Криза солідарності

Країни ЄС посварилися через квоти на прийняття мігрантів

Питання про обов’язкові квоти на прийняття мігрантів стало яблуком розбрату у відносинах країн ЄС. Якщо в одних держав ця ініціатива Брюсселя просто не викликала ентузіазму, то інші виступили різко проти. Цю кризу у відносинах країн-учасниць називають найбільшою за всю багаторічну історію Євросоюзу. Ідея Єврокомісії щодо переселення протягом двох років 40 тис. біженців, котрі дісталися Греції та Італії, в інші країни ЄС викликала серйозні розбіжності всередині співтовариства.

Посварилися 

Найактивніше на розподіленні біженців по інших країнах ЄС наполягає Італія. Втомившись самотужки боротися з напливом мігрантів, Рим останнім часом перейшов до погроз. «Якщо Європа заплющує очі, вважаючи те, що відбувається, проблемою однієї Італії, Рим буде самостійно її розв’язувати. Але тільки в цьому випадку поразки зазнає сама ідея єдиної Європи», — заявив прем’єр-міністр Матео Ренці.

При цьому голова італійського уряду попередив: якщо не вдасться прийняти план Єврокомісії, його країні доведеться «діяти згідно з планом Б, який зашкодить Європі». Деталі він розкривати не став. Проте, як пишуть місцеві ЗМІ, Рим може заборонити іноземним суднам висаджувати мігрантів на своїй території, а тим, кому вдалося дістатися італійських берегів, почне видавати шенгенські візи, щоб вони могли виїхати в будь-яку іншу країну ЄС. Адже в основному біженці, котрі прибувають до Греції та Італії, хочуть відправитися в заможніші держави Євросоюзу, що мають хороше соціальне забезпечення. Передусім це скандинавські країни.

Піти на такі заходи італійську владу змусили недавні дії її сусідів. Так, Франція закрила кордон для мігрантів, Австрія та Швейцарія відмовляють біженцям у в’їзді. Поліцейські цих держав перевіряють потяги, що вирушають з італійських міст, і в разі виявлення мігрантів повертають їх назад. Франція за останній час «повернула» Італії 6 тис. мігрантів. Рим у боргу не залишився і звинуватив Париж в «ігноруванні правил вільного пересування всередині ЄС».

Єврокомісія вирішила піти назустріч Італії та Греції, запропонувавши розподілити 40 тис. мігрантів по країнах — учасницях ЄС за принципом квот (у цьому не беруть участь Велика Британія та Данія, а Ірландія, що також має право вибірково брати участь в ініціативах Євросоюзу, згодом сама запропонувала розмістити в себе 300 біженців). На влаштування кожного прибулого в ЄС Брюссель збирається виділити з бюджету по €6000.

Розмір квоти залежить від чотирьох критеріїв: чисельності населення, ВВП країни, рівня безробіття й кількості біженців, прийнятих країною з 2010 до 2014 року. При цьому перші два чинники відіграють головну роль. Так, Німеччина і Франція повинні прийняти на двох близько 40% біженців (22 і 17% відповідно), ще 11% мають вирушити до Іспанії. Париж і Мадрид обурилися тим, як обчислювалися квоти. На думку представників країн, в Єврокомісії не врахували інвестиції цих держав у боротьбу з нелегальною міграцією й попередні спроби прийняти в себе біженців.

«До того ж в Іспанії рівень безробіття становить 23%. Просити про розміщення мігрантів державу, в якій і так великі проблеми з робочими місцями, здається, не найкраща ідея», — відзначив міністр закордонних справ країни Хосе-Мануель Гарсія-Маргальо. У Мадриді також заявили, що «солідарність, до якої закликає Єврокомісія, повинна грунтуватися на принципі пропорційності, справедливості та реалізму».

Східна Європа торгується

Ще різкіше на пропозицію Єврокомісії відреагувала Угорщина, до якої з початку року приїхали понад 50 тис. біженців з Косова, Близького Сходу й Північної Африки. Очільник кабінету прем’єр-міністра Угорщини Янош Лазар заявив, що його країна «за жодних обставин не прийматиме таку кількість біженців тільки на підставі рішення ЄС». Незабаром після цього в різних містах держави з’явилися плакати: «Якщо ви приїхали до Угорщини, то не зможете відняти роботу в її громадян». Потім влада країни заявила, що посилить контроль на кордоні з південними сусідами — Румунією та Хорватією, а від Сербії відгородиться чотириметровою стіною.

Сперечатися з Брюсселем з питання квот стали також Литва, Латвія та Естонія. Президент Литви Даля Грибаускайте назвала пропозицію Єврокомісії, згідно з якою балтійська країна повинна прийняти у себе 710 чоловік, «несправедливим і недоцільним» способом розв’язання проблеми. «Всю Африку до Європи не переселиш», — резюмувала вона. За словами Д.Грибаускайте, Вільнюс у змозі розмістити до 250 чоловік, а прем’єр-міністр країни вважає, що лише 30—40 мігрантів.

Слідом за Литвою про неспроможність прийняти в себе необхідну кількість біженців заговорила й Латвія, яка повинна розмістити 737 чоловік із Сирії та Еритреї. При цьому, як відзначає Deutsche Welle, за офіційними даними, з 1998 року притулку в країні просили 1,5 тис. чоловік, а статус біженця отримали лише 65.

«Допомога по безробіттю в Естонії становить близько €125, а це дає можливість лише скромно харчуватися. В окремих регіонах фактичний рівень безробіття дуже високий, а понад 100 тис. громадян працевлаштовано за кордоном. Сумніваюся, що біженцям сподобаються малооплачувані робочі місця з важкими умовами праці», — цитує Deutsche Welle естонського політолога Леоніда Карабешкіна. Про те, що, незважаючи на квоти, частина біженців через проблеми з адаптацією та низьку зарплату вважатиме за краще виїхати в багатші європейські держави і ніхто не зможе їм у цьому завадити, говорять всі країни ЄС.

На пороховій бочці

Ще один чинник: біженців у Європейському Союзі часто сприймають як потенційних терористів. Як розповіла «ленте.ру» завідувачка відділу Центру європейської інтеграції Інституту світової економіки та міжнародних відносин РАН Надія Арбатова: «Лідери цих країн побоюються, що разом з біженцями до Європи прибуватимуть і радикальні ісламісти. Це ставить під загрозу безпеку громадян ЄС».

А у Фінляндії Оллі Садемієс, член націоналістичної партії «Справжні фінни», що виступає за скорочення імміграції в країну, на своїй сторінці в соцмережі запропонував стерилізувати африканських мігрантів, пославшись на те, що в них «надто багато дітей». О.Садемієс поскаржився, що мігранти їдуть до країн ЄС через високий рівень життя, проте «не працюють, сидять на допомозі й плодяться». Кількість дітей мігрантів він хоче обмежити трьома на сім’ю. У 2012 році його колега по партії Хелена Еронен запропонувала одягати на іноземців нарукавні пов’язки й імплантувати їм мікрочіпи. Ця ініціатива, правда, не отримала підтримку в країні.

Пропозиція Єврокомісії щодо введення квот на розподіл мігрантів між країнами — членами ЄС буде розглянута на саміті, який відкрився 25 червня. При цьому, як стверджує The Wall Street Journal з посиланням на європейських чиновників, розв’язання цієї проблеми, швидше за все, відкладуть до вересня. Для того щоб ініціатива була прийнята, Брюсселю необхідно заручитися підтримкою більшості членів ЄС (15 європейських держав з населенням, що становить більш як 65% всієї кількості громадян ЄС). 10 країн уже виступають проти. Це Франція, Велика Британія, Іспанія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща та Словаччина.

Проте надмірно драматизувати ситуацію не варто, впевнені експерти. Адже в ЄС існує дуже гнучка система винагород і заохочень. Наприклад, мова може йти про преференції в питаннях торгівлі. А різна позиція в поглядах на розподіл мігрантів і біженців не може привести до розколу ЄС.

Довідка:

Особливий статус в ЄС

При приєднанні до ЄС у 1973 році Ірландія та Велика Британія застерегли про своє право на участь у тих законодавчих ініціативах і програмах, які вони вважатимуть доцільними. Держави не входять до єврозони, і на їхній території не застосовується більшість положень Шенгенського законодавства.

Данія має особливий статус, закріплений у Шенгенському протоколі до Амстердамського договору 1997 року. Так, Копенгаген узагалі не бере участі в міграційній політиці ЄС.