Нардепи пропонують створити посередника, який за власним бажанням і ціною збуватиме об’єкти авторського права
У Верховній Раді зареєстровано законопроект, спрямований, здавалося б, на підвищення доходів вітчизняних музикантів та інших творців інтелектуального продукту. Однак при більш детальному вивченні складається враження, що ініціатива призведе до створення монополіста на ринку інтелектуальної власності, який на власний розсуд визначатиме, кому і за скільки продавати творчі напрацювання інших осіб.
Одна на всіх
«Інвестиції в українську музику можливі, здатні приносити прибуток українським митцям і музичній індустрії та додаткові надходження до державної скарбниці й можуть сприяти зміцненню національної свідомості та самоідентифікації українців», — такими словами народний депутат від Радикальної партії і співачка Злата Огнєвіч представила поданий нею та колегами законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» (щодо діяльності організацій колективного управління)» (№2943).
Нині в Україні діє низка організацій колективного управління, які ставлять собі за мету збирати гроші з радіостанцій, кафе, ресторанів та будь-яких комерційних закладів за використання музичних творів. Після цього вони розподіляють кошти між власниками авторських і суміжних прав.
Водночас вітчизняні музиканти досить часто скаржаться на роботу таких структур: чи то зібрати вдається надто мало, чи то розподіл викликає сумніви. В музичних колах навіть гуляє напіванекдотична історія про те, що на піку своєї популярності співачка Селін Діон отримала $5 річних роялті з України.
На думку З.Огнєвіч, одним з недоліків вітчизняної системи збору роялті є відсутність єдиної організації колективного управління, на яку варто покласти всі обов’язки.
Саме створення такого єдиного центру й передбачено ініціативою. Відповідно до неї має з’явитись уповноважена організація колективного управління, яка матиме «право надавати дозволи на використання будь-яких об’єктів авторського права, крім вилучених з її управління, і збирати винагороду за використання будь-яких об’єктів авторського права і суміжних прав, крім вилучених з її управління».
Не музикою єдиною
Хоча в пояснювальній записці неодноразово повторюється необхідність підтримати саме музикантів, з тексту проекту випливає, що сфера інтересів уповноваженої організації аудіотворами не обмежуватиметься. В ініціативі прямо говориться про «будь-які об’єкти авторського права».
Тобто для того, щоб купити права на показ фільму, телеканалу не треба буде звертатись безпосередньо до правовласника чи його безпосереднього представника. Замість цього всі питання він зможе вирішити «на місці» — з організацією колективного управління.
Здавалося б, ініціатива передбачає можливість вилучити з її управління об’єкт авторського права і за бажання просувати його самостійно. Водночас, як пояснюють експерти, таке передання жодним нормативно-правовим актом не прописане. Не містить роз’яснень щодо такого механізму й сам проект. Таким чином, уповноважена організація зможе довго й успішно повертати листи за зворотною адресою.
Водночас, якщо великі медіа-компанії принаймні знатимуть, що їхньою власністю на території України розпоряджається певна структура, то невеликі студії ризикують дізнатися про це лише постфактум.
Хтось може сказати: не така вже й велика проблема, адже проект передбачає, що 50% зібраних коштів отримають власники авторського права, а іншу половину — власники суміжних прав. Тобто доходи від них нікуди не дінуться, і навіть не доведеться витрачатись на просування своєї продукції в Україні. Все зробить колективний уповноважений.
Однак виникає питання вартості інтелектуального продукту. Наразі воно регулюється постановою Кабміну «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» від 14.09.2011 №957.
Відповідно до неї роялті, наприклад, за публічне сповіщення або ретрансляцію фільмів через ефірне чи супутникове телебачення становить 2% «доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі якої відбувається публічне сповіщення зазначених передач або творів». Інакше кажучи, правовласник може розраховувати на 2% рекламних доходів від показу стрічки. Якщо ж мова буде йти про кабельний телеканал, то роялті зросте до 5%.
Проте чи задовольнять такі відсотки правовласників? Напевно, для деяких виробників продукції вони будуть достатніми, але іншим здадуться мізерними, які не покривають навіть незначної частки виробництва продукту. Зрештою, якщо ніхто не хоче отримувати мінімальну зарплату, то чому когось має задовольнити мінімальне роялті? Проте правовласникам доведеться змиритись: права на продаж їхньої продукції вже перейшли іншим.
Ще одне питання: кому уповноважена організація продаватиме права на використання того чи іншого твору? Адже на один фільм можуть претендувати кілька телеканалів. За таких умов студія мала б можливість провести конкурс і надати право показу тому, хто більше заплатить. А як у такому випадку діятиме уповноважена організація? Фактично їй нічого не заважатиме віддати продукт в руки одного з претендентів за тією ж мінімальною ставкою. Що стане причиною цього: проста випадковість, дружні стосунки з менеджментом телеканалу чи неофіційна фінансова винагорода, — залишиться таємницею. Більше того, нові правила жодним чином не заважатимуть уповноваженій організації передати всі найбільш бажані фільми тій чи іншій медіа-групі, залишивши інших без якісного контенту.
Прописує проект і те, хто отримає можливість стати уповноваженою організацією колективного управління. Відповідний порядок визначатиме Кабмін, але критерії обрання переможця передбачає ініціатива. Перший з них установлює, що така організація має за рік до конкурсу виплатити найбільшу суму винагороди суб’єктам авторського права або суміжних прав. Отже, «вищий» статус майже гарантовано отримає найбільша з нинішніх організацій колективного управління. Інші вимоги, як, наприклад, мати власний сайт і необхідне кадрове забезпечення, очевидно, будуть виконані автоматично.
Якщо нардепи наважаться підтримати проект, то власники авторських прав потраплять у дуже непросту ситуацію, коли їхньою власністю фактично розпоряджатимуться інші особи. Хіба що Кабмін унесе зміни до своєї постанови й перегляне розрахунок мінімального роялті та заодно розробить процедуру вилучення об’єктів авторського права з управління уповноваженої організації. Або ж над змінами попрацюють нардепи.
пряма мова
Сергій БРИГИНЕЦЬ, адвокат, партнер ЮЦ «Тет-інтелект»:
— Відповідно до проекту уповноважена організація зможе надавати дозвіл на використання будь-якого об’єкта авторського права, якщо він не вилучений з її управління: комп’ютерні програми, фільми, пісні... Щоправда, така процедура не прописана, а це ще вчора було проблемою. Досить суперечливим є введення інституту уповноваженої організації у сфері саме авторського права.
Що стосується мінімальних ставок авторської винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права, то їх може встановлювати Кабмін. Наразі розмір мінімальних ставок визначено постановою Кабміну «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» від 18.01.2003 №72.
Матеріали за темою
Коли цитування стає плагіатом, пояснив ВС
08.03.2024
Сир в Італії стали чіпірувати через підробки
01.09.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!