Обережно: зміни!

Спроби провести децентралізацію влади поки що призводять лише до «децентралізації» парламенту

В останній день серпня народні обранці спромоглися проголосувати за зміни до Конституції України в частині децентралізації влади. Втім, події довкола парламенту та позиція окремих фракцій коаліції ставлять під сумнів остаточне схвалення цього проекту найближчим часом. Водночас обіцяна реформа правосуддя та скасування недоторканності відкладені принаймні до наступного року.

Попереднє схвалення проекту №2217а відбулося на тлі акцій протесту як у сесійній залі, так і під стінами ВР. Щоправда, завдяки підтримці представників «Опозиційного блоку» документ зібрав необхідні голоси: 265 нардепів проголосували «за», 87 — «проти».

Каменем спотикання, принаймні за висловами противників проекту, став так званий особливий статус окремих районів на сході країни. Хоча, за спос­тереженнями експертів, це могло слугувати лише ширмою для приховування невдоволення менш чисельними фракціями коаліції посиленням президентської вертикалі, що передбачена проектом. Тож розгляд питання супроводжувався криками «Ганьба!», завиванням сирен, а завершився сутичками із правоохоронцями та вибухами перед входом до будівлі ВР, від чого постраждали понад 100 осіб, а троє згодом померли в лікарні від отриманих поранень.

Ця трагедія відсунула на другий план будь-які правові оцінки пропонованих конституційних змін та їх наслідків. Хоча деякі з них перебувають на поверхні й можуть вплинути на подальший політичний процес в країні значно сильніше, ніж вихід із коаліції «радикалів» чи створення спільного блоку пропрем’єрських та пропрезидентських політсил.

Насамперед ідеться про право глави держави припиняти місцеве самоврядування будь-якої громади, якщо в нього виникнуть сумніви щодо конституційності бодай одного її рішення (докладніше див. №32 «ЗіБ» — Прим. ред.). Щоправда,  за згодою Конституційного Суду. Та й сама поява префектів викликала невдоволення у нардепів, причому не тільки в опозиційних, а й у членів коаліції. А представники «Відродження» взагалі назвали повноваження префектів «царськими». Та й, власне, самої децентралізації нардепи в проекті не побачили.

За таких умов, на думку експертів, назбирати найближчим часом 300 голосів за децентралізацію під Президента буде надзвичайно складним завданням. Особливо, зважаючи на розслідування, яке проводить Генеральна прокуратура «щодо спроби можливого тиску та підкупу народних депутатів» напередодні голосування стосовно конституційних змін. Прикметно, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зазначено, що розслідування проводиться «за фактом пропозиції невстановленими особами надання неправомірної вигоди». Тобто можна уявити, що «невідомі особи», на кшталт героїв «Золотого тельця», переслідували нардепів із «Самопомочі» на вулиці з пропозиціями «Візьми мільйон!». Бо малоймовірно, що до офісу нардепа, де б він не розташовувався, можна потрапити, не називаючи прізвища.

Ще одним із наслідків «вибухового» голосування стали висловлювання представників провладних фракцій про доцільність дострокових виборів до ВР. До речі, в експертному середовищі також уважають, що у разі запровадження децентралізації мають відбутися дострокові і парламентські, і президентські вибори. Адже для того, щоб послуговуватися новими повноваженнями чи позбутися наявних, необхідно заново отримати мандат довіри від українців. Тож замість децентралізації влади наразі маємо тенденції до «децентралізації» самого парламенту.

До речі, дострокові вибори до ВР набули б особливої актуальності, якби нардепи зголосилися позбутися власної недоторканності. Втім, проект (№1776), який отримав зелене світло від КС значно раніше за децентралізацію, виносити на попереднє схвалення не поспішають (відповідний проект постанови ВР дотепер не зареєстрований).

Так само вже стало очевидним, що й судова реформа відкладається до наступного року. Адже профільна робоча група КК не спромоглася завчасно оформити пропоновані зміни до Конституції у вигляді остаточного документа. Тепер у неї з’явився додатковий час, адже особливого сенсу квапитися немає. Головне — направити проект до парламенту з таким розрахунком, аби до кінця поточної сесії встигнути отримати висновок КС і попередньо схвалити напрацювання. Звісно, якщо мати на меті хоча б наступної весни перейти до другого етапу судової реформи, передбаченого Стратегією сталого розвитку «Україна-2020».

Однак, аби одночасно рухатися в усіх реформених напрямах, необхідно мати міцний тил у вигляді політичної згуртованості однодумців. Але, схоже, навіть у членів теперішньої коаліції наразі думки перебувають на різних полюсах добра і зла. Аби звести їх до спільного знаменника, необхідно відшукати або нові загрози, або нових однодумців.

Утім, жодні зміни до Конституції цьому процесові не зарадять.