Замовчування проблем і мети перетворень робить частішим пульс національної безпеки
Що робити, аби рейтинг влади, котра розпочала реформи, не падав, а народ усе ж таки відчув хоч якесь поліпшення?
Питання це настільки актуальне, що Президент присвятив йому спеціальне засідання РНБО. Саме кризу довіри людей до влади і погіршення якості життя громадян Віктор Янукович назвав головними загрозами національній безпеці.
20 років по тому
Головна теза будь-якого нинішнього виступу Президента — реформи. В.Янукович підкреслив, що всі програми влади повинні бути спрямовані на відновлення довіри до неї су¬спільства. «Майже за 20 років незалежності ситуація не стає кращою, — відзначив гарант. — Вона, на жаль, погіршується. Тому ми маємо говорити не просто про безпеку взагалі, а про національну безпеку розвитку».
Дійсно, можновладці в країні приходять на зміну один одному, а прірва між дуже багатими і бідними розширюється і поглиблюється. Чому? Та тому, що ніхто не хоче проводити такі необхідні, але непопулярні реформи, а політики більше думають про збільшення своїх рейтингів і капіталів. Одначе колись же цьому повинен настати кінець?
Ось вже знову в річницю «помаранчевої революції» на майдані зібралися обурені несправедливістю люди. І главі держави довелося повернути Податковий кодекс до парламенту на доопрацювання. Але хіба так складно було передбачити реакцію під¬приємців на спроби державної машини проїхатися по їхніх насущних інтересах? Чи розробники ПК розраховували, що народ прийме за чисту монету видимість усенародного обговорення проекту цього документа?
Вибори до місцевих органів влади, які щойно закінчилися, мали насторожити чиновників…
«І справа, і зліва я їй добряче врізав...»
Якщо застосувати ці слова Володимира Висоцького до України, то їй на цих виборах дійсно серйозно «врізали» як ліві, якими традиційно вважаються комуністи, так і ультраправі. Обидві політичні сили досить несподівано отримали відчутну підтримку. Це свідчить як про радикалізацію настроїв українських громадян, так і про поглиблення розколу країни.
Ще вибори показали, що протистояння Партії регіонів (В.Януковича) і ВО «Батьківщина» (Юлії Тимошенко), яке було основою політичного конфлікту останніх років, поступово йде в минуле. Поступово, тому що інтерес до нього, як і раніше, великий, а ПР здобуває перемоги на всіх фронтах з дуже великою перевагою.
Характерною особливістю моменту якраз і стало те, що радикальніші (або котрі оголосили себе такими і цим привернули виборців) партії «наростили м’язи». Ясна річ, завдяки адмінресурсу, обіцянкам і ще свіжим спогадам про владу «помаранчевих» і «біло-сердечних» Партія регіонів отримала переконливу перемогу. Проте кредит довіри до влади, яка нічого не робить для по¬ліпшення життя людей «уже сьогодні», може швидко вичерпатись. І настрій народу може радикально змінитись. Особливо якщо врахувати останні події, пов’язані з ухваленням Податкового і Трудового кодексів, й обіцянки Уряду виконати вимоги Міжнародного валютного фонду. І ось якраз у цій ситуації в «душі» електорату можуть прорости зачатки радикалізму.
До речі, результат КПУ — теж свого роду феномен. Партія, перебуваючи при владі, зуміла приховати цей факт від електорату за традиційною для лівих радикальною риторикою. У неї вкотре повірили на сході і півдні країни. Що знову-таки свідчить: настрої стали радикальнішими не тільки в Західній Україні, де, природно, не дуже-то шанують «не свою» владу.
Ще одним надзвичайно важливим чинником і минулих виборів, і акцій протесту стало використання саме радикальних гасел. Партії, які йшли з досить спокійними і звичними гаслами, а також ті, що вип’ячують лідерів, а не ідеї, показали невисокий результат.
Радикалізація гасел (можливо, на жаль) — природний шлях розвитку політичних сил, що не мають великого впливу в су¬спільстві в сучасних українських умовах. Тому що при сучасних розкладах втрачати їм нічого, а придбати можна все. Ось і виходить, що радикалізація — це природна відповідь українському харизматичному авторитаризму. Біда тільки в тому, що до цих радикальних гасел виборці, тобто народ, можуть поставитися серйозно.
У сучасних реаліях
Безумовно, Президент і його команда ці загрози добре розуміють, та все ж спробують виправити ситуацію, щоб не доводити її до критичної. То що ж робити, як говорив Михайло Горбачов, «у сучасних реаліях»?
За словами В.Януковича, фундаментом національної безпеки в Україні повинні стати успішне проведення реформ і модернізація країни, ефективність самої влади як у внутрішній, так і в зовнішній політиці, наявність довгострокової стратегії розвитку держави, широка соціальна база і збереження суспільної підтримки, а також недопущення нових політичних криз і революцій.
У зв’язку із цим головним завданням наступного року гарант назвав проведення радикальних економічних перетворень за умови збереження соціальної стабільності. На думку глави держави, перші антикризові заходи принесли позитивний результат. Водночас В.Янукович відзначив небезпеку зниження кредиту довіри до влади. Він підкреслив, що в Україні посилюється со¬ціальна напруженість, а попереду — серйозні економічні зміни.
Поговоримо по щирості?
Наочний приклад: непрості відносини з МВФ. Як заявив недавно віце-прем’єр Сергій Тігіпко, Міжнародний валютний фонд із цілого ряду питань дотримується надзвичайно жорсткої позиції, особливо — щодо пенсійної реформи та всіх комунальних проблем.
С.Тігіпко підкреслив, що нині «в Європі 7 з 10 країн піднімають пенсійний вік». «Місія, яка приїжджає, запитує: звідки у вас такий оптимізм, що французи проголосують за те, аби ви брали французькі гроші, використовували їх в Україні після того, як вони пройшли надзвичайно важкий процес стосовно підняття пенсійного віку, — відзначив віце-прем’єр і додав: — Ми продовжуємо роботу. Зараз це все попередні варіанти, побажання МВФ, з якими ми ще працюємо. Обійтися в такій складній ситуації тільки популярними кроками ми не зможемо».
Все це зрозуміло. Проте потрібно відкрито і відверто говорити з людьми про такі проблеми. Тоді, можливо, і настрої в них будуть не такими радикальними. І довіра до влади, дивишся, «підросте».
Власне, глава держави такі кроки вже робить. Реформи йдуть по всіх напрямах. Зовсім скоро ми дізнаємося, як влада збирається здійснювати адмі¬ністративну і пенсійну реформи. На підході — житлова. Можливо, цього разу в Уряді знайдеться той, хто зуміє дохідливо пояснити людям суть президентських ініціатив, щоб не спровокувати чергових майданів. Народу все ж таки варто говорити правду…
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!