Три виміри часу

У ВР застерегли від повторного обрання тих самих осіб, але законники думку нардепів проігнорували

Парламентарі та судді по-різному трактують норми законодавства, які обмежують час перебування на адміністративних посадах. Народні обранці переконані: аби реформа запрацювала, місця керівників мають зайняти нові люди. Водночас колективи судів готові й надалі довіряти перевіреним кадрам.

Вимога нових облич

Застерегти суддів від повторного обрання очільниками установ одних і тих самих осіб спробувала в переддень набрання чинності більшістю положень закону «Про забезпечення права на справедливий суд» віце-спікер Оксана Сироїд. Парламентар очікувала, що голови судів, які призначалися Вищою радою юстиції, а рік тому були обрані на ті ж адмінпосади колективами, знову спробують підтвердити свої повноваження. Водночас, звернула увагу О.Сироїд, відповідно до закону суддя не може займати крісло голови установи більш ніж 2 строки поспіль.

У судах же, висловила побоювання віце-спікер, закон можуть трактувати так: оскільки до акта внесено зміни, обмеження починають діяти з часу їх ухвалення. «Це дуже небезпечна тенденція. Очільники мають продемонструвати, що суди рухаються вперед, готові змінюватися та відповідати європейським цінностям. Якщо ж вони й далі гальмуватимуть цей процес, ми лише втрачатимемо довіру до судової системи», — наголосила О.Сироїд.

Вона підкреслила, що метою парламенту при ухваленні змін було забезпечення ротації в судах. «Ця норма є «запобіжником», щоб людина не приростала до посади», — переконана парламентар.

У необхідності появи серед керівництва новачків переконаний і експерт центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. Він зазначив, що через різні тлумачення норм на посадах можна буде побачити старих керманичів, але надзвичайно важливо, щоб судді самі «правильно тлумачили закон».

Право маю

Як показали результати перших виборів, судді тлумачили документ не так, як парламентарі. У кількох судах на цьому тижні очільниками вже ­обрали колишніх голів, яких свого часу призначала ВРЮ. Для того щоб зрозуміти логіку, якою керувалися законники, слід детальніше проаналізувати чинне законодавство.

Відповідно до нової редакції ч.4 ст.20 закону «Про судоустрій і статус суддів» суддя, обраний на адміністративну посаду в порядку, визначеному цією статтею, не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як 2 строки поспіль.

У цій нормі одним із ключових є слово «обраний». Тому, на думку більшості фахівців, положення слід трактувати таким чином, що обмеження поширюються лише на ті випадки, коли керівника обирав колектив, а попередні призначення на посаду не враховуються.

Крім цього, доводячи своє право залишатись у кріслі, старі-нові очільники, напевне, озброяться рішенням Конституційного Суду від 13.05.97 №1-зп/1997. У ньому розглядалося питання, чи поширюються вимоги ст.78 Основного Закону щодо несумісності перебування на посаді нардепа на тих парламентарів, які були обрані до ухвалення Конституції. Проаналізувавши це питання, КС дійшов виснов­ку, що зворотної сили не має навіть Основний Закон.

«Стаття 58 Конституції закріп­лює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права — закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності», — йшлось у рішенні Суду. Закріплення цього принципу на конституційному рівні, пояснювали в КС, є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі між державою та громадянами, породжуючи впевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям іншого закону. Виняток із цього принципу допускається лише у випадках, коли закони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, а обмеження права на зайняття посади, очевидно, таким не є.

Далі буде?

Хоча в питанні обрання на новий строк колишнього голови окремі суди вже дійшли консенсусу, через 2 роки воно може виникнути знову.

З одного боку, чинна редакція закону передбачає, що обмеження у 2 строки поширюватимуться на тих очільників, які обрані саме «в порядку, визначеному цією статтею», а стаття після ухвалення закону «Про забезпечення права на справедливий суд» зазнала змін. Зокрема, термін перебування на адміністративній посаді збільшився з 1 до 2 років. Було внесено й менш значні правки. Все це може стати аргументом на користь того, що норма інша, а отже, й обмеження діють лише з 28 березня цього року. Саме таку позицію висловила, зокрема, Рада суддів.

Одначе противники цієї точки зору можуть навести і свої контраргументи: редагування, звісно, відбулись, але ж стаття залишилася та сама. До того ж рік тому діяли такі ж обмеження. Тому про звуження прав після ухвалення змін мови йти не може.

Не виключено, що чергові зміни правила обрання керманичів перетворяться на міну сповільненої дії. Відразу 3 можливі трактування норми — очевидна передумова для суперечок, особливо в тих судах, де за крісло боротиметься кілька кандидатів. Чому за таких умов комусь із них не оскаржити результати голосування?

ПРЯМА МОВА

Павло ВОВК, голова Окружного адміністративного суду м.Києва:

— Обрання мене на посаду голови суду викликало певний резонанс у ЗМІ, тож уважаю за необхідне пояснити правову позицію суддівського корпусу. Заяви політиків із цього приводу на зборах суддів не обговорювались, оскільки колективу цілком зрозуміла їх правова необгрунтованість.

Новою редакцією закону було встановлено, що адміністративні посади в місцевих судах тепер заміщаються шляхом не призначення, а обрання. Також збільшено строк перебування на адмінпосадах. Крім того, якщо раніше збори суддів були повноважними, коли на них була присутня половина кількості суддів, які працюють у відповідному суді, то тепер їх кількість не може бути меншою від двох третин.

Зазначене дає підстави вважати, що встановлена чинним положенням ст.20 закону «Про судоустрій і статус суддів» заборона обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як 2 строки поспіль поширюється виключно на суддів, обраних за новим порядком, який почав діяти лише з 28 березня.

Віталій КУЗЬМИШИН, голова Вінницького апеляційного адміністративного суду:

— Збори суддів, а також обрання на адміністративні посади відбулися виключно в межах законодавства. Конституцією закріп­лено загальновизнаний принцип права, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це важлива складова принципу правової визначеності, гарантія стабільності суспільних відносин, що є вагомою складовою розвитку громадянського суспільства та демократичної держави. Саме такі гарантії задекларовані та є основоположними в європейських країнах, до яких ми прагнемо та на які рівняємось.