Регламент ефективності

У ВККС готові встановити чіткі строки розгляду скарг, а от дотримуватись їх не обіцяють

Правники впевнені, що робота Вищої кваліфікаційної комісії стане ефективнішою, якщо в регламенті цього органу будуть встановлені чіткі строки розгляду скарг. Із цим у ВККС погоджуються, однак зазначають, що наразі строків дотримуватись не зможуть. Проте змінювати, переконані у комісії, потрібно не регламент, а закон.

Головна перепона

Якщо ВККС запрацює на 100%, градус напруження в суспільстві впаде, а довіра до судової системи почне відновлюватись. Про це заявили представники Асоціації правників України на спільному із ВККС круглому столі із досить красномовною назвою  «Регламент ВККС як запорука ефективності розгляду дисциплінарних справ». Причому ключовим словом є саме «якщо». Адже, вказали доповідачі, із 15728 скарг, залишених у спадок нинішньому складу комісії, рішення про відкриття дисциплінарної справи прийнято лише стосовно 135 заяв, а до дисциплінарної відповідальності притягнуто тільки 36 порушників у мантіях.

Обурені цією статистикою правники вирішили вплинути на ситуацію та розробити проект змін до чинного регламенту ВККС, який, на їхнє переконання, є головною перешкодою ефективній діяльності цього органу. Основний акцент у пропозиції та дебатах робився на «розумний строк», якого має дотримуватись комісія під час провадження. Аби позбавити охочих можливості трактувати цю сентенцію на власний розсуд, юристи розбили процес проходження скарги на етапи та встановили часові обмеження для кожного.

Так, перевірка скарги на прийнятність, на думку реформаторів, не повинна тривати більш як 5 робочих днів. На з’ясування наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи вони виділили 2 місяці. Власне, рішення про те, відкривати її чи ні, має бути прийняте протягом 2 тижнів, а сам розгляд повинен тривати не більш ніж місяць. Із додатковою перевіркою у разі необхідності можна вкластися в місяць. Таким чином, увесь процес триватиме від 2,5 (у разі відмови) до 4,5 місяця.

Чіткий строк розгляду скарги, зауважили доповідачі, забезпечить визначеність для учасників дисциплінарного процесу, які не чекатимуть на вердикт ВККС роками.

Індивідуалізація без альтернатив

Крім того, ініціатори змін переконані, що часовий регламент розв’яже і проблему штучного затягування розгляду справи через процесуальні зловживання. Як аргументи наводилися випадки, коли законники по 6 разів не з’являлися на засідання комісії, перебуваючи чи то у відпустці, чи то на лікарняному. Аби уникнути таких неприємних ситуацій, норму про строки доповідачі запропонували застосовувати у тандемі із нормою, яка б дозволяла розгляд скарги без «винного» у разі його повторної неявки незалежно від причини.

Аби ще більше пришвидшити конвеєр притягнення до відповідальності, деякі присутні запропонували розглядати справи «блочно». Тобто якщо, наприклад, є кілька скарг на порушення з боку одного і того ж володаря мантії, яких він припустився у різних справах, не варто, зауважили вони, призначати різних доповідачів. Доцільніше ці провадження об’єднувати. Або ж, вказали інші спеціалісти, можна було б зводити в одну однотипні справи щодо різних суддів, приймаючи стосовно них спільне рішення.

Ці пропозиції були категорично відкинуті представниками комісії — заступником голови Миколою Патрюком, секретарем дисциплінарної палати Михайлом Макарчуком та членом «дисциплінарки» Павлом Луцюком. Вони наголосили, що підхід до кожної скарги має бути виключно індивідуальним. Свою позицію підкріпили посиланнями на світові правові стандарти, практику Європейського суду з прав людини та аргументи знаних правників.

Нагадаємо, що одним із найвідомішиє (на теренах України) документів ЄСПЛ, в якому Суд підкреслив важливість незалежності суддів не тільки від інших гілок влади, а й всередині судової системи, та необхідність уникнення ризику перебування судді під впливом своїх колег, які мають повноваження порушити дисциплінарне провадження і винести інші пов’язані із кар’єрою рішення, є вердикт «Gazeta Ukraina-Tsentr v. Ukraine». Аналогічні сентенції опосередковано відображені й у рекомендаціях, розроблених експертом з питань дисциплінарної відповідальності судді Жозефом Кардозу або суддею Верховного Суду у відставці Василем Філатовим, оприлюднених на сайті проекту USAID «Справедливе правосуддя». З недавніх виступів щодо захисту індивідуалізації відповідальності можна пригадати промови, виголошені на тематичному семінарі, ініційованому у вересні цього року Вищим адміністративним судом за підтримки іноземних експертів.

Некоректна обіцянка

Із необхідністю встановити строки члени комісії цілковито згодні. Щоправда, наразі, переконаний М.Макарчук, про подібну ініціативу не може бути й мови, адже ВККС «завалена» скаргами й об’єктивно не зможе вкладатися у запропоновані терміни. «Встановлювати строки, знаючи, що ми не зможемо їх дотриматися, — зазначив правник, — буде мінімум некоректно».

Більше того, члени комісії запевнили, що змінами у регламенті ситуації не виправити. Перетворювати слід профільний закон, а для цього необхідні воля законодавця та… чимало часу. Адже, як зрозумів «ЗіБ», спілкуючись із «дисциплінарниками» у кулуарах, чіткого бачення, які саме зміни мають сприяти ефективності роботи комісії, у ВККС поки що немає.

Так само не уявляють у комісії і того, як та за який час вони зможуть опрацювати близько 10000 скарг. А будь-які реформи за такого тягаря, переконані фахівці, призведуть тільки до зайвої плутанини.

А ось член правління АПУ, суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук переконаний, що зміни, причому кардинальні, потрібні негайно. У спілкуванні із «ЗіБ» він розповів про те, що групою правників напрацьовується масштабна концепція реформування ВККС, яку вони будуть готові представити найближчим часом. Основні ж новели В.Кравчук пообіцяв висвітлити на шпальтах «ЗіБ».

Тож, очевидно, змін не уникнути. Та от чи стане від них робота ВККС ефективнішою, побачимо згодом.