ВККС відкладає розгляд дисциплінарних справ, аби її рішення «встояли» в разі оскарження
Вирішуючи питання щодо притягнення володарів мантій до дисциплінарної відповідальності, Вища кваліфікаційна комісія суддів застосовує своєрідний запобіжний захід: якщо є підстави, відкладає розгляд справи. Пояснюється це бажанням застрахувати своє рішення, яке, можливо, оскаржуватиметься до суду, від скасування через процедурні нюанси.
Сумніви відпадають
У судовій практиці траплялися випадки, коли «дисциплінарні» рішення ВККС визнавалися незаконними. Доволі часто суд аргументував свою позицію порушенням порядку розгляду «дисциплінарок», визначеного законом «Про судоустрій і статус суддів» та регламентом комісії. Тобто допускалися процесуальні помилки.
«Вища кваліфікаційна комісія суддів, не повідомивши позивача (скаржника. — Прим. ред.) як учасника засідання про дату, час та місце засідання не пізніш як за 10 днів до дня його проведення, порушила процедуру розгляду питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті», — йшлося в одній з постанов Вищого адміністративного суду.
Тому новий склад комісії робить усе можливе, аби ні заявники, ні володарі мантій ні на йоту не сумнівалися в дотриманні всіх процедурних моментів.
Так, 24 лютого ВККС розглядала дисциплінарні справи щодо 3 служителів Феміди. Жоден з них на засідання не прибув. Скаржники наполягали на розгляді питання навіть за умови відсутності законників, уважаючи, що останні «переховуються від правосуддя». Проте комісія вирішила не гратися з «процедурним» вогнем і відклала розгляд усіх трьох справ.
Стала практика
Один з колишніх народних депутатів Олег Канівець та голова ГО «Майдан — громадський контроль» Віктор Колбанцев просили «кваліфікаційників» притягнути до дисциплінарної відповідальності Наталію Кириченко з Дарницького районного суду м.Києва. Як зауважив секретар комісії Станіслав Щотка, до них надійшов лист від голови столичної установи Сергія Пойди. Він повідомив: 24 лютого Н.Кириченко не зможе прибути на засідання ВККС, адже перебуває на лікарняному. До того ж, як з’ясувалося, їй не було вручено рішення постійно діючого органу від 5.02.2015 про відкриття щодо неї дисциплінарної справи.
«Ми подали до комісії 24 скарги. Судді чомусь часто хворіють. Вони просто ховаються від правосуддя», — зауважив представник громадської організації.
«Це серйозне припущення. Ми так не можемо говорити. Є процедура, якої ми повинні дотриматися, щоб наше рішення, яке комусь може сподобатися, а комусь — ні, «встояло» в разі оскарження», — відповів на це голова ВККС Сергій Козьяков.
Владиславу Лисенку з Києво-Святошинського районного суду Київської області також удалося переконати «кваліфікаційників» відкласти розгляд його питання. «Повідомляю, що 24 лютого не можу з’явитися на засідання у зв’язку з відсутністю та вимушеним перебуванням за межами Києва за сімейними обставинами. Тому прошу комісію призначити дату розгляду провадження щодо мене після 1 березня», — зачитав клопотання судді С.Щотка.
Також В.Лисенко вказав: відповідно до ч.8 ст.86 закону «Про судоустрій і статус суддів» не пізніш як через 3 дні з дня прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи ВККС надсилає його копію володарю мантії. А на додачу — висновок «кваліфікаційника», складений за результатами перевірки. «Зазначених документів я не отримував, і вони не надходили на адресу Києво-Святошинського районного суду. Для забезпечення надання пояснень по суті справи прошу вас, якщо є така можливість, надіслати на адресу суду ці документи», — передав слова законника С.Щотка.
Після озвучення позиції служителя Феміди слово надали народному депутату Андрію Помазанову з ПП «Народний фронт», який прийшов підтримати скаргу міністра юстиції Павла Петренка. «У мене виникло відчуття дежа-вю. Торік я був представником міністра юстиції під час розгляду деяких скарг. Судді часто або хворіли, або вказували начебто поважні причини неявки. Моя думка: суддя переховується від правосуддя, не хоче постати перед дисциплінарною відповідальністю», — сказав парламентар. Він уважав, що поважних причин для відкладення розгляду немає.
«Чи відома вам судова практика розгляду справ про оскарження рішень комісії в дисциплінарних справах?» — поцікавився С.Козьяков. Нардеп відповів, що відома. Але в даному випадку суддя не надав документів, наприклад щодо перебування на лікарняному чи у відрядженні. Він просто повідомив, що є за межами Києва. Проте офіційного підтвердження його слів немає.
Але позиція комісії була непохитною. Не змінила вона своєї думки й щодо справи, порушеної за зверненням Асоціації правників України щодо Олександри Брагіної з Київського окружного адміністративного суду. За словами С.Щотки, комісія отримала телеграму, в якій суддя повідомила, що перебуває на лікарняному. Копію рішення комісії та висновок, зроблений за результатами проведеної перевірки, О.Брагіна отримала. Згідно з передбаченою законом процедурою лише повторна неявка володаря мантії на засідання є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.
Напевно, завдяки такій перестраховці в «адміністративників» поменшає роботи. Адже для скаржників і суддів зменшиться кількість підстав, що уможливлювали б оскарження процедури розгляду «дисциплінарок». Принаймні в частині забезпечення права кожної сторони взяти участь у засіданні та навести аргументи на свій захист.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!