В порушенні прав людини винна гонитва за «позитивною» динамікою
Від зустрічі з вартовим порядку ніхто не за¬страхований, так само як і від його сильної руки. Правоохоронні органи все ще сповнені прагненням надати необхідні керівництву дані, аби показати позитивні тенденції.
Нерідко за¬для оптимістичної динаміки їм доводиться вдаватися до різних методів, на кшталт вибивання показань, залякування. 1 грудня представники правоохоронних органів, народні депутати та правозахисники вкотре обговорили ситуацію з дотриманням прав людини органами внутрішніх справ.
Стражі статистики
Проведенню комітетських слухань насамперед посприяли численні звернення на адресу Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності стосовно порушень прав людини працівниками міліції.
Між іншим, права людини порушувалися навіть під час круглого столу (через брак місць у залі не всі змогли взяти участь у заході). Як підкреслила уповноважений ВР з прав людини Ніна Карпачова, декому доводилося «відстоювати» свої права. Відчули не¬зручності передусім пред¬ставники мас-медіа. За неналежну організацію заходу дорікнули працівникам секретаріату Верховної Ради. Однак чи не найбільшу порцію докорів проковт¬нули вартові порядку.
Відповідати перед громадськістю за правоохоронну негуманність при¬йшов заступник міністра внутрішніх справ Василь Фаринник. Він намагався переконати присутніх у ефективній діяльності правоохоронців показниками роботи. Втім, саме гонитва за статистикою нерідко спонукає міліціонерів удаватися до незаконних дій. Свого часу анонімні джерела в ОВС під час опитування зізналися, що показники розкриття злочинів протягом останніх 5 років штучно завищуються. Отже, якщо злочинів немає, значить, міліція працює не на повну силу, а не тому, що криміногенна ситуація покращилася.
Бій з тінню
За словами В.Фаринника, 127 працівників внут¬рішніх справ було притягнуто до відповідальності. Однак винних могло бути значно більше, якщо врахувати латентність «право¬охоронних» зловживань. Як зауважила Н.Карпачова, численні звинувачення на адресу міліціонерів не означають, що в правоохоронній системі немає сумлінних працівників. Що¬правда, непоодинокі випадки застосування вартовими порядку протизаконних методів кидають тінь на всю систему.
Як поінформував засту¬п¬ник Генпрокурора Євген Блажівський, прокурори виявили понад 20 тис. порушень працівниками орга¬нів внутрішніх справ, зокрема й щодо адміністративних затримань. «Внаслідок прокурорського реагування притягнуто понад 5 тис. працівників правоохоронних органів», — зазначив Є.Блажівський. Впродовж поточного року, за сло¬вами останнього, «право¬охоронці розглянули більш ніж 3 тис. повідомлень громадян про порушення їхніх прав пра¬цівниками міліції», порушено 641 кримінальну справу, а «до відповідальності притягнуто 938 колишніх мі¬ліціонерів».
Наразі на вердикт суду чекає резонансна справа, яку прокуратура Шевченків¬ського району м.Києва порушила 28 травня за фактом перевищення службових повноважень працівниками Шевченківського райуправління міліції. Як за¬явили в столичній прокуратурі, через службову не¬дбалість з боку двох працівни¬ків правоохоронних органів загинув студент Ігор Індило. В повідомленнях ЗМІ дії міліціонерів розцінювалися як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті. Про те, що насильство з боку правоохоронців стало причиною загибелі студента, заявляла й уповноважений ВР з прав людини.
«На жаль, такі незаконні дії вже давно стали систематичними», — поскаржилася учасникам Н.Карпачова, згадавши давній інцидент. Вона поінформувала, що кожного року на її адресу надходить 9 тис. звернень з приводу незаконних дій міліціонерів.
Водночас у багатьох регіонах критичною залишається ситуація в ізоляторах. Середньовічні умови й донині збереглися в севастопольському ізоляторі.
Незламний стереотип
Щороку правозахисна організація «Міжнародна амністія» наголошує на численних випадках застосування тортур у місцях позбавлення волі, нападів на расистському грунті, а також безкарності винних у порушенні прав людини. За підрахунками Української Гельсінкської спілки, кожен 14-ий житель нашої країни зазнавав катувань з боку міліціонерів. Лише за останній рік таких повідомлень було майже 100 тис.
«Проблеми, які раніше були з тортурами, на жаль, сьогодні тільки загострилися. І повернулися ми у кращому випадку на початок 2000 року, а в гіршому — до 1980-х», — наголосив правозахисник Євген Захаров.
На запитання: як зламати стереотип «чим більше злочинів, тим краще», за яким вдало маскуються реальні проблеми, і направити правоохоронні органи у профілактичне русло фахівці давно шукають відповідь. Правозахисні організації пропонують класичний рецепт зменшення зловживань з боку міліціонера, основною складовою якого є незалежний громадський контроль за до¬триманням прав людини. Натомість самі представники ОВС, посилаючись на досвід європейських колег, переконують, що права людини та ефективна робота стають пріоритетними завданнями, якщо права самих вартових порядку захищені. Одначе неналежні умови праці й низька винагорода не виправдання для статистики в «ручному» режимі.
Тетяна КУЛАГІНА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!