.02.2012 р. встановленим є, що незалежність судової системи, що також передбачає незалежність кожного окремого судді, повинна бути захищена як на законодавчому, так і на практичному рівні. Що стосується процесу призначення кандидатів на суддівські посади, як вказується у Доповіді, вирішальним має бути їхня кваліфікація та особисті якості.

У Висновку №18 (2015) від 16.10.2015 р. Консультативної Ради суддів (CCJE) зазначено, що кожне рішення, що стосується призначення або кар’єри судді, повинно бути засноване на об’єктивних критеріях та прийматися або незрадженим органом, або прийняття такого рішення повинно ґрунтуватися тільки на цих критеріях.

Напрацьований Європейський досвід у сфері стандартів судоустрою зводиться до того, що судді, призначені на посаду судді вперше, як основне правило, мають обиратись на посаду судді безстроково по закінченню п’ятирічного терміну, за виключенням випадків коли є підстави для звільнення таких суддів, що подібні до тих підстав звільнення, які передбачені для суддів обраних безстроково.

Варто відзначити, що на теперішній час, в Верховній Раді України склалась досить складна ситуація щодо суддівського корпусу, зокрема щодо довготривалого не внесення на голосування проектів постанови Верховної Ради України про призначення кандидатів на посаду судді безстроково.

На наявності проблем із призначенням Верховною Радою України кандидатів на посаду судді безстроково неодноразово звертали увагу Голови Верховної Ради України як Голова Верховного Суду України, так і голови вищих спеціалізованих судів. Крім того, на наявність проблеми із довготривалим не призначенням кандидатів на посаду судді безстроково наголошувала і Рада суддів України, зокрема в рішеннях №14 від 08.08.2014 р. “Щодо звернення РСУ”, №33 від 12.09.2014 р. “Щодо недотримання конституційних гарантій незалежності суддів” та №13 від 12.03.2015      р. “Щодо обрання кандидатів на посади суддів безстроково”.

Варто відзначити, що майже всі кандидати на обрання посади суддів Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково, про яких йдеться в промові Голови Верховної Ради України, пройшли люстраційну перевірку, перевірки в Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та в Комітеті з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України. Більшість суддів підтвердили особисті якості, професійну придатність, доброчесність та отримали позитивні рекомендації до обрання їх на посади суддів безстроково, відповідно до діючого законодавства України.

Натомість, замість вирішення проблеми призначення кандидатів на посади суддів безстроково, від очільника Верховної Ради України, як діючого політика, що займає одну з найвищих політичних посад в Україні, лунає публічний заклик, який є політизованим та таким, що створює упередженість усього діючого складу депутатського корпусу щодо суддів.

Ідея щодо оновлення 10% суддівського корпусу за рахунок кандидатів на обрання суддів безстроково, матеріали відносно яких перебувають в провадженні Верховної Ради України, не відповідають рекомендаціям європейських інституцій, та створюють додаткові передумови за яких неможливо неупереджено вирішити професійні долі сотень кандидатів добре підготовлених професійних суддів із незаплямованою репутацією та п’ятирічним досвідом роботи до обрання їх безстроково.

Враховуючи викладене, з метою недопущення необґрунтованого звільнення з посад 547 суддів, призначених на посаду судді вперше, для забезпечення дотримання  міжнародних стандартів незалежності суддів та з метою реального ствердження України як правової держави, просимо Вас,      -

1.  Терміново звернутись до Президента України П. Порошенка, як Гаранта Конституції України, з вимогою забезпечити дотримання під час обрання кандидатів на посади суддів безстроково принципу незалежності судової гілки влади.

2.  Терміново звернутись до Голови Верховної Ради України В. Гройсмана, Голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Р. Князевича, голів фракцій, груп з вимогою не допущення прийняття депутатами Верховної Ради України політично мотивованого рішення щодо звільнення кандидатів на посади суддів безстроково."

Закон і Бізнес