Зміни в межах розумного

Судді готові до новацій, але не надто радикальних

Більшість суддів висловилися за проведення реформи, хоча й не вважають це першочерговим завданням. Серед негативних чинників, які впливають на роботу третьої гілки влади, законники називають відсутність незалежності та механізми впливу на них, які з приходом нової влади не тільки не змінились, а й розширились.

Обмежитися корективами

Чергове дослідження думки громадян про судову систему та самих суддів відносно своєї роботи провів фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва на замовлення Центру політико-правових реформ. Як показали результати опитування, більшість законників бачать потребу в змінах у судовій системі, хоча далеко не всі вимагають їх негайного проведення. Так, 12% опитаних уважають проведення судової реформи одним із найнагальніших питань. Ще 50,6% заявили, що реформу треба проводити, але нині є більш важливі завдання. Водночас кожен третій відповів, що перетворення можна відкласти або що потреби в них узагалі немає.

Серед тих суддів, які підтримали проведення реформи, майже 40% переконані, що зміни мають бути вибірковими та проводитися обережно, а кожен третій уважає, що, хоча зміни й мають бути серйозними, реформувати геть усе не можна. І лише 1,5% із тих, які виступають за перетворення, вважають, що зміни мають бути радикальними.

Потрапили в залежність

Опитування продемонструвало, що законники досить песимістично оцінюють стан своєї незалежності. Менш ніж 10% людей у мантіях уважають, що третя гілка влади справді незалежна. Натомість майже 17% переконані, що фактично вся судова система є залежною, а 20% розповіли, що випадки впливу на суддів трапляються досить часто. Крім цього, кожен другий визнав, що такі випадки іноді трапляються.

Серед тих, хто найбільше впливає на суддів з метою ухвалення потрібного рішення, учасники опитування передусім назвали громадськість і журналістів (50%). Як пояснив «ЗіБ» суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков, такі відповіді пов’язані зі збільшенням випадків так званої сміттєвої люстрації. Водночас громадські активісти можуть вести й цілком законну діяльність, спрямовану на контроль за судовою системою. Тому ці речі потрібно розділяти.

Також близько половини законників зазначило, що вплив на систему чинять політики. Натомість на тиск із боку голови суду та прокурора поскаржилися лише 6 та 8% відповідно. З часу зміни влади законники, схоже, особливих перетворень не помітили. Для прикладу, 46% опитаних указали, що механізми впливу залишились ті самі, а змінилися тільки люди, які їх застосовують. Крім цього, кожен третій наголосив, що таких механізмів стало навіть більше. Про зменшення їх кількості сказали близько 14% суддів.

На переконання секретаря Ради суддів Анатолія Марцинкевича, для протистояння впливу судова система має стати більш незалежною. Він відзначив, що як самі законники, так і громадяни й експерти сходяться на думці, що голов­на проблема діяльності третьої гілки влади — зовнішній вплив.

За результатами дослідження, ідея звільнення всіх суддів не має широкої підтримки в суспільстві — за неї виступають лише 19% громадян. І це на тлі активні критики законників політиками всіх рівнів. Натомість 40% респондентів переконані, що після розслідувань необхідно звільнити частину суддів. Тобто в людей немає потреби покарати конкретних людей для того, щоб усі інші боялися.

Не згодні громадяни і з тим, щоб політики впливали на формування суддівського корпусу. Так, тільки 4% учасників дослідження заявили, що призначати суддів мали б Президент або Верховна Рада. Натомість 43% сказали, що цим питанням має опікуватися спеціально створений орган, незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади. Як зізнались експерти, вони очікували, що більшість громадян виступатимуть за самостійне обирання суддів. Натомість таких виявилося лише 28%. Із цього можна зробити висновок, що суспільство так само, як і судді, не готове до радикальних змін.