Місія неможлива?

Появі "блакитних касок" на Донбасі протидіють особливості національних і міжнародних документів

Перед запрошенням на територію України миротворчої місії владі доведеться вирішити низку питань. І якщо з унесенням змін до законодавства труднощів може й не виникнути, то діяти на міжнародній арені буде значно складніше.

Хід ООН

Заява Президента про запрошення до України іноземного військового контингенту для проведення миро­творчої операції виглядає як дипломатичний і політичний хід, а не дієвий крок до отримання військової допомоги, переконані експерти ЮК Prove Group.

«Ключовий момент: для того, щоб блакитні каски ввійшли на територію тієї чи іншої країни, потрібне прийняття відповідного рішення Радою безпеки ООН. При цьому важливо розуміти, що для ухвалення рішення Радбезу необхідний консенсус серед так званих постійних членів, а це 5 країн, серед яких і Російська Федерація. Тобто, простіше кажучи, РФ має право заблокувати таке рішення», — пояснив керуючий партнер ЮК Prove Group Владислав Кочкаров.

Хоча, як відзначив постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв, є можливість обійти право вето Росії. «Розкривати секрети на цьому етапі було б неправильно. Але хотів би дещо уточнити. Місії з підтримки миру існують в ООН давно і мають різні формати. Є простий варіант, коли Радбез сам формує контингенти і сам визначає, які країни повинні брати участь у таких операціях. Є формат, коли країни самі вирішують, кого запросити: або державу, або звернутися до організації (наприклад Євросоюзу)», — пояснив він.

Національні особливості

Разом з тим і українське законодавство встановлює особливий порядок прийняття рішень про залучення іноземних солдатів. Зокрема, ст.85 Конституції передбачає обов’язкове схвалення парламентом рішення про допуск підрозділів збройних сил інших країн на нашу територію. Крім того, існує закон «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України».

«При цьому в ст.3 згаданого закону є перелік випадків, коли іноземні війська можуть перебувати на нашій території, і в ньому не вказана така підстава запрошення іноземних військових, як проведення антитерористичної операції. Тобто потрібно визнавати на офіційному рівні, що існує агресія з боку іншої держави. Хоча набагато простіше внести зміни до закону, доповнивши його відповідним положенням», — відзначив В.Кочкаров.

Враховуючи, що Рада нацбезпеки і оборони України погодила проект про внесення змін до законодавства, яке регулює питання воєнного стану, то прогнозовано, що вона піде шляхом «підгонки» законодавства під нинішню ситуацію.

Проте досі проект ніде не опублікований, і не відомо, існує він як конкретний документ чи ще пишеться. Тому говорити про те, які наслідки матиме його ухвалення, не можна. Але, швидше за все, зміни торкнуться саме особливостей дій збройних сил, а не порядку ведення бізнесу чи прав людей.

У будь-якому випадку, будуть унесені додаткові зміни до законодавства чи ні, цей проект, уважають представники юрфірми, є сигналом, у тому числі й для представників іноземного бізнесу, про нездатність України протистояти загрозі.