Прописатися в Конституції

Завдяки згадці про адмінсуди в Основному Законі ніхто не погрожуватиме їм ліквідацією. Чи сприймуть таку ідею реформатори?

«Адміністративники» переконані: в Основному Законі має бути передбачено існування трьох видів юрисдикції: конституційної, загальної та адміністративної. Це відповідатиме європейським засадам. А крім цього, відіб’є бажання та позбавить суб’єктів владних повноважень права погрожувати адміністративним судам ліквідацією. Питання тільки в тому, чи погодиться Конституційна комісія, а згодом і парламентарі під час голосування змін до Основного Закону підтримати таку пропозицію.

Процес затягнувся

Сьогодні суди активно обговорюють питання внесення змін до Основного Закону, презентують власне бачення того, які норми мають бути в оновленому акті найвищої юридичної сили. Так, недавно у Вищому адміністративному суді відбувся круглий стіл «Зміни до Конституції». «Адміністративники» та запрошені на захід обговорювали необхідність виокремлення адмінсудів у автономну систему.

«Окремі вітчизняні науковці та політики скептично ставляться до такої ідеї. Вони висловлюють думку, що жодних підстав для виокремлення адмінсистеми немає. Ми вважаємо: об’єднання адмінсудів із судами загальної юрисдикції не принесе користі для забезпечення права особи на неупереджений та справедливий суд», — наголосив голова ВАС Олександр Нечитайло.

Його підтримав перший очільник цієї установи Олександр Пасенюк. Він розповів: концепція створення системи адмінсудів передбачала, що вона буде самостійною. Тому, на думку О.Пасенюка, настав час зробити прогресивний крок, бо процес виокремлення адмінсудів дуже затягнувся.

«На наше переконання, в Конституції має бути закріплено, що судочинство в Україні здійснюють Конституційний Суд, суди загальної юрисдикції та адмінсуди, — наголосив О.Нечитайло і додав: — До системи адмінсудів мають уходити окружні, апеляційні установи та Верховний адмінсуд».

За його словами, Верховний Суд жодним чином не повинен впливати на розгляд справ «адміністративниками». «Порядок вирішення спірних питань, які можуть виникати в діяльності Верховного адмінсуду та ВС, має бути визначено законом. Це можливо врегулювати шляхом надання відповідних повноважень КС або спеціальному міжсудовому арбітражу», — запропонував О.Нечитайло.

Опоненти не відступають

Ректор Національної школи суддів Микола Оніщук також переконаний: без адмінсудів обійтися не можна, а необхідність виокремити їх як паритетну галузь поруч з конституційною та загальною — не примха і не корпоративний інтерес «адміністративників». «Це потреба розвитку правового суспільства», — зазначив М.Оніщук. Проте він не погодився, що сьогодні ВС якимось чином впливає на адмінсуди, адже останні мають свою окрему систему. «Вибачте, але в тому, що ВС має компетенцію застосовувати адмін’юстицію, винні ви самі. Адже адмін’юстиція, маючи свій касаційний суд, належним чином не забезпечує єдності своєї власної практики. Видається дивним, що робота ВАС організована в такий спосіб, коли в межах самого суду допускається прийняття рішень, які формують різну практику. Це прогалина процесуального закону. У межах юстиції не може бути неоднакового застосування норм права. Все має вирішуватися засобами касаційного суду», — зауважив ректор НШС. Тому ситуацію, на його думку, можна виправити, внісши відповідні законодавчі зміни.

Заступник голови ВАС Михайло Смокович пояснив: закріплення в Конституції норми про діяльність адмінсудів зробить останні більш захищеними. «І тоді у Верховній Раді не з’являтимуться чергові законопроекти про ліквідацію окремих адмінсудів чи системи в цілому. Якщо про адмінсуди буде зазначено в Конституції, то це стане надійним фундаментом їхньої незалежності», — наголосив М.Смокович.

Однак не всі експерти, науковці та законники поділяють думку «адмінстративників». Так, Голова ВС Ярослав Романюк уважає, що збереження системи спеціалізованих судів принесе більше шкоди, ніж користі. Наслідком цього може стати розкол судової системи через загострення проблеми розподілу юрисдикції та віддаленість судів від громадян. У цьому він переконував під час недавньої зустрічі директора з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістоса Джакомопулоса.

Очевидно, обговорення питання судоустрою, яке Конституційна комісія ще не розглядала, викличе неабияку дискусію. Представники ВАС сподіваються відстояти власну позицію і «закарбувати» адмінсуди в Основному Законі. Чи вдасться їм це зробити, залежить не тільки від політичної волі, а й від поступливості окремих служителів Феміди.

Пряма мова

Михайло СМОКОВИЧ, заступник голови Вищого адміністративного суду:

— На моє переконання, адміністративні суди потрібні. Якщо органи державної влади хочуть називати себе демократичними, то повинні мати суди, за допомогою яких суспільство має їх контролювати, як через рентген дивитися, чи вони дійсно демократичні.

Олег ПРУДИВУС, голова Запорізького окружного адміністративного суду:

— Виокремлення системи адмінсудів — це не наша забаганка. Це — потреба часу. Таке виокремлення не потребуватиме додаткових фінансових витрат. Що стосується права органів публічної влади звертатися до адмінсуду, то його потрібно зберегти, але концептуально переглянути зміст судової перевірки підстав такого звернення.

Роман КУЙБІДА, заступник голови правління Центру політико-правових реформ:

— Байдуже, якою буде система судів, якщо в Конституції не будуть закріплені достатні гарантії незалежності суддів. Залежний суддя, особливо адмінсуду, — це горе для країни та людей. Конституційній комісії необхідно розробити механізм, який дійсно зробить суддю незалежним від політичних органів.

Микола ОНІЩУК, ректор Національної школи суддів:

— Сьогодні в нас немає особливого порядку формування адмінсудів. На мою думку, вимоги до суддів адмін’юстиції, які розглядають спори проти держави, мають бути підвищені. Маються на увазі і кваліфікаційні, і вікові вимоги. Претенденти на ці посади повинні мати стаж у галузі права не менш ніж 10 років. Можливо, й п’ятнадцять. Віковий ценз — не менш ніж 35 років. Вищою має бути і винагорода у суддів адмінсудів. Так, розмір зарплати судді окружного адмінсуду варто прирівняти до розміру зарплати судді апеляційного загального суду.