Депутатська тиша

Народні обранці не квапляться з розглядом життєво важливих для судоустрою питань

Комітет з питань правової політики та правосуддя вирішив провести чергове засідання «без свідків» — швидко й тихо. Однак жодного питання щодо судоустрою нардепи так і не вирішили. І у шафах «профільників» продовжують накопичуватися досьє суддів-«безстроковиків», призначення яких знов відклалося на невизначений термін. Як, до речі, і решта проблем вітчизняної Феміди.

«Безпорядок денний»

Цього разу парламентарі-«профіль­ники» збиралися розглянути 13 питань, з опрацювання яких комітет є головним, і надати свої висновки стосовно такої ж кількості проектів інших парламентських підрозділів. Левова частка порядку денного була присвячена актуальним питанням судоустрою. Так, нардепи мали визначитися з проектом постанови щодо обрання суддів-«безстроковиків», приділити увагу принципу рівноправності суддів Конституційного Суду (№2318а), вирішити питання стосовно повноважень Верховного Суду приймати окремі ухвали (№2499). Планувалося також обговорення проекту про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення процедури обрання на посаду судді вперше (№2544).

Однак, незважаючи на напругу навколо служителів Феміди (яка, до речі, створилася не без участі народних обранців), комітет не став робити зі свого чергового засідання подію надзвичайної важливості і хутко «розглянув» питання порядку денного в перерві між пленарними засіданнями.

Зазначимо, що більшість з перелічених документів були передані на опрацювання «профільників» ще у квітні. Та вирішити їхню долю за 5 місяців, мабуть, було важко. Нагадаємо, що на початку червня нардепи вже «загравали з вогнем», ухвалюючи рішення за відсутності кворуму (див. №23/2015 «ЗіБ»). Тоді депутати нашвидкуруч розглянули питання стосовно затвердження плану законодавчого забезпечення реформ в Україні — «базової платформи реалізації українським парламентом політико-правових засад розвитку суспільства і держави та інструменту досягнення цілей стратегічних реформ у державі», як вказується у документі.

За словами голови комітету Руслана Князевича, такий форсований розгляд проектів пов’язаний із тим, що більшість ініціатив вноситься до порядку денного пленарних засідань ВР передчасно, тобто до їхнього опрацювання у комітетах. Отже депутатам фактично не залишається нічого іншого, як ухвалювати іноді недопрацьовані (наприклад, закон «Про забезпечення права на справедливий суд». — Прим. ред.). і суперечливі проекти (закон «Про очищення влади»). Заважає членам парламентського підрозділу дійти до консенсусу і колегіальна складова роботи. Незважаючи на те що всі члени комітету мають вищу юридичну освіту, окремі популістські заклики та радикальні висловлювання у бік вітчизняної Феміди перетворюють конструктивні пропозиції на свавілля. Судді-«безстроковики» ще пам’ятають урочисте запрошення до сесійної зали, коли ВР відмовилася затверджувати постанову комітету щодо їхнього призначення на посади. Тоді Р.Князевич з трибуни обурювався, що учасниками правового демаршу стали й ті, хто напередодні голосував за кожне прізвище судді у постанові.

Парламентський вересень не змінив тенденцій у відносинах законодавчої та судової гілок влади. Попри неодноразові звернення Ради суддів та Вищого адміністративного суду щодо кризової ситуації із законниками, що мають повноваження розглядати справи, наразі гору бере позиція тих нардепів, які налаштовані на докорінне оновлення суддівського корпусу.

Щоправда, 15 вересня Голова ВР зареєстрував два проекти постанов (№№3105 та 3105-1) щодо безстрокового обрання 490 суддів. У цих документах значаться 320 «загальників», включаючи 45 представників апеляційної інстанції, 129 «адміністративників» та 41 «господарник». Однак наразі невідомо, коли ж вони зможуть повернутися до здійснення правосуддя: розгляд цих проектів не передбачений порядком денним поточного пленарного тижня. Не вивчав їх й профільний комітет, хоча це питання, навпаки, було зазначене у розкладі останнього засідання.

Мабуть, втомившись від публічних закликів до порядку, слуги народу проявили винахідливість і вирішили сховатися від мас-медіа та представників громадськості за товстими стінами ВР. Залишившись без контролю, звісно, можна провести таке засідання, м’яко кажучи, у довільній формі: ніхто не дізнається ані про наявність кворуму, ані про хід голосування.

Звітувати красиво

За офіційною інформацією парламентського веб-порталу, наразі відсутні відомості щодо результатів «таємного» засідання комітету. Не виключено, що депутати, аби не накликати на себе чергові підозри у непрофесійності, не стали тишком-нишком розглядати доленосні питання вітчизняної Феміди.

До того ж така профанація могла б зіпсувати імідж профільного підрозділу. Адже, з огляду на статистичні показники, робота комітету не припиняється ні на мить. Так, ще 8 серпня на офіційній сторінці нардепів-правників з’явився звіт за період роботи першої та другої сесій ВР восьмого скликання. За інформацією секретаріату, з грудня минулого року по серпень цього «профільники» встигли провести 30 засідань, на яких розглянули 338 питань, 288 з яких є законопроектами. Пишаються у комітеті й тим, що встигли вчасно й оперативно опрацювати подані Президентом України як невідкладні наступні ініціативи: про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів та суддів) №1776, про внесення змін до Конституції (щодо децентралізації влади) №2217а, а також підготувати до розгляду проект про внесення змін до ст.124 Конституції (щодо визнання положень Римського статуту) №1788. І тут нардепам треба віддати належне: вказівки з Банкової вони дійсно виконують беззастережно.

Вагомим досягненням народні обранці вважають і винесення на розгляд ВР проектів постанов про надання згоди на затримання та взяття під варту суддів. В результаті парламент дозволив затримати 8 служителів Феміди. І схоже, «профільників» не дуже турбує, що зазначені у постановах ВР правові наслідки, а саме арешт, для «негідників у мантіях» (як колись охрестили суддів у комітеті) не наступили. Вочевидь, цей факт до звіту вирішили не включати, оприлюднивши лише позитивну статистику комітетських напрацювань. Адже профільний підрозділ парламенту «постійно докладає зусиль, щоб на веб-сайті комітету та офіційному веб-сайті ВР розміщувалися найактуальніші відомості щодо діяльності комітету та його членів». Так, принаймні, вважають автори звіту.

Але чимало фахівців можуть з цією тезою посперечатися. Були непоодинокі випадки, коли порядок денний змінювався за годину до засідання, а наступного дня розглянутими виявлялися питання, які навіть не виносилися на обговорення. Мабуть, нардепи вже звикли не брати близько до серця зауваження щодо своєї непрофесійної і безвідповідальної в окремих випадках поведінки. Тому, підсумовуючи свої здобутки, парламентарі заявляють, що за період першої та другої сесій членами профільного підрозділу і працівниками секретаріату «були створені необхідні умови для подальшого вдосконалення законодавства з питань, віднесених до предметів відання комітету». Але питання, чи зможуть таки умови забезпечити втілення законодавчих новел і реформ у життя, залишається відкритим.