Під етичну гребінку

«Тільки повноцінна відповідальність адвокатів — гарантія якості захисту»

Всеросійський з’їзд адвокатів прийняв рішення про створення спеціальної комісії Федеральної палати адвокатів з питань етики та стандартів. Комісія розробить єдині для адвокатів РФ стандарти професії. Відповідні поправки внесені до кодексу професійної етики адвоката. Про те, наскільки ця новація допоможе підвищити якість захисту громадян, зробити її реально повноцінною, а не половинчастою, яке покарання може понести недобросовісний адвокат, а також про способи боротьби з кишеньковими захисниками, в інтерв’ю «Российской газете» розповів президент ФПА Юрій ПИЛИПЕНКО.

«Колеги-адвокати завжди зможуть визначити, наскільки професійно здійснювався захист» 

— Юрію Сергійовичу, чи реально прийняти такі норми, щоб навіть звичайний клієнт міг бачити, сумлінно ставиться адвокат до його справи чи захищає абияк?

— У багатьох країнах є стандарти, якими повинні керуватися адвокати при наданні правової допомоги й в інших ситуаціях, пов’язаних з професійною діяльністю. Вони працюють. Колеги завжди зможуть визначити, наскільки професійно здійснювався захист у тій чи іншій справі. Людина ж може бути впевнена, що за наявності стандартів дисциплінарний розгляд буде неупередженим і прозорим.

— І де ці стандарти будуть записані?

— Була ідея прописати стандарти в кодексі професійної етики адвоката. Не виключаю, що ми до цього ще повернемося. Але спочатку треба розробити самі стандарти. Вони можуть бути різні: або рамкові, або цілком конкретні.

Наприклад, можуть бути стандарти ведення адвокатської справи, адвокатського досьє. Тут є поле для детальної регламентації, вимоги можуть бути жорсткими. А є сфери, де стандарти можуть мати тільки загальний характер. Наприклад, кримінальний захист. Тут ми повинні обійтися тільки рекомендаціями принципового характеру.

— Чи каратимуть адвоката за порушення стандартів?

— У кодексі відсутні конкретні склади правопорушень. Кожного разу кваліфікаційна комісія й рада палати вирішують, чи є порушення в діях адвоката. Не виключаю, що в майбутньому порушення стандартів зможе розцінюватися як підстава для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

— Наприклад, якщо адвокат допустив якусь недбалість у веденні досьє у справі клієнта?

— Передбачити заздалегідь не можу. Але якщо порушення стандарту призведе до порушення прав довірителя, впевнений, воно зможе розглядатися як підстава для дисциплінарного реагування. В цілому ж, як мені здається, саме робота над єдиним розумінням етики і розроблення стандартів послужать зміцненню єдності адвокатури.

«Проблема кишенькових адвокатів не має характеру епідемії»

— На недавньому з’їзді адвокатів представники мін’юсту досить критично висловилися щодо адвокатів за призначенням. Чи допоможуть стандарти позбутися так званих кишенькових адвокатів?

— Такі стандарти ми вже розробляємо. Але повинен сказати, що, по-перше, проблема кишенькових адвокатів не має характеру епідемії: більшість наших колег, які беруть участь у судочинстві за призначенням, сумлінно виконують свій професійний обов’язок. По-друге, це не системна проблема адвокатури, а ситуація, викликана зовнішніми причинами.

Тут можна пригадати, наприклад, низьку оплату: я вже говорив, що 550 руб. за один судодень — насмішка над роботою кваліфікованого адвоката (близько 220 грн., трохи менше, ніж в Україні — 30,45 грн./год. або 243 грн. за 8 годин роботи. — Прим. ред.). Але це окрема тема.

Є й інший бік проблеми: змова, коли адвокат погоджується зі слідчим, можлива тільки за згодою обох сторін. У деяких регіонах слідчі та судді навіть створюють чорні списки адвокатів, котрі завжди займають принципову позицію. І цих адвокатів ніхто не кличе працювати за призначенням.

Коли адвокатське співтовариство почало боротися з кишеньковою практикою, запроваджувати комп’ютерну систему розподілу справ, у деяких регіонах доходило до скандалів. Наприклад, у Ставрополі, коли адвокатура ввела електронну систему, прокурор навіть висловив протест.

Нині у ФПА створена робоча група, яка вивчає досвід палат, що запровадили таку систему (а їх приблизно половина від загальної кількості), і готує рекомендації та єдині програми, аби можна було поширити їх на всю адвокатуру. Отже, ми боремося із цим явищем і доб’ємося того, щоб з проблемою було покінчено.

— Проте бувають ситуації, коли адвокат (неважливо — за призначенням чи ні) зробив щось кричуще, на погляд звичайних людей. А його не позбавляють статусу. Чи не доведеться новій комісії боротися ще й зі старою звичкою захищати честь мундира? Чи такої звички немає?

— Зважаючи на те, хто як розуміє честь мундира. Навряд чи наше співтовариство зацікавлене в тому, щоб тримати у своїх лавах колег, котрі кидають тінь на адвокатуру в цілому.

Але тут є й інша проблема. Крім того, що відсутні єдині підходи до дисциплінарної відповідальності, вона, по суті, сьогодні є напіввідповідальністю. Адже позбавлений адвокатського статусу юрист може продовжувати практику навіть на вигідніших умовах.

Він більше не зв’язаний етичними правилами й професійними вимогами, не підлягає дисциплінарній відповідальності та підпадає під пільгове оподаткування. Тому часто ради регіональних адвокатських палат не бачать сенсу в позбавленні статусу й обмежуються попередженням чи зауваженням.

— І як же стандарти, про які ми говоримо, зможуть виправити цю ситуацію, коли захист у кращому разі стає в суді напівзахистом?

— Вважаю, що створення стандартів, вироблення єдиних і жорстких принципів відповідальності адвокатів повинні стати кроками до об’єднання юристів-практиків на базі адвокатури. Якщо ми об’єднаємося на основі адвокатського статусу, то всі учасники ринку юридичних послуг перебуватимуть у рівних правових умовах і підкорятимуться єдиним стандартам. Тоді й відповідальність стане повноцінною, а громадяни зможуть бути впевнені в якості правової допомоги.

«За один і той самий вчинок в одному регіоні покарають, а в іншому — жодного слова не скажуть»

— Що спонукало створити комісію з питань етики та стандартів саме зараз? Раніше необхідності не було? Чи щось змінилося?

— Відомо, що в адвокатів є кодекс професійної етики, і це одне із серйозних завоювань сучасної адвокатури. Він був прийнятий I всеросійським з’їздом адвокатів у січні 2003 р., до того не було подібного документа з офіційно закріпленими етичними правилами.

У кодексі міститься також розділ, присвячений притягненню адвокатів до дисциплінарної відповідальності. За останні 12 років напрацьована достатньо велика дисциплінарна практика. Проте в деяких аспектах розуміння кодексу, а значить, і підходи до застосування його принципів і норм різняться. За один і той самий вчинок в одному регіоні покарають, а в іншому — жодного слова не скажуть, не побачивши гріха.

— Чому так?

— Скарги на адвокатів розглядаються в регіональних адвокатських палатах. Ухвалені там рішення є остаточними.

Федеральна палата, як би вона не ставилася до того чи іншого регіонального рішення, не може скасувати його. А розробляти єдині підходи до застосування кодексу досі не було кому. У результаті починає формуватися, умовно кажучи, московська, рязанська, казанська і так далі, по всій карті країни, практика притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Але оскільки зміцнення єдності — наша насущна потреба, то виникла необхідність у виробленні загальних підходів. Створена комісія якраз і потрібна для того, щоб підготувати рекомендації щодо застосування кодексу професійної етики, сформувати його єдине розуміння в нашій корпорації.

— Минулого року мін’юст підготував проект, що посилює роль адвокатського запиту. Передбачається, зокрема, введення адміністративної відповідальності за ненадання інформації за адвокатським запитом. А недавно до Держдуми був унесений законопроект, що також пропонує карати чиновників за ігнорування адвокатських запитів. Як ви ставитеся до такої ініціативи?

— Положення цього документа і законопроекту про адвокатський запит, підготовленого мін’юстом, багато в чому схожі, але між ними є й низка відмінностей. Нині мін’юст за участю представників ФПА та інших членів міжвідомчої робочої групи допрацьовує свій проект.

Ми плануємо продовжити цю роботу і вітаємо всі ініціативи, спрямовані на зміцнення інституту адвокатури й посилення змагальності процесу.

— До речі, проект мін’юсту передбачає серед іншого і створення комісії з питань етики та стандартів у ФПА. Коли було громадське обговорення проекту, пункт, що стосується комісії, викликав неоднозначну реакцію в адвокатському середовищі. Лунали думки, що це може поставити під загрозу незалежність адвокатів. Але комісія створена навіть до ухвалення закону. Чи не чекаєте протестів від колег?

— Підтверджую, що були різні точки зору на законопроект. Але не це принципово. Важливо те, що колегіальним виконавчим органом ФПА є її рада, яка складається з 30 шанованих представників нашої корпорації, справжніх професіоналів.