Передача функцій з виконання судових рішень приватним структурам ощасливить банки, але не пересічних громадян
Після тривалих розмов і численних анонсів держава все ж вирішила віддати частину повноважень виконавчої служби у приватні руки. Органи влади сподіваються завдяки цьому зменшити видатки бюджету та корупційні ризики. Однак залишається відкритим питання: яких змін очікувати самим сторонам процесу і чи допоможуть новації ефективніше захистити свої права.
Приватний — означає чесний?
Президент вніс до парламенту ряд законопроектів («Про виконавче провадження» (№2507а), «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (2506а), «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо приватних виконавців)» (№2508а), які мають змінити правила стягнення. Головна новація — розподіл повноважень між приватними та державними виконавцями. До кого із них звертатися, вирішуватиме сам учасник судового процесу.
Ініціатори нововведень вказують на низку позитивних змін, які очікуватимуть виконавчий процес. В першу чергу це зниження корупційних ризиків, адже експерти досить часто звинувачують державних виконавців у тому, що ті за винагороду можуть як прискорити процес стягнення, так і загальмувати його.
Якщо ж особа матиме змогу звернутися на вибір до державного чи приватного виконавця — у «додаткових стимулах» не буде жодної потреби. «Корупція — це хвороба державних органів, а не приватного сектору», — переконана грузинський експерт Хатія Шелія.
На чинні проблеми в інтерв’ю «ЗіБ» звертав увагу і заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр (див. «ЗіБ» №25/2015). «Державні виконавці перевантажені. Вони отримують низьку заробітну плату та не мають належної мотивації, що негативно впливає на укомплектування органів служби та створює корупційні ризики», — наголошував він.
У кожного своя доля
Мотивація виконавців у першу чергу залежатиме від винагороди, яку вони отримуватимуть. Щоправда, її розмір не називається. Так, відповідно до проектів «за забезпечення реального, своєчасного і законного виконання виконавчого документа державний виконавець одержує винагороду». Більш детально прописана процедура отримання коштів його приватними колегами. Їхні нарахування складатимуться з «фіксованої суми — у разі виконання рішення немайнового характеру» та «відсотка від суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі, за виконавчим документом». Якщо ж суму буде стягнуто частково, то і відсоток визначатиметься саме з цих коштів.
Щоправда, проценти, на які зможуть розраховувати і приватні, і державні виконавці, залишається загадкою. Ініціатива вказує лише на те, що даний показник визначатиме Кабмін. Такий підхід викликав застереження головного науково-експертного управління ВР. На думку фахівців, таке «приховування» ключової інформації не відповідає зарубіжному досвіду. «У законах більшості країн, які мають дуалістичну модель регулювання виконавчої служби, розмір винагороди приватного виконавця встановлений законом», — зазначають представники управління.
Швидше за все в органах влади бояться «прогадати» із визначенням даної суми. Якщо вона буде незначною — не виявиться достатньо бажаючих працювати у даній сфері. Якщо зависокою — виконавці отримуватимуть надто великі, з точки зору суспільства, прибутки. Тому можна очікувати, що ставка буде плаваюча і в різні роки відрізнятиметься.
Разом з тим про приблизний дохід виконавців можна здогадуватись, виходячи з того, як це питання в Уряді вирішують зараз. 11 березня Кабмін затвердив порядок виплати та розміри винагород державним виконавцям. Відповідно до нього держвиконавець одержує винагороду в розмірі 5% від стягнутої ним суми або вартості майна. Щоправда, не більше 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4250 грн.)
Водночас в якості експерименту 25 березня Уряд затвердив Тимчасовий порядок виплати та розміри винагород державним виконавцям на час реалізації пілотного проекту щодо оптимізації контролю за примусовим виконанням рішень судів. Цей документ передбачає зовсім інші цифри, але діє лише у м.Києві та на території Сумської області. Відповідно до нього, якщо буде стягнена сума до 34000 грн.,
виконавцю дадуть ті самі 5%, як і його колегам з інших регіонів. Якщо ж більше 2,5%, але з суттєво вищою «стелею» обмежень — до 20 мінімальних зарплат (24360 грн.) в тому разі, якщо стягнута сума сягає 1 млн грн. Якщо ж стягнуто більше 3 млн грн. — бонус дорівнюватиме 25 мінімалок (30450 грн.). Максимальна ж межа виплат сягає 50 мінімальних зарплат (60900 грн.), але цю суму вдасться отримати лише при стягненні більш ніж 100 млн грн.
Виходячи зі слів міністра юстиції Павла Петренка, в Кабміні мають бути задоволені експериментом: впродовж 6 місяців у цих регіонах виконали річний план виконавчого збору. Тому, не виключено, що саме такі «розцінки» і використовуватимуться в разі ухвалення закону.
Державу не чіпати!
У тому, що запровадження інституту приватних виконавців зменшить черги та навантаження на їхніх «державних» колег, сумнівів майже ні в кого не виникає. Однак дискусійним залишається питання, наскільки ефективно нові структури зможуть виконувати свої повноваження. Адже додаткових інструментів вони не отримають.
До них буде прикута особлива увага суспільства — не менше ніж до колекторів, яких дуже часто звинувачували у надмірному тиску, а інколи навіть у кримінальних діяннях. Зважаючи ж, що приватні виконавці працюватимуть зокрема і зі стягненнями на житло — конфліктів із громадянами їм не уникнути.
Повноваження щодо включення рішень у житлових спорах до компетенції «приватників» викликали підозри у тому, що саме банки пролобіювали такі новації. Деякі оглядачі висунули навіть припущення, що фінустанови створюватимуть власні виконавчі служби — так само, як раніше відкривали «кишенькові» колекторські структури. Водночас, заспокоюють експерти, навіть якщо все саме так і відбудеться, виконавці все одно діятимуть відповідно до рішення судів, а не проявлятимуть власну ініціативу.
Єдина, з ким приватні виконавці не зможуть мати справу, — це сама держава. Її борги і надалі стягуватимуть підпорядковані їй же виконавці. Наскільки ефективно — риторичне питання. Держава була і залишається головним боржником, а до розрахунків із власними громадянами її не надто ефективно підштовхують навіть рішення Європейського суду з прав людини. До того ж відповідно до рішення Верховного Суду від 19.05.2015 №667/4594/14-а «невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин». Як наслідок накладення штрафу на управління жодним чином не захищає особу. Іншими словами виконавча служба фактично втратила один із найефективніших способів впливу на чиновників.
Більше того, таку позицію можна трактувати як порушення принципу рівності перед судом. Як наслідок приватні організації так само матимуть повне право вимагати не накладати на них штрафи за невиконання судових рішень, якщо вони не мають достатньо грошей «з поважних причин». За таких умов не принципово, якою буде виконавча служба. Якщо держава не бажатиме виконувати свої зобов’язання, то так само діятиме і суспільство.
Коментар «ЗiБ»
ВОЛЬГА ШЕЙКО, юрист ЮФ «Астерс»:
— Ні для кого не є таємницею, що потрапити до державного виконавця та поставити запитання щодо роботи в рамках виконавчого провадження — це велика проблема. У той же час навантаження на державних виконавців неймовірне. Ці обставини не дають державним виконавцям можливості займатися кожною конкретною справою на всі 100%.
Безумовно, інститут приватної виконавчої діяльності допоможе розвантажити державних виконавців. На цьому ринку з’явиться конкуренція і у кредиторів буде вибір щодо того, куди подавати документи на примусове стягнення. До того ж конкурентна основа (а приватним виконавцям передадуть практично всі категорії проваджень) сприятиме зацікавленості приватних виконавців у швидкому та якісному виконанні роботи. А відгуки клієнтів та хороша репутація — це один із найважливіших аспектів для отримання прибутку в подальшому.
МИХАЙЛО БЄЛОСТОЦЬКИЙ,старший юрист DLA Piper Ukraine:
— Система виконання судових рішень сьогодні є малоефективною. Пов’язано це, в першу чергу, з тим, що не існує альтернативи державним виконавцям. Сама ж система не лише перевантажена та погано забезпечена, та ще й в останні роки знаходиться в постійному стані «реформування».
Світовий досвід доводить, що примусове виконання судових рішень (принаймні більшості з них) не є невід’ємною від держави функцією. В ідеалі, приватні виконавці, так само як і приватні нотаріуси свого часу, створять конкуренцію в галузі виконання судових рішень. А де є конкуренція, там — ефективність, якість, зручність для стягувача.
Чи вдасться створити ефективну систему, позбавлену бюрократії та корупції з прийняттям законів, що зараз знаходяться на розгляді в парламенті, подивимося. Очевидно, що запропоновані проекти ще досить «сирі». Проте впевнений, що створення системи приватних виконавців є кроком в правильному напрямку.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!