Точка професійного відліку

Який досвід необхідний для призначення законником, визначить ВАС

Позиції членів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо необхідного досвіду роботи майбутніх законників розійшлись між собою. Якщо у ВККС були готові надати посади тим, хто не мав за плечима 3 років юридичної діяльності в момент подання відповідної заяви, то у ВРЮ виступили проти такої позиції. Як наслідок чиє трактування закону більш правильне, визначатиме суд.

Один для всіх

Як повідомляв «ЗіБ», розглядаючи пропозиції про призначення кандидатів на посади суддів, члени ради вже виявляли, що не всі вони мають необхідний для цього досвід роботи. Відповідно до п.3 ст.65 закону «Про судоустрій і статус суддів» в минулій редакції право претендувати на посаду судді мав кожен, хто відповідав низці встановлених критеріїв. В тому числі претендент повинен був довести трирічний стаж роботи у галузі права. У конституційному органі переконані:
відповідний досвід необхідно мати вже в момент подання документів до ВККС.

Перший випадок невідповідності досвіду члени ради виявили в документах Дмитра Цвіри, який виказав бажання працювати у Господарському суді Луганської області. При цьому мова йшла про відсутність лише кількох місяців необхідного стажу. Хоча в момент, коли отримав добро від ВККС і збирався на іспити, він вже мав достатній професійний досвід. Вочевидь, у кваліфкомісії вирішили, що цього достатньо для того, щоб підтримати прагнення кандидата, а у ВРЮ розсудили
інакше.

Ще двох претендентів, які «недопрацювали», перш ніж звертатись до ВККС, члени Ради визначили під час засідання секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад 15 вересня. Ними виявились Ольга Лукашова та Юрій Мануляка, яким, як і попереднику, не вистачило короткого терміну, аби отримати право скласти присягу без ускладнень.

Водночас колегіальний орган не ухвалив однозначного рішення, а відклав розгляд питання. Річ у тім, що Д.Цвіра оскаржив рішення ради та звернувся до Вищого адміністративного суду. Як пояснив кореспонденту «ЗіБ» голова ВРЮ Ігор Бенедисюк, в органі вирішили дочекатись судового рішення та скористатись ним у розв’язанні аналогічних ситуацій. Таким чином, ВАС має сформувати прецедент, і, незалежно від рішення, іншим кандидатам, які зіштовхнулись із подібною проблемою, звертатись до суду вже не буде жодного сенсу. Вони або отримають бажаний вердикт безпосередньо від ВРЮ, або не матимуть перспектив відстояти свої права.

Квартирне питання

Засідання 15 вересня стало першим, під час якого члени ВРЮ розглянули подання ВККС про звільнення судді за порушення присяги. Відкрити цей напрям діяльності ВРЮ не пощастило судді Київського апеляційного господарського суду Лідії Рєпіній.

Як пояснив член ради Вадим Беляневич, законниця перебувала на посаді голови об’єднання співвласників багатоквартирного будинку і таким чином допустила суміщення посад. До того ж, за озвученою інформацією, суддя входила до колегії, що розглядала справу, однією зі сторін у якій було її «рідне» ОСББ, а самовідводу не взяла. Якщо ж вірити численним публікаціям ЗМІ, у судді виник конфлікт із суб’єктами господарювання, які працювали у даному будинку: підприємці скаржились на тиск та намагання змусити їх залишити приміщення.

За словами В.Беляневича, на цьому неоднозначні дії Л.Рєпіної не закінчуються. Як розповів член ВРЮ, перебуваючи на посаді судді, вона отримала паспорт громадянки Російської Федерації і ввійшла до складу державних органів, які незаконно діють на території АР Крим. Наразі прокуратурою проводиться досудове слідство за фактом державної зради суддею. «Л.Рєпіна займає посаду директора кримського філіалу Російського державного університету правосуддя, чим сприяє представникам РФ у проведенні підривної діяльності на території України», — повідомили раді у Генпрокуратурі.

Така ж діяльність на півострові додала проблем 4 місцевим законникам. У тому числі Володимиру Ковалю, який у свій час очолював Севастопольський апеляційний господарський суд. Він та його колеги подали заяви про звільнення з посад за власним бажанням. Разом з тим, не дочекавшись рішення відповідних вітчизняних органів, вони подали заяви для того, щоб стати російськими суддями.

Члени ВРЮ побачили у цьому ознаки порушення присяги та передали матеріали до ВККС для проведення дисциплінарного провадження. Однак навряд чи можна сподіватись, що законники прибудуть до Києва, аби пояснити свої дії. Якщо вони наважаться на такий вчинок, то, швидше за все, будуть затримані правоохоронцями. Адже так само, як і Л.Рєпіна, підозрюються у державній зраді.