Не на догоду владі

«Кваліфікаційники» радять наводити докази своєї невинуватості в суді, а не під час засідання комісії

Українські судді, проти яких Генеральна прокуратура порушила кримінальні провадження, не бачать необхідності у відстороненні їх від посад. Вони наполягають на непричетності до злочинів, у яких їх підозрюють, та просять прокуратуру спочатку довести вину, а потім застосовувати такий запобіжний захід, як відсторонення від посади. Втім, у Вищої кваліфікаційної комісії суддів існує свій погляд.

За попередньою змовою

Генпрокуратура продовжує виявляти й розслідувати випадки негідної поведінки володарів мантій. А задля того, щоб на хід розслідування чи на показання свідків підозрювані не мали жодного впливу, — вкотре звертається до ВККС з проханням тимчасового відсторонення суддів від посади.

Зокрема, за твердженням прокуратури, чинити опір слідству може суддя Господарського суду м.Києва Алла Пригунова, якій інкримінують скоєння злочинів, передбачених ч.3ст. 369, ч.2. ст.190 та ч.1 ст.364 Кримінального кодексу. Як повідомила доповідач у справі, член комісії Анастасія Зарицька, столичну володарку мантії обвинувачують у шахрайстві та замаху на отримання неправомірної вигоди шляхом зловживання службовим становищем.

У клопотанні прокуратури вказано, що ситуація погіршується тим, що А.Пригунова вчинила кримінальний проступок за попередньою змовою з адвокатом, котрий представляв інтереси позивача у справі, яку розглядала суддя. А.Зарицька повідомила, що А.Пригунова мала розглянути 2 позови про стягнення заборгованості на користь певної юридичної особи, директор якої звернувся по правову допомогу до адвоката. Захисник у свою чергу зателефонував А.Пригуновій і запропонував винагороду у розмірі $5000 за вирішення спору. Втім, під час обшуку в кабінеті «господарниці» знайшли лише частину хабара — $500.

«Ми наполягаємо на відстороненні підозрюваної від посади»», — поінформував ВККС представник ГПУ Олександр Білоус. Він також зауважив, що, перебуваючи на посаді, суддя матиме вплив на свідків (свого помічника та секретаря судового засідання), а також на колег, адже має дружні стосунки з усім колективом.

Проте сама А.Пригунова з такими припущеннями була категорично не згодна. «Помічник і секретар виконують допоміжні функції й не можуть впливати на хід розслідування. До того ж матеріалів провадження, які я мала розглядати, в мене вже немає», — пояснила вона. Та й підробити чи знищити щось із доказів неможливо, оскільки весь документообіг ведеться в електронному вигляді. Служителька Феміди також зауважила, що з огляду на побоювання прокуратури щодо знищення доказів варто було б указати, які саме документи мають істотне значення для справи, та вилучити їх заздалегідь.

Вона також повідомила, що має в провадженні близько 200 справ, розгляд яких у разі її тимчасового відсторонення ляже тягарем на плечі колег. «А що стосується суті обвинувачень, то ГПУ не надали доказів моєї зустрічі з адвокатом. У справі не міститься свідчень ані про місце, ані про час імовірної зустрічі», — зауважила суддя.

Проте голова ВККС Сергій Козьяков нагадав, що дослідженням фактів та доказів вони не займаються, бо не наділені такими повноваженнями. Саме тому «кваліфікаційники» вирішили задовольнити клопотання прокуратури.

У суворих умовах

Проте не тільки корисливі мотиви стають приводом для порушення кримінальних проваджень. Єдиний реєстр досудових розслідувань продовжує поповнюватися провадженнями, відкритими за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 371 та ч.2 ст.375 КК, а саме — винесення завідомо неправосудного рішення. Така кваліфікація щодо судді Ковпаківського районного суду м.Сум Галини Корольової стала приводом для звернення ГПУ до ВККС.

Член комісії Тетяна Весельська повідомила: Г.Корольову підозрюють у постановленні завідомо неправосудної ухвали щодо тримання під вартою та домашнього арешту учасників протестів, які відбулися 26—27 січня минулого року біля будівлі Сумської обласної ради.

Суддя із формулюванням підозри не погодилася, наголосивши, що клопотання пред’явлено формально, а підстави, котрі його обгрунтовують, написані як під копірку. Г.Корольова поставила під сумнів доцільність відсторонення її від посади. «Я не здатна вилучити чи підробити документи у справі. Це підтверджується тривалим часом після винесення судового рішення», — пояснила вона. З початком розслідування всі необхідні матеріали вилучені слідчими, і доступу до них вона не має. «Ті свідки, на яких, я, з точки зору прокурора, можу впливати, не були допитані зовсім. Хоча я на цьому наполягала», —пояснила Г.Корольова, додавши, що йдеться про її помічника, секретаря засідання, працівників міліції, які доставляли активістів, та прокурорів, котрі підтримували подання про обрання запобіжного заходу.

До того ж, за її твердженням, підставою для внесення відомостей до реєстру став рапорт слідчого. Скарг чи заяв від осіб, щодо яких було обрано запобіжний захід, не надходило.

Г.Корольова також припустила, що її дії в той момент були аналогічними поведінці голови Оболонського райсуду м.Києва Ірини Мамонтової, яка під час сутичок вирішила не кидати активістів за грати, а залишити їх під домашнім арештом. «Тоді це зовсім не відповідало вимогам колишньої влади. Переконана, що я також жодним чином владі не сприяла», — наголосила суддя.

Вона також пояснила, що любові до колишнього режиму не відчувала ніколи, бо змушена, маючи 22 роки суддівського стажу, проживати в орендованій квартирі. «Мені та сама влада відмовила в занесенні до черги на отримання службового приміщення. Який в мене інтерес працювати їй на догоду?» — зауважила Г.Корольова. Вона також повідомила, що в грудні минулого року отримала подяку Ради суддів за зміцнення авторитету судової влади, що, на її переконання, свідчить про сумлінність виконання нею своїх обов’язків.

Проте розбиратися у правильності кваліфікації злочину буде вже суд. А на час розслідування володарці мантії із Сум доведеться тимчасово залишити місце роботи. Таке рішення прийняла комісія під час досить тривалого обговорення в нарадчій кімнаті.

Очевидно, обгрунтованість прокурорських клопотань не викликала сумнівів у членів ВККС. Прокурорські подання, може, й не бездоганні, втім, з огляду на рішення комісії позиція правоохоронців, принаймні наразі, вважається більш обгрунтованою порівняно з емоційними поясненнями підозрюваних служителів Феміди. Водночас, якщо комісія відмовляється вірити на слово суддям і бодай аналізувати обставини порушення кримінальних проваджень, чому вона повинна брати за аксіому доводи і бажання прокуратури?

Урешті-решт ВККС, за логікою законодавця, не є допоміжним органом у притягненні суддів до відповідальності, бо має усі необхідні механізми провести власне розслідування й або покарати, або, якщо необхідно, захистити суддю від надуманих обвинувачень. І саме остання функція й буде гарантією суддівської незалежності.